Здогадки для оціночних суджень

Чи призведе слово «може» до чергової правової колізії

Адвокат указала на оціночне судження в змінах до Податкового кодексу. Водночас до норми про проведення позапланових документальних перевірок поправку не внесли. Та чи варто ризикувати, не відповідаючи на запит податкової?

Двояке тлумачення

Партнер GOLAW, адвокат Ірина Кальницька взяла участь в обговоренні нещодавно ухваленого закону «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів…», яким парламентарі мали на меті збалансувати бюджетні надходження. Дискусію організувала Міжнародна асоціація радників.

Юрист висвітлила ряд питань, що можуть бути актуальними й цікавими для бізнесу. Першочергово вона звернула увагу на зміни, що стосуватимуться ПДВ-кредиту. Раніше платник, котрий не включив у звітному періоді до складу податкового кредиту певну суму ПДВ за отриманими податковими накладними, зберігав за собою таке право ще протягом 3 років (з моменту складення накладної).

Даним законом цей строк скорочують до одного року. «Тож якщо ви, наприклад, станом на початок 2022-го маєте ще 2 роки на включення суми в ПДВ-кредит, то після набрання чинності законом ви матимете вже не два, а один рік», — пояснила правник.

Також вона застерегла й компанії, в яких станом на початок року залишалося ще, скажімо, півроку. «Тут, на жаль, додаткового року у вас не буде. Ви все одно матимете лише півроку».

З позитивних змін те, що річний термін буде зупинятися на період зупинки та блокування податкових накладних: «Тобто, якщо ваш контрагент судиться з податківцями стосовно блокування накладної, даний строк для вас буде призупиненим», — пояснила І.Кальницька.

Висвітлюючи тему запитів податкової та згадуючи ст.73.3 ПК, в якій ідеться, що контролюючі органи мають право звернутися до платника із запитом про надання інформації у випадках і на підставах, передбачених законодавством, експерт звернула увагу на зміни в таких повідомленнях. «Найпоширенішою підставою для відправлення такого запиту є те, що за результатами аналізу податкової інформації, податкова виявила певні факти, «які свідчать про порушення платником податкового, валютного та іншого законодавства».

Мовляв, раніше ця норма звучала дещо інакше — ішла мова про «факти, які можуть свідчити». Та новим законом формулювання «можуть» повертається. Що це означає та які будуть наслідки такого «переформулювання»?

Схоже, дня бізнесу це не зовсім добрі новини, адже фраза «можуть свідчити» несе оціночне судження. «А хто буде вирішувати, чи дійсно підприємець щось порушив? Фактично інспектор, який направляє запит. І платники бояться таких запитів, позаяк ненадання відповіді є підставою для позапланової перевірки», — наголошувала юрист.

Представник GOLAW зазначала, що на практиці не так часто зустрічаються запити, які відповідали б положенням законодавства. Тож часто доводиться пояснювати клієнтам, що саме не так. «Судова практика говорить, що податкова має чітко прописати, які саме факти з її точки зору свідчать про порушення компанією податкового чи іншого законодавства», — розмірковувала доповідач.

Однак з поверненням фрази «можуть» такий запит вважатиметься правомірним. У той же час у ст.78.1.1 ПК це «можуть» не додали. «Тому, думаю, можна спробувати трактувати сукупність цих норм таким чином, що, навіть якщо ви не відповіли на такий запит, це не може бути підставою для позапланової перевірки».

Перевірка з попередженням

Також правник зазначила: якщо компанія отримує запит, аналогічний якомусь із попередніх, щодо якого вона вже надавала інформацію, то тепер платник матиме можливість зробити відсилку на номер листа й не надавати документи повторно.

Свою доповідь І.Кальницька вирішила завершити на позитивній ноті й повідомила про зміни до ст.79.2 ПК. Згідно з ними при проведенні позапланової невиїзної перевірки, податкова зобов’язується повідомляти про це компанію мінімум за 30 днів шляхом направлення наказу про проведення такої перевірки.

«З моєї точки зору, це безумовно позитив. Адже дає можливість платнику, наприклад, оскаржити наказ, якщо він не згоден з перевіркою. Або ж як мінімум підготуватися і надати податковій інформацію, яку компанія вважає релевантною в даному випадку», — резюмувала правник.

Член правління і співголова комітету міжнародного оподаткування МАР Юлія Федосюк погодилася з І.Кальницькою. Мовляв, при реєстраії податкових накладних те, що строк зупиняється на час судового оскарження, є безумовним плюсом. Та поряд із цим існує й інша проблема: «Дуже часто отримання позитивного рішення суду — це ще не розв’язання проблеми».

Мовляв, часто податкова дуже сильно затримує саме реєстрацію. Тому варто враховувати, що строк зупиняється лише на час судового оскарження, а не на час виконання рішення суду. Тож і такі нюанси при вирахуванні 365 днів можуть бути вирішальними.

Ю.Федосюк додала, що нині стосовно запитів, позапланових перевірок, оскарження наказів склалася дуже хороша судова практика. Проте правник застерегла: якщо платник надає інформацію на запит частково, то це також може бути підставою для перевірки. Адже норма звучить як «ненадання пояснень та документів». «Тож тут маневр для податкової полягатиме в тому, як вони оцінюватимуть обсяг наданих документів».

До ризик-орієнтованого аудиту

І.Кальницька вирішила запитати, чому ж усе таки внесли таку поправку, безпосередньо в заступника керівника секретаріату Комітету з питань фінансів, податкової і митної політики Верховної Ради Віту Форсюк. Мовляв, її можна розцінювати як можливість додаткового тиску на бізнес: Адже податкова дійсно дуже часто зловживає своїм правом, надсилаючи необґрунтовані запити.

«Це була позиція Міністерства фінансів. Вони включили дану правку до першого читання. Пояснювалося це тим, що, по суті, платники вимагають, аби податкова була глибоко переконана в наявності відповідного порушення. Але коли мова йде про запити, то це питання потенційного ризику». В.Форсюк пояснювала, що запит часто направляється для того, щоби взагалі не заходити в класичний аудит для встановлення порушення. Мовляв, можна просто побачити, що є ризик, запитати, отримати відповідь і зняти запитання, переконавшись у тому, що турбувалися податківці даремно.

Посадовець не заперечувала, що інколи запити, які складає податкова, є дуже формальними. І часом вони складаються шаблонно. «Але ж попередньо перед Україною стоять вимоги про перехід на так званий ризик-орієнтований аудит. Тобто з часом ми повинні будемо взагалі відійти від планових перевірок і прийти до перевірок конкретних фактів. Тож такі запити — один з елементів переходу до такого підходу», — пояснила представниця парламенту.

Тож залишається тільки сподіватися, що податкова не зловживатиме запитами. Однак те, до яких ще колізій може призвести неузгодженість законодавчих актів, покаже судова практика.