Щоб без доган
ВККС порадила володарям мантій, як себе захищати
Не кожний законник, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, отримує догану від Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але зазвичай служителі Феміди все одно хвилюються. Останнім часом ВККС для володарів мантій не лише поводир у законодавстві, а й наставник із питань самозахисту.
Дисциплінарну справу щодо Олександра Хлопецького з Барського районного суду Вінницької області відкрили за окремою ухвалою Апеляційного суду Вінницької області. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах виявила істотні порушення вимог Кримінально-процесуального кодексу 1960 р., допущені законником під час розгляду кримінальної справи.
В окремій ухвалі йшлося про неналежне ставлення судді до виконання своїх службових обов’язків — «умисне» порушення норми права.
«Апеляційники» з’ясували, що при попередньому розгляді справи О.Хлопецький порушив вимоги ч.3 ст.240 КПК — ведення протоколу судового засідання в його процесі, а також ст.319 КПК, що стосується можливості підсудного звернутися до суду з останнім словом. До того ж в окремій ухвалі зазначено, що у вироку суддя не зазначив способу скоєння злочину засудженим, чим порушив ст.334 КПК.
Такі дії законника колегія «апеляційників» визнала систематичними, тому вирішила звернутися до ВККС, щоб та притягнула О.Хлопецького до дисциплінарної відповідальності.
«Що скажете, правильно вказані причини вашої присутності на сьогоднішньому засіданні?» — запитав у О.Хлопецького заступник голови ВККС Микола Пінчук. Суддя визнав, що вказані помилки були ним допущені, але з окремою ухвалою апеляційного суду він не згоден.
«То чому не оскаржували її? Чи оскаржували?» — продовжував бесіду М.Пінчук. Та суддя, як виявилося, хоч і не погоджувався, та оскаржувати не став. Мовляв, має подібний негативний досвід, коли на його оскарження «апеляційники» не звертали уваги й не змінювали своїх рішень. Тож не став цього разу пробувати, заздалегідь налаштувавшись на негативний результат. «Якщо двадцять разів поскаржитеся, то хоча б раз вашу скаргу задовольнять! А ви навіть не пробували! Вчіться себе захищати!» — порадила О.Хлопецькому член ВККС Ніна Фадєєва.
Можливо, в майбутньому суддя дослухається до настанов членів комісії, бо ж цього разу дисциплінарне провадження щодо нього припинили.
Із застереженнями покинув зал засідань комісії й Анатолій Коваль з Уманського міськрайонного суду Черкаської області. Відкриття «дисциплінарки» щодо нього зумовили зміни в законодавстві, на які суддя невчасно відреагував. «У той час коли розглядав справу, ч.5 ст.21 Цивільного процесуального кодексу ще не було», — пояснював А.Коваль. «То чи обгрунтовано відкрита дисциплінарна справа щодо вас?» — намагався з’ясувати М.Пінчук. На що суддя знизав плечима: «Раз відкрито, значить обгрунтовано».
Тривалі розмови навколо змін у законодавстві та обгрунтованості відповідальності судді за свої дії секретар комісії Анатолій Марцинкевич перевів у інше русло — результати роботи законника. «Вас влаштовують ваші показники? Маю на увазі кількість розглянутих справ, скасованих, тих, що маєте в залишку...» — запитував член комісії в А.Коваля. Останній відповів, що не вважає свої показники роботи найгіршими серед колег у суді, де працює.
Кращі ті показники, чи ні — члени ВККС з’ясовувати не стали. Як і оголошувати судді догану. Проте застереження А.Коваль отримав: «Комісія прийняла таке рішення, враховуючи, що причиною вашої відповідальності за свої дії стали зміни в законодавстві. Так сталося. Але я ознайомився з результатами вашої роботи... За такі речі можете піти далеко. Активізуйтеся, бо оцей «залишок»...»
А.Коваль не перший, хто дякує членам ВККС за розуміння, і точно не останній, хто обіцяє виправитися й надалі бути уважним. Будемо сподіватися, що народна мудрість «Обіцