Закон і Бізнес


Хто кому баба?


Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал "ЗіБ". Для цього натисність на зображення .

№51 (1557) 18.12—24.12.2021
7994

Установлення родинних відносин між померлими не зумовлює юридичного наслідку для їхніх прав та обов’язків. Такий висновок зробив ВС в постанові №691/1237/20, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

3 листопада 2021 року                                  м.Київ                               справа №691/1237/20

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЛУСПЕНИКА Д.Д.,
суддів: ГУЛЬКА Б.І. (суддя-доповідач), КОЛОМІЄЦЬ Г.В., ЛІДОВЦЯ Р.А., ЧЕРНЯК Ю.В. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Особи 1 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 19.05.2021 та постанову Черкаського апеляційного суду від 20.07.2021, встановив:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року Особа 1 звернулася до суду з позовом до Городищенської міськради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом.

Позовна заява мотивована тим, що її баба — Особа 2 — не перебувала у зареєстрованому шлюбі з батьком її матері Особи 3 — Особою 4 і — прізвище відповідно не змінювала, за час спільного проживання Інформація 1 у Особи 2 та Особи 4 народилася дитина, її мати — Особа 3, яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на Особу 3. У реєстрі актового запису у графі «матір» Особи 3 з невідомих підстав зазначено Особу 7, проте вже підпис заявника значиться: Особа 8. У 1938 році її баба Особа 2 та Особа 4 припинили спільне проживання, а останній виїхав у невідомому напрямку. Отже, Особа 2 є матір’ю Особи 3 та її бабою, проте відповідними документами вона не може підтвердити цей юридичний факт.

Інформація 2 померла її мати Особа 3, після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі на земельну частку (пай), площею 1,92 умовних кадастрових гектарів, у колективному сільськогосподарському підприємстві «Дружба», розташовану на території с. Дирдин Городищенського району Черкаської області, яку Особа 3 фактично успадкувала після смерті Інформація 3 своєї матері — Особи 2. Проте її мати — Особа 3 у встановленому законом порядку не оформила свої спадкові прави на вказану земельну частку (пай). Сертифікат на право на вищевказану земельну частку (пай) серії ЧР №0181673 виданий на ім’я Особи 2, її баби.

Вона звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом, але нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.05.2012, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на майно її покійної матері та відсутнє документальне підтвердження родинних відносин між Особою 2 та Особою 3. Таким чином, вважала свої спадкові права порушеними, оскільки вона, як спадкоємець Особи 3 на підставі ч.1 ст.549 Цивільного кодексу УРСР, позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно.

З урахуванням викладеного Особа 1 просила суд встановити, що Особа 2, яка померла Інформація 3, та Особа 3, яка померла Інформація 2, перебували у родинних стосунках, як мати і дочка; визнати за нею право на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом, що розташована на території с. Дирдин Городищенського району, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0181673, площею 1,92 умовних кадастрових гектарів КСП «Дружба», виданий на ім’я Особи 2.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Городищенського райсуду від 19.05.2021 у задоволенні позову Особи 1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що цивільна правоздатність Особи 2 і Особи 3 припинена у зв’язку з їх смертю, унаслідок чого звернення позивачки з вимогою про встановлення юридичного факту, що має значення, в інтересах померлих суперечить нормам цивільного права та процесуального законодавства. Вимога про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом є похідною від вимоги про встановлення юридичного факту, що має значення, а отже, задоволенню не підлягає.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою ЧАС від 20.07.2021 апеляційну скаргу Особи 1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що встановлення юридичного факту родинних відносин між померлими особами не може бути складовою частиною правової процедури захисту прав особи, оскільки правоздатність осіб, родинний зв’язок яких має встановити суд, припинилася у день їх смерті, тому вказаний юридичний факт не буде правовою підставою для захисту тих чи інших прав позивачки.

Позивачкою не доведено факт того, що її мати Особа 3 успадкувала у визначеному законодавством порядку відповідне спадкове майно після смерті Особи 2.

Крім того, Особа 1, заявляючи вимогу про визнання за нею права на земельну частку (пай), яка належала її бабі Особі 2, не зазначила після кого саме та в якому порядку вона має намір спадкувати вказане майно.

При цьому наявність родинних відносин між Особою 2 та Особою 3 саме по собі не свідчитиме, що остання успадкувала те майно, про визнання права на яке порушує питання позивачка. Отже, такий факт не пов’язаний із захистом її спадкових прав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Особа 1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що встановлення факту родинних відносин між матір’ю позивачки — Особою 3 та бабою позивачки — Особою 2 породжує юридичні наслідки для Особи 1, які призводять до зміни її особистих та майнових права щодо права на спадщину за законом на спірне спадкове майно, яке Особа 3 фактично на підставі ч.1 ст.549 ЦК УРСР успадкувала після смерті своєї матері Особи 2. Період встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між Особою 2 та Особою 3, як матір’ю та дочкою, не несе юридичного наслідку щодо вирішення їхніх прав та обов’язків, оскільки факт народження у Особи 2 дочки Особи 3 лише підтверджує існування такого юридичного факту.

Баба позивачки Особа 2 за життя набула право на земельну частку (пай), площею 1,92 умовних кадастрових гектарів КСП «Дружба», розташований на території с.Дирдин Городищенського району, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0181673, виданим на ім’я Особи 2. Оскільки станом на 9.03.2000, тобто на момент смерті баба позивачки — Особ 2 — проживала разом зі свою дочкою, яка є матір’ю позивачки — Особи 3, то відповідно до положень ч.1 ст.549 ЦК УРСР Особа 3 фактично прийняла спадщину після смерті матері — Особаи 2 — шляхом вступу в управління і володіння спадковим майном, проте спадкових прав за життя оформити не встигла, оскільки захворіла і померла Інформація 2.

