Примари, що нагадують кораблі

Чи не повторить криміналізація рейдерства сумний досвід Казахстану?

Правники консолідувались, аби протидіяти злочинам. Народний депутат обіцяє реалізувати реєстрацію прав власності через суд, захисник бізнесу сумнівається, що Бюро економічної безпеки впорається з додатковим тягарем, суддя радить розв’язувати проблему комплексно, а в очільника Вищої ради правосуддя забрали кермо.

Упіймати безликого ворога

Експерт Українського інституту майбутнього Ольга Оніщук у перший по-справжньому сніжний вечір грудня виступила перед впливовими правниками, котрі, попри затори та снігопади, відвідали презентацію програми «Україна без рейдерства». Хотіли спільно визначитися зі шляхами, що сприятимуть боротьбі із цим ганебним і таким поширеним у країні явищем.

«Право власності — це базова цінність людства, а гарантування його непорушності — пріоритет держави. Без перебільшення, рейдерство є головним ворогом права власності». Експерт зазначила, що ворога маємо знати в обличчя. «Але як його впізнати, якщо він не має чіткої зовнішності, лише абсолютно розмиті контури?»

О.Оніщук звертала увагу гостей на те, що держава офіційно визнає факт рейдерства. Парламентарі систематично вносять антирейдерські ініціативи, проте жодна з них не дає відповіді на ключові запитання: що це за явище та які риси йому притаманні? Тож поняттям маніпулюють політики, бізнесмени, пересічні громадяни, але досі жодну особу не притягнули до кримінальної відповідальності за цей злочин. Ні за ким державою не закріплений ані статус рейдера, не існує ні статистики, ні відповідальності.

Стратегія з 8 кроків

Цікаво, що термін «рейдерство» з’явився у Великій Британії при виконанні бойових завдань військових кораблів під час захоплення торгових суден інших держав. Надалі рейдерство пов’язувалося вже із захопленням будь-яких форм власності. Явище поширювалося світом з 1960-х років, і кожна країна боролася з ним по-своєму.

Експерт запропонувала поговорити про досвід Казахстану — чи не єдиної країни, що пішла шляхом криміналізації рейдерства ще у 2011-му. Натомість стаття стала абсолютно недієвою через громіздку незручну диспозицію, а також через те, що рейдерство трактували в класичному західному розумінні, через призму корпоративної природи. Урешті за 10 років її існування жодної особи так і не засудили.

Тож доповідачка закликала українських правників не повторювати помилок, а одразу запроваджувати дієві норми. Мовляв, нині з рейдерством борються стихійно. Тож злагодженої системи з дедлайнами й системними кроками немає.

На думку експертів програми, найбільший компонент рейдерства містить ст.206² Кримінального кодексу, вона — головний законодавчий маркер явища. Проте, за статистикою ОГП, у 2020-му за цієюю статтею відкрили 90 проваджень, направивши з обвинувальним актом до суду — 0, а у 2021-му — 76, 4 з яких — у суді. «Про яку невідворотність покарання тут можна говорити?» — резюмувала О.Оніщук.

Тож автори програми запропонували 8 кроків:

• дати законодавче визначення поняттю «рейдерство» та встановити за цей злочин кримінальну відповідальність;

• закріпити дану підслідність за БЕБУ;

• запровадити антирейдерський механізм «судовий титул власності», що має унеможливити реєстраційні зловживання під час виконання судових рішень;

• затвердити Державну стратегію протидії рейдерству на 2022—2027 рр.;

• провести державний аудит нерухомості, розташованої на тимчасово окупованих та непідконтрольних територіях України;

• здійснити масштабну ID-паспортизацію українців, що має вирішити проблему підроблення документів;

• реалізувати проект «Оцифроване право — захищена власність» (документи, які посвідчують право власності мають бути в реєстрах);

• створити новий державний сервіс «Моє майно», аби власники контролювали реєстраційні дії щодо своїх речових прав.

Змагання за слово

По завершенню презентаційної частини, гості охоче долучалися до обговорення. Нардеп Галина Янченко зазначила: з-поміж запропонованих кроків їй видається, що найлегше було б започаткувати масову ID-паспортизацію: «За це відповідає Державна міграційна служба, яка належить до структур Міністерства внутрішніх справ. Це те, з чого можна почати хоч завтра».

Заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак говорив про доцільність притягнення до кримінальної відповідальності за ст.206² КК не лише виконавців, а й замовників. «Що стосується БЕБУ, то я маю певну тривогу, що вони справляться з цією додатковою підслідністю».

Парламентар Денис Маслов додав, що дуже часто замовниками є боржники. «На жаль, у питаннях рейдерських схем щодо землі в нас фігурували й органи Державного земельного кадастру. Тож вони теж виступають частиною схеми, це варто врахувати. Питання ж судового контролю за виконанням рішень, і зокрема реєстрації прав власності, піднімається давно», — зазначив нардеп і додав, що його можна буде досить просто вирішити. Він, як член профільного комітету, готовий працювати, аби подати дієві законодавчі пропозиції.

Нардеп Вадим Івченко також ділився баченням проблематики, закінчивши промову відкритим питанням: «Що робити із судами?» — «А що робити з судами? Хіба суд має законодавчу ініціативу? Не має! З 17 липня дисциплінарні провадження зупинені. Тому в чому питання?» — відповів йому в.о. голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, котрий сидів у сусідньому ряді. «Якщо почнемо говорити, що робити із судами, то забудемо і про рейдерство», — зупинили перепалку організатори заходу.

«Ми найбільше боїмося втратити близьких і те, на що все життя заробляємо, дім, де нам тепло і затишно. Тому тим, хто зазіхає на власність, треба не пальці відрубувати, а руки по плечі, — виголосила спіч О.Оніщук. — Я сьогодні як експерта маю право казати про все, що вважаю дієвим». — «Це дієво», — погодився О.Маловацький.

Та Віталій Українець із Солом’янського районного суду м.Києва наголошував, що вдосконалення кримінальної відповідальності — це добре, проте норма КК встановлює покарання вже за факт, що відбувся. «Шляхом кримінального покарання не можна швидко відновити, навіть на стадії досудового розслідування, порушене право. Скоріше це можна зробити шляхом скасування реєстраційних дій. Адже в більшості випадків справа розслідується, уже коли власність відібрали». Законник пояснював, що проблему потрібно вирішувати в комплексі.

Про необхідність цілого ряду дій говорила до початку заходу з кореспондентом «ЗіБ» і суддя Шостого адміністративного апеляційного суду Оксана Епель.

Правники дискутували дуже жваво. Кожен хотів долучитися до обговорення чи сказати якомога більше. Але, мабуть, чи не вперше велику кількість таких поважних гостей цього абсолютно закритого заходу суворо стримували регламентом. Тож охочі мали змогу висловитися вже за келихом шампанського. Залишається сподіватися, що конструктивний діалог між ними відбувся, що вдалося не просто поговорити та чудово провести вечір, а й дійти згоди.

 

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Расім БАБАНЛИ,
керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду:

— Одне з питань, яке порушує програма, — криміналізація рейдерства. Необхідність передбачити в межах однієї кримінальної статті відповідальність за всі форми рейдерства, які на сьогодні є. Проблема рейдерства дискутується в наукових колах уже 10—15 років. Нині різні склади злочину («підроблення документів», «утручання в різні системи») заважають ефективно протидіяти явищу.

Така розпорошеність призводить до того, що рейдерство фактично розслідують різні правоохоронні органи. Відповідно, немає ні спеціалізації, ні чітких алгоритмів дій. А головне — у нас немає належної кримінально-правової охорони. Я також маю думки на підтримку цієї ідеї. Думаю, даний захід має стати одним з ключових, аби загалом ефективно протидіяти рейдерству.

Нині в осіб, які зазіхають на чуже майно, відсутнє почуття відповідальності за власні дії. Вони усвідомлюють, що не будуть покарані через те, що закон нормально не захищає цих правовідносин.

Наскільки може бути далекою перспектива криміналізації? Це залежить від парламенту і парламентарів. Якщо хтось із народних депутатів зацікавиться даною темою та внесе як продукт законодавчої ініціативи зміни до Кримінального кодексу, то час реалізації залежатиме вже від Регламенту парламенту. За умови погодження питання, думаю, можна вкластись і в півроку, і в рік. Проте проблематика явища дуже широка.