Партнер ЮФ GOLAW, адвокат Катерина Манойленко:

«Сподіваюся, настане час, коли нескінченне реформування судової системи нарешті завершиться»

Початок роботи модулів ЄСІТС, уведення в дію закону «Про медіацію», перезапуск роботи Вищої ради правосуддя та другий рік з карантином. Чим ще запам’ятається юристам 2021-ий? Про підсумки року, про те, як на ньому позначилися законодавчі зміни, «ЗіБ» спілкувався з партнером Юридичної фірми GOLAW, керівником практики вирішення судових спорів, адвокатом Катериною МАНОЙЛЕНКО.

«Уперше за всю історію трудового законодавства України введено поняття «дистанційна робота» та «надомна робота».

— У 2021 році продовжилися процеси диджиталізації, яких вимагали від судової системи і загальносвітові тенденції, і карантин, який суттєво затягнувся. Наскільки судовій системі цьогоріч удалося суттєво просунутися в онлайн-рішеннях?

— У цьому році нарешті офіційно запрацювали 3 підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв’язку. Запуск ЄСІТС відкладався понад 2 роки.

Електронний кабінет (офіційна електронна адреса) відтепер надає змогу користувачам працювати з усіма актуальними сервісами ЄСІТС. За допомогою електронного кабінету користувачі зможуть дізнаватись інформацію щодо судової справи, інформацію про місце, дату, час розгляду справи та результату її розгляду. При цьому законодавство зазначає, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки мають зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.

Електронний суд має надати змогу учасникам судового процесу, зокрема, направляти копії електронних документів іншим учасникам, сплачувати судовий збір у режимі онлайн, подавати процесуальні документи до суду, а також отримувати судові рішення,

Підсистема відеоконференцзв’язку дозволить учасникам судового процесу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів та свого електронного кабінету, або в приміщенні іншого суду за допомогою технічних засобів суду.

— Мабуть, ці інструменти стануть корисними принаймні з огляду на те, що карантинні обмеження й досі тривають, адже нещодавно Кабмін продовжив карантин в Україні до 31.03.2022. До масок та соціальної дистанції звикли вже всі, а яких істотних змін через пандемію зазнало законодавство впродовж року?

— Звісно, карантин уніс свої корективи майже в усі сфери нашого сьогодення. Приміром, під час карантину, а особливо під час локдауну, багато працівників стикнулися з необхідністю працювати дистанційно, однак така можливість не була закріплена на законодавчому рівні.

У зв’язку із цим уперше за всю історію трудового законодавства України до чинного Кодексу законів про працю внесені поняття «дистанційна робота» та «надомна робота». Також на законодавчому рівні врегульовано гнучкий режим робочого часу. Важливим є й те, що під час дії карантину роботодавець має право в односторонньому порядку встановити обов’язковий для працівників режим дистанційної або надомної роботи.

У 2021 році в національному законодавстві також були здійснені важливі кроки, спрямовані на запровадження режиму paperless, а саме — уведено електронні лікарняні, електронні трудові книжки та врегульовано процедуру надання електронних публічних послуг.

«Юридична спільнота очікує якомога швидшого відновлення роботи ВККС»

— І суспільство, і представники третьої гілки влади вже звикли, що судова реформа в нашій країні стала якимось перманентним явищем. На ваш погляд, чи вдалося законодавчій владі бодай зрушити з місця?

— Найбільших змін нині зазнає ВРП, яка переживає процес перезапуску та формування нового складу. Із цією метою нова редакція закону «Про Вищу раду правосуддя» передбачила створення етичної ради. ЕР повинна здійснювати перевірку кандидатів на посади членів ВРП за критеріями професійної етики та доброчесності, а також провести одноразові перевірки на відповідність цим критеріям членів чинного складу ВРП.

Перший склад ЕР уже сформований. До нього ввійшли троє осіб із числа суддів, запропонованих Радою суддів України та троє міжнародних експертів, делегованих міжнародними організаціями, які надають Україні допомогу у сфері судової реформи та протидії корупції. На початку грудня вже навіть відбулось перше засідання етичної ради, у ході якого було затверджено два перші розділи регламенту роботи цієї ради та обрано керівництво. Очікується, що оцінювання кандидатів на посади та діючих членів ВРП на відповідність критеріям професійної етики та доброчесності розпочнеться найближчим часом. Однак це зовсім не означає, що оновлений склад ВРП сформується швидко.