Позивачка, як спадкоємець першої черги після смерті матері — Особа 3, звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті матері на вищевказану земельну частку (пай), проте постановою нотаріуса від 14.05.2020 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно та підтвердження родинних відносин між Особою 3 та Особою 2. Отже, факт прийняття Особою 3 спадщини після смерті матері не оспорювався сторонами, а Городищенська міськрада не заперечувала проти позовних вимог. Таким чином, апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про те, що позивачкою не доведено факт того, що її мати Особа 3 успадкувала у визначеному законодавством порядку відповідне спадкове майно після смерті Особи 2, оскільки цей факт не заперечувався сторонами.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Особа 1 згідно зі свідоцтвом про народження є дочкою Особи 3.

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0181673 Особі 2 належало право на земельну частку (пай), площею 1,92 умовних кадастрових гектарів КСП «Дружба», розташовану на території с. Дирдин Городищенського району.

Інформація 3 Особа 2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії №2.

Позивачка вказувала про те, що Особа 2 є матір’ю Особи 3 і її бабою.

Інформація 2 померла Особа 3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії №3.

Постановою державного нотаріуса Городищенської державної нотаріальної контори від 14.05.2020 Особі 1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно спадкодавця та відсутністю документального підтвердження родинних стосунків померлих Особи 2 та Особи 3 як дочки і матері.

Відповідно до довідок виконавчого комітету Хлистунівської сільської ради Городищенського району від 18.05.2020 №174 та від 14.09.2020 №405 Особа 2 на момент смерті була зареєстрована та проживала за Адресою 1 разом з померлою, Особою 2, проживали її донька Особа 3 та онука — Особа 1.

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить ВС, та застосовані норми права

Частиною 1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються гл.6 розд.IV ЦПК.

У п.7 постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.95 №5 судам роз’яснено, що відповідно до п.1 ч.1 ст.273 ЦПК (п.1 ч.1 ст.315 діючого ЦПК) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Окреме провадження — це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1 ст.293 ЦПК).

Факти, що мають юридичний характер — це факти, з якими закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Аналіз положень ст.315 ЦПК свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Ураховуючи викладене, висновок судів про те, що цивільна правоздатність Особи 2 і Особи 3 припинилась після їх смерті, тому вимога позивачки про встановлення між останніми, як матір’ю та дочкою, родинних відносин суперечить нормам цивільного права, є безпідставним, оскільки позивачка просила встановити факт родинних відносин між її матір’ю Особою 3 та Особою 2, так як він безпосередньо породжує юридичні наслідки, а саме право Особи 1 на спадщину, спірну частку (пай) у порядку спадкування за законом.

Суди не врахували, що встановлення юридичного факту, а саме родинних відносин між померлими Особою 2 та Особою 3 не несе юридичного наслідку щодо вирішення їхніх прав та обов’язків, оскільки його встановлення буде лише підтвердженням народження в Особи 2 дочки — Особи 3, тобто існування відповідного юридичного факту, що передбачено у гл.6 розд.IV ЦПК, як спеціальний процесуальний інструмент для захисту відповідних прав.

По суті, суди застосували правову позицію ВС про те, що відносно померлих позовні вимоги не можуть заявлятися, так як померлі особи не мають цивільної процесуальної правосуб’єктності, хоча безпосередньо на неї не послалися. Проте суди не звернули уваги на те, що такий висновок стосується виключно позовного провадження, де заявлені вимоги щодо спору про право. Разом з тим у цій справі Особи 1 заявила вимогу про встановлення факту родинних відносин у порядку окремого (безспірного) провадження (п.1 ч.1 ст.315 ЦПК), у ЦПК передбачено встановлення юридичного факту (в окремому провадженні і вимога про визнання права на спадщину).

Позов, а не заяву Особою 1 подано виключно через те, що іншою вимогою у цій справі був спір про право (право на спадщину), а тому всі ці вимоги розглядаються у позовному провадженні.

Крім того, апеляційний суд, вказуючи про те, що Особа 1, заявляючи вимогу про визнання за нею права на земельну частку (пай), яка належала її бабі Особі 2, не зазначила, після кого саме та в якому порядку вона має намір спадкувати вказане майно, не звернув уваги на доводи позивачки про те, що вона прийняла спадщину за законом після смерті матері — Особи 3, яка у свою чергу прийняла спадщину після смерті своєї матері — Особи 2, Городищенська міськрада, як відповідач у справі, не заперечувала проти вказаних доводів позивачки, а нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про права на спадщину за законом лише з підстав відсутності правовстановлюючого документа на майно спадкодавця та відсутності документального підтвердження родинних відносин померлих Особи 2 та Особи 3.

Таким чином, суди у порушення зазначених положень закону належним чином доводи позивачки не перевірили, спір по суті не вирішили, а відмовили в задоволенні позову Особи 1 з формальних підстав.

З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень (ст.400 ЦПК) позбавлений такої можливості, тому судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до пп.1, 3 ч.3 ст.411 ЦПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись стст.400, 409, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 19.05.2021 та постанову Черкаського апеляційного суду від 20.07.2021 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.