Стомлені словом

Англійці хочуть пом’якшення відповідальності заради суспільного інтересу

У Великій Британії діють драконів¬ські закони про від¬повідальність за поширення наклепу, які обмежують свободу слова. Нині проводиться кампанія щодо їх реформування.

Шкала образи

Випадок одного з провідних британських консультантів з пластичної хірургії лікаря Далії Нільд відображає суть проблеми англійських законів про наклеп. Д.Нільд почала диспут з виробником крему, який нібито збіль¬шує розмір жіночого бюста. Її вислови в газеті привели до відомого результату — загрози позову.
Одному бюро з консультування населення погрожували за те, що воно оскаржило дії фірми, яка займається запобіганням шахрайству. На чиновника одного з південних районів Лондона подали до суду за зауваження на адресу директора місцевої школи, які він нібито висловив у листуванні по електронній пошті з якимось держслужбовцем.
Ці й інші випадки свідчать про те, що британська система не дозволяє пересічним громадянам відкрито виражати занепокоєння стосовно питань, які становлять суспільний інтерес. Вже багато десятків років англійська система заперечення дифамацій діє на користь позивача — зазвичай багатого і впливового, а часто і нечистого на руку.

Процес пішов

Раніше не було ніяких поліпшень, проте після року лобіювання почнеться реформа закону. Цією весною коаліційний уряд завершить розробку проекту закону про дифамацію — це перша за багато років сер¬йозна спроба змінити стан справ. За короткий час по¬літики пройшли довгий шлях. Коли в листопаді 2009 року почалася Кампанія за реформу законів про наклеп, зміни підтримували тільки ліберальні демо¬крати.
Члени парламенту ви¬ступили з критикою лейбористського уряду за нездатність зупинити судовий туризм і врятувати репутацію країни. Той факт, що США запроваджує закони, які захищають американських громадян від британських судів, свідчить про «приниження британської системи тим, що законодавчі органи США визнали необхідним ужити заходів стосовно захисту свободи слова від посягань з боку британських судів, які вони вважають необгрунтованими».
У відповідь на це демо¬крати організували робочу групу при Міністерстві юстиції, яка на виборах 2010-го обіцяла радикальні реформи, і через кілька місяців цей процес почався. У Палаті лордів розробили свій проект про наклеп. Цей документ став початком мирної революції. В нього широкий спектр цілей: заснувати законодавчий захист відповідальних публікацій з питань, що становлять суспільний інтерес; внести ясність стосовно захисту реабілітовуючих обставин і добросовісних дифамаційних заяв; змусити позивачів демонструвати суттєву шкоду, а юридичних осіб — демонструвати фінансові збитки; розі¬братися із судовим туризмом.
У відповідь на завдання, які ставить XXI ст., законопроект покликаний також вирішити проблеми епохи Інтернету, включаючи багатократну публікацію і відповідальність постачальників інтернет-послуг і хостингу. Його негайно підтримав уряд на чолі з міністром юстиції.

Від головного до деталей

Згідно зі звітом Оксфордського університету за 2008 рік загальна вартість справи про дифамацію в Англії та Уельсі в 140 разів вища, ніж у середньому в Європі. Звісно, юридичні фірми спробують лобіювати пом’якшення або навіть відміну основних положень проекту.
Критики стверджують, що ця кампанія — ініціатива великих ЗМІ, але це не так. Вона відтворює думку понад 40 громадських об’¬єднань. Основні газети Великої Британії можуть самі про себе подбати. Її мета — завадити шейхам і олігархам придушувати свободу слова по всьому світу за допомогою англій¬ських судів, а також виправити нормативно-правову базу, завдяки якій величезну кількість людей і громадських організацій переслідують у судах, або вони змушені відмовлятися від своїх висловів, статей і книг і вибачатися за них, не зробивши нічого поганого. Юридичні фірми ведуть власну гру, щоб викачувати з відповідачів гроші. Випадки, коли справа не доходить до суду, часто вселяють ще більшу тривогу.
Відповідальність за наклеп — не гра з нульовою сумою. При здоровому глузді ніхто не стане її відміняти, тим самим розв’язуючи руки всім охочим безповоротно зіпсувати чиюсь репутацію. Справа — в рівновазі й відповідності.
Сьогодні у Великій Британії панує один з найрепресивніших режимів відповідальності за наклеп на Заході. У лондонському суді можна подати позов на кого завгодно, де завгодно і за що завгодно, будь-якою мовою — головне, щоб відповідач міг довести наявність «репутації» у Великій Британії.
Не дивно, що Конгрес США підтримав Нью-Йорк й інші штати і затвердив проект, який захищає американців від рішень англій¬ських судів.

Джон Кемпфнер,
Independent