— Якими для судової системи з огляду на кадровий голод можуть стати наслідки надто тривалого формування складу ВРП?

— ВРП — один з найпотужніших елементів судової системи України. Від її роботи залежить діяльність інших органів. Приміром, саме ВРП уповноважена призначати 16 членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які у свою чергу займаються добором суддів. До речі, понад 2 тис. суддівських посад уже майже 2 роки вакантні. І це число з кожним днем зростає, оскільки судді йдуть у відставку, звільнюються. Проте заповнити зараз вакантні посади відповідними кандидатами неможливо через несформовану протягом останніх двох років ВККС. Усе це призводить до надзвичайного перевантаження суддів та судової системи в цілому і, як наслідок, обмеження доступу громадян до правосуддя.

Крім того, не слід забувати, що ВРП зараз не розглядає дисциплінарні скарги у зв’язку з набранням чинності законом «Про внесення змін до деяких законів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» від 14.07.2021 №1635-IX.

Тобто складається ситуація, коли скарги просто накопичуються, але провадження щодо них не здійснюється.

— Якщо порівняти судову систему із живим організмом, то можна сказати, що вона продовжує жити за відсутності роботи одного органу протягом 2 років. І, судячи з усього, аби повернутися до повноцінного життя, необхідно пройти ще й курс реабілітації. Ситуація з ВККС в Україні — це нонсенс?

— У цьому році вже призначено перший склад конкурсної комісії, що обиратиме членів ВККС. До складу КК ввійшло троє осіб із числа міжнародних експертів, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції, та троє осіб із числа українських суддів.

Безперечно, юридична спільнота очікує якомога швидшого відновлення роботи ВККС, оскільки формування складу комісії дозволить стабілізувати роботу судової системи та зняти надмірне навантаження із суддів.

— Мабуть, усвідомлення того, що судова система перебуває в кризі й через велике навантаження суддів строки розгляду справ усе частіше розтягуються на роки, зумовило прийняття рішення популяризувати альтернативні способи вирішення спорів і законодавчо закріпити їх регулювання. Що для громадян та юридичної спільноти означає прийняття закону «Про медіацію»?

— Хоча медіація в Україні не найпопулярніший спосіб альтернативного вирішення спорів, така процедура фактично існує та використовується в Україні давно. У цьому році нарешті медіація була закріплена на законодавчому рівні.

Медіація — це позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора намагаються запобігти виникненню конфлікту або врегулювати його шляхом переговорів.

Основні особливості цієї процедури полягають у тому, що для проведення медіації необхідна взаємна згода всіх сторін спору. Медіація неможлива за відсутності волевиявлення всіх учасників конфлікту та не може зачіпати права та інтереси третіх осіб. Важливою особливістю є добровільність, яка наділяє кожну зі сторін можливістю в будь-який момент припинити медіацію та звернутися до суду за вирішенням спору. Участь у процедурі незалежного та неупередженого медіатора також відіграє не останню роль у процесі медіації. Цікаво й те, що медіатор не може давати жодних рекомендацій чи консультацій по суті спору, а сторони самостійно приймають рішення щодо врегулювання конфлікту.

При цьому на медіацію не поширюються засади гласності, як під час судового розгляду. Процедура є конфіденційною та непублічною.

«2021-ий виявився щедрим на законодавчі зміни, деякі питання нарешті були врегульовані на належному рівні»

— За статистичними даними, лише за I півріччя 2021 року до Верховної Ради було подано близько 4 тис. законопроектів. І, хоча приймається переважно десята частина, навіть у сфері правосуддя змін відбулося чимало. Які з них, на вашу думку, стали найяскравішими?

— Рік, що минає, дійсно приніс серйозні законодавчі зміни, однак зупинюсь на кількох найважливіших з них.

Після 19 років мораторію нарешті було проведено земельну реформу. Перш за все, скасовано мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Уже із цього літа громадяни України вільно купують сільськогосподарські земельні ділянки, однак не більше 100 га в одні руки. Розрахунок за таку землю здійснюється виключно в безготівковій формі та з перевіркою походження коштів.

— Зняття мораторію на продаж земельних ділянок і дійсно було однією з найочікуваніших подій року. Як ринок змінився після того, як відповідні норми набрали чинності?

— Наразі з метою виключення корупційних ризиків продаж несільськогосподарських земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними, наприклад права оренди, здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону. У той же час продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, та передача їх у користування можуть здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників.

Нині в процесі реалізації перебувають наступні ключові завдання земельної реформи. Це передача земель сільськогосподарського призначення з державної в комунальну власність територіальних громад, а також перехід повноважень з управління землями на локальний рівень. Удосконалюються питання інвентаризації земель, їх оцифрування, унесення відомостей про них до Державного земельного кадастру, а також триває робота над спрощенням процедур оформлення земельних ділянок. Не менш важливими напрямами роботи залишаються забезпечення публічності інформації про землю та ресурси. Триває розробка програм фінансування для підтримки малих та середніх фермерів, а також протидії рейдерству.

— Мабуть, головною темою для обговорення після зняття мораторію стало й питання так званої податкової амністії. Що включатиме в себе ця, як її називають самі ідейні натхненники закону, «акція» від держави?

— Дійсно, у цьому році в Україні почав діяти закон, який надає можливість фізичним особам легалізувати свої активи (нерухомість, валюту, цінні папери тощо), які були одержані за рахунок тіньових (неоподаткованих) доходів. Натомість держава гарантує звільнення від відповідальності за ухилення від сплати податків за законом. Однак до осіб, які набули активи злочинним шляхом, звільнення від відповідальності не застосовується.

Відповідне декларування є добровільним, одноразовим та може бути здійснене лише щодо тих активів, які були отримані до 1.01.2021. Пропоновані законом ставки оподаткування є значно нижчими, ніж передбачені чинним податковим законодавством. Наприклад, щодо активів, розміщених в Україні та в українських банках, установлена ставка 5%, а тих, що розміщені за кордоном — 9%. Найменша ставка у 2,5% стосується тих, хто має облігації внутрішньої державної позики, придбані в період з 1.09.2021 до 31.08.2022.

— Податки та продаж землі — те, що турбує тих, у кого гроші є. А чим відзначився правовий рік для тих, хто збирається позичати гроші або вже їх позичив?

— Дуже бурхливу реакцію викликав закон, яким запроваджено обов’язкову реструктуризацію іпотечних кредитів фізичних осіб у валюті, заборгованість за якими виникла до 1.01.2014 та існує дотепер.

Сутність реструктуризації фактично полягає в зменшенні суми заборгованості шляхом її перерахунку в національну валюту за зниженим курсом. При цьому підставою для проведення реструктуризації є відповідна заява боржника.

Крім того, уперше на законодавчому рівні врегульовано колекторську діяльність. Це зумовлено насамперед тим, що відсутність правових меж діяльності колекторів та контролю за їх діяльністю часто дозволяла їм використовувати неправомірні, нецивілізовані методи повернення боргів.

Законодавство запровадило чіткі правила поведінки як для кредиторів, так і для колекторів під час врегулювання проблемної заборгованості. Обов’язковою умовою здійснення колекторської діяльності є включення до реєстру колекторських компаній, який ведеться Національним банком.

— З якими сподіваннями з огляду на такі підсумки року, що минає, ви зустрічатимете новий 2022 рік?

— Як бачимо, 2021 рік виявився напрочуд щедрим на законодавчі зміни, деякі питання нарешті були врегульовані на належному рівні. Це, звичайно, є позитивним.

Щодо судової реформи, то я, як адвокат, який майже щодня захищає інтереси клієнтів в українських судах, дуже сподіваюся, що настане той час, коли нескінченне реформування судової системи нарешті завершиться. Тоді незалежні українські судді зможуть виконувати свої повноваження в незалежних українських судах, здійснюючи таке судочинство, яке максимально гарантуватиме право кожної особи на судовий захист.