Закон і Бізнес


Коли приватне стає публічним

Ділити одного адвоката на двох — погана ідея, а жити у квартирі клієнта — ще гірша


Віктор Вовнюк порадив колегам бути обережними та виваженими при спілкуванні з клієнтами, аби не наражати себе на скарги.

№1-2 (1559-1560) 12.01—21.01.2022
ВІКТОРІЯ ЯКУША
6253

Які стратегії захисту в дисциплінарному провадженні не працюють? Чому зміни в Правилах адвокатської етики не послабили відповідальності? Коли настає обов’язок правника зберігати адвокатську таємницю?


Допомога по-сусідськи

Серед різноманіття курсів Вищої школи адвокатури є завжди актуальний вебінар на тему «Правила адвокатської етики: дисциплінарна практика». Про випадки з дисциплінарної практики та неоднозначності в поведінці адвокатів у ході таких вебінарів розповідає адвокат, голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк. Нижче ми ділимося лише частиною того, про що можна дізнатися на таких лекціях.

В.Вовнюк детально пояснює, що означає розкриття адвокатської таємниці та коли поняття адвокатської таємниці починає застосовуватись узагалі. Так, якщо клієнт поділився обставинами справи, але в майбутньому ви не уклали з ним договору про надання правничої допомоги, у будь-якому випадку інформація, яку ви отримали від такої особи, уже має статус конфіденційної, і на неї поширюються вимоги щодо адвокатської таємниці. Адже інколи трапляється, що консультація надана, але договір укладено не було.

Річ у тім, що чинне законодавство й ПАЕ не прив’язують обставини укладення договору до поширення адвокатської таємниці на ці правовідносини. Тобто обов’язок збереження адвокатської таємниці виникає не при укладенні договору, а при будь-якому спілкуванні з клієнтом, в ході якого він міг розповісти конфіденційну інформацію.

У контексті цього в арсеналі дисциплінарних палат було багато різних справ, але В.Вовнюк вирішив навести як приклад одну з них. Адвокат проживав у багатоквартирному будинку й товаришував із сусідами-подружжям. В один момент подружжя після чергової сварки вирішує розлучитися. Дружина звертається до сусіда-адвоката, щоб проконсультуватися про подальше розлучення, просто прийшовши до нього в гості й не укладаючи при цьому ніяких договорів. Проходить деякий час, і жінка в судовому процесі, коли відбувається поділ майна й розірвання шлюбу, зустрічає зазначеного адвоката на стороні свого чоловіка. Усе це стало основою для подання скарги на правника, з яким вона ділилася конфіденційною інформацією. Скаржниця мотивувала порушення тим, що адвокату було легко побудувати стратегію захисту, використовуючи ті відомості, які вона йому передала в ході спілкування.

Утім, КДКА регіону не порушило дисциплінарної справи, і ВКДКА підтримала таке рішення, аргументуючи це тим, що згідно із законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також ст.70 ПАЕ саме особа, яка ініціює притягнення до дисциплінарної відповідальності, зобов’язана довести ті чи інші обставини, на які вона посилається. У цьому випадку скаржниця не надала доказів, які підтверджують факт спілкування з адвокатом. Як зазначив В.Вовнюк, спрацювала гарантія, що всі сумніви трактуються на користь адвоката. Але, якби скаржниця надала хоча б якісь докази такого спілкування, наприклад звукозапис розмови, відеозапис, якісь написані в ході консультації документи, показання свідків, справа повернулася б у протилежний бік.

У контексті цього В.Вовнюк звернув увагу слухачів на те, що дисциплінарне провадження має свої особливості доказування. Ті факти, на які посилаються скаржники, можуть підтверджуватися будь-якими доказами, які спростовують або підтверджують юридичні обставини, на які посилається скаржник, і вже члени КДКА чи ВКДКА оцінюють ці докази на власний розсуд. Тобто звукозапис розмови з адвокатом, відеозапис тощо можуть бути цілком допустимими доказами в дисциплінарному провадженні.

Тому В.Вовнюк порадив бути обережними та зваженими в спілкуванні з клієнтами. Одна зі стратегій захисту адвоката перед такими доказами може полягати в тому, що він зазначає, що голос на звукозаписі йому не належить, а на відео не він. «Але за весь час роботи дисциплінарних комісій ми поки що не зустрічалися з такими фактами, коли б палати задовольняли клопотання з приводу експертизи тих чи інших доказів», — підсумував лектор.

З довірителя — у родичі

Попри те що ПАЕ здаються непорушними, навіть у них відбуваються зміни. Так, за словами В.Вовнюка, у попередній редакції ПАЕ від 2012 року був ряд норм, перша з яких проголошувала, що адвокат у своєму приватному житті зобов’язаний дотримуватися ПАЕ. Утім, у 2017 році зазначену норму прибрали, і дехто встиг подумати, що така зміна зняла з правників обов’язок дотримуватись цих правил у приватному житті.

Але, наголошує В.Вовнюк, якщо звернути увагу на стст.11 та 12 ПАЕ, можна помітити, що там є вимоги щодо добропорядності, чесності і т.д. І якщо перечитати всі ці вимоги, можна зрозуміти, що сфери, до яких вони застосовуються, конкретно не зазначені. У деяких з них формулювання «під час здійснення адвокатської діяльності» наявне, а в деяких його немає. Саме ця можливість дає органам адвокатського самоврядування та КДКА регіонів і ВКДКА застосовувати ці норми й до особистого життя адвокатів.

У практиці ВКДКА була така справа. Адвокат надає правничу допомогу клієнту в кримінальній справі вже тривалий час. Згодом адвокат починає володіти 1/2 частини невеликої за площею квартирою зазначеного клієнта. Проходить час, і адвокат заселяється до цієї квартири разом із сім’єю, робить у ній ремонт. Проте невдовзі з’являється дружина клієнта з дітьми, при цьому сім’я багатодітна.

Як виявилося, дружина теж має право власності на це житло, і не тільки вона. Квартира була приватизована в рівних частинах на кожного з дітей. Тому дружина намагається потрапити до помешкання, аби теж скористатися своєю частиною власності. Але адвокат чинить супротив, змінює замки, аргументуючи це тим, що він проживає в цій квартирі зі своєю сім’єю.

У результаті жінка подала скаргу на адвоката, і КДКА регіону притягнула його до дисциплінарної відповідальності. Юрист же оскаржив таке рішення у ВКДКА. Стратегія захисту в межах даного дисциплінарного провадження полягала в такому: адвокат вирішив спиратися на Житловий кодекс і підзаконні нормативно-правові акти. Він аргументував це тим, що в нього є сім’я, діти й відповідно до законодавства на кожного з дітей має бути виділена певна житлова площа.

Оскільки квартира невелика, адвокат посилався на те, що йому самому не вистачає квадратних метрів. Більше того, зазначав він, це цивільно-правові відносини, а тому органи адвокатського самоврядування не мають права їх оцінювати.

Та такі аргументи не виявилися прийнятними, і ВКДКА позбавила юриста права на заняття адвокатською діяльністю, посилаючись саме на ту норму ПАЕ, яку у 2017 році звідти прибрали. Крім того, оскарження рішення ВКДКА в суді теж не дало позитивних наслідків.

Судячи з усього, сам адвокат не сподівався, що разом з такою формою сплати гонорару та тривалою роботою над захистом він «розживеться» ще й на проблеми та «додаткових родичів».