Закон і Бізнес


Заради порозуміння та миру

Як за допомогою медіації зекономити час і фінансові ресурси


№52 (1558) 25.12—31.12.2021
Вікторія ПОДОЛЯКА
5159

Інститут медіації існує в нашій державі вже досить давно. Однак тільки в листопаді 2021 року статус медіатора вперше визначили на законодавчому рівні. У зв’язку із цим в юридичної спільноти виникли деякі питання щодо всіх аспектів реалізації відповідної процедури на практиці.


Градус конфліктності

Днями за ініціативи представників проекту Європейського Союзу «Право-Justice» відбувся прес-сніданок, під час якого судді, медіатори та інші експерти обговорили необхідні кроки для успішної реалізації закону «Про медіацію».

Насамперед ключовою особливістю ухваленого нормативно-правового акта є його рамковість. Він визначає основні поняття, принципи медіації, права та обов’язки сторін, вимоги до договорів тощо.

Як визначено в пояснювальній записці до законопроекту, медіація — це позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт шляхом переговорів. Водночас медіатор не шукає винних і не ухвалює рішень щодо справи. Він відповідає за дотримання процедури й допомагає сторонам знайти рішення, яке буде прийнятне для них обох.

«Медіація — це альтернативний спосіб розв’язувати питання й не доводити їх до спору, за результатами якого в суді одна сторона завжди буде не задоволена його рішенням. Запровадження медіації в Україні — це про порозуміння і зниження градуса конфліктності в суспільстві. Головне, щоб люди почали брати відповідальність за своє життя, а медіатори їм у цьому допоможуть», — наголосив голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Андрій Костін.

Впроваджений стимул

За словами Олександра Олійника з директорату правосуддя та кримінальної юстиції Мін’юсту, знайти медіатора можна у відкритому доступі, а саме — у реєстрах у мережі Інтернет. Він зазначив, що це будуть особи, які на момент прийняття законопроекту вже пройшли підготовку. Також можна і пізніше опанувати нову професію. Як зауважив О.Олійник, підготовка складатиметься не менше ніж із 90 год. навчання, з яких 45 год. відводиться на практику. Після цього особа отримає сертифікат та право на зайняття медіацією.

Позасудова процедура буде застосовуватись у різноманітних спорах. Зокрема, це може стосуватися розірвання шлюбу, поділу майна чи навіть спорів між бізнесом і державою. Водночас примирення за допомогою медіації можливе як до моменту звернення до Феміди, так і під час судового провадження. Крім цього, не є винятком і той період, коли рішення суду вже виконується.

Основними перевагами такого врегулювання конфліктів є економія часу та фінансових ресурсів, зняття емоційного напруження, можливість збереження стосунків. Адже медіація спрямована на пошук рішення, яке буде орієнтоване на інтереси та потреби всіх сторін. Ця процедура допоможе уникнути стресу, пов’язаного із судовим розглядом справи.

У законопроекті запроваджують і стимул для досудового примирення. Якщо сторони дійдуть згоди за допомогою медіації, то будуть підлягати поверненню 60% судового збору.

Командна робота

Застосування медіації є доцільним навіть у кримінальних справах. Адже це може посприяти примиренню потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).

Разом з тим Надія Стефанів з Касаційного кримінального суду переконана, що необхідно внести низку змін до Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, вони стосуються визначення медіатора як учасника провадження. Також є потреба в доповненні умов, що пом’якшують покарання в разі спроби сторін примиритися.

«Суд, медіатор, адвокат і прокурор мають працювати разом. Як на стадії досудового розслідування, так і на стадії провадження. При цьому необхідно максимально застосувати процедуру медіації на рівні судів першої інстанції», — підкреслила Н.Стефанів.

Натомість Костянтин Харакоз із Господарського суду Донецької області впевнений, що незалежна судова влада буде лише сприяти ефективному впровадженню законопроекту. На його переконання, головне завдання всіх юридичних інституцій — побудова правової держави. Він наголосив: «Ми не маємо визначати, хто головніший. Потрібно разом концентруватися на цілі».

Своєю чергою медіатор Луїза Романадзе зазначила, що закріплення на законодавчому рівні основних вимог є важливим орієнтиром і для споживачів відповідної послуги. Водночас медіаторська спільнота має взяти на себе відповідальність за напрацювання стандартів та процедур у своїй діяльності.

Під час заходу адвокат Світлана Сергєєва розвінчала міф, що медіатори є конкурентами захисників. За її словами, насправді мова йде про нові можливості для колаборації заради досягнення найкращого результату для сторін конфлікту. Вона переконує, що медіація відкриває нові перспективи та розвиває партнерські відносини.

Насамкінець в.о. керівника «Право-Justice» Ерік Сванідзе підкреслив значимість існування професії медіатора в судовій системі. Водночас спікер наголосив, що якість відповідних послуг має гарантувати держава. «Медіація — це професійна процедура, але вона спрямована на людський вимір у відправленні правосуддя», — підсумував Е.Сванідзе.

Безперечно, з одного боку, законопроект однозначно стимулює розвиток інституту медіації в нашій державі. З другого — у правників і пересічних громадян усе ж залишаються питання щодо деяких аспектів реалізації відповідної процедури.

Отже, для оцінки доцільності впровадження медіації в різних сферах права потрібно напрацьовувати практику. І тільки з часом можна буде визначити, наскільки ефективною виявиться така альтернатива судовому розгляду спорів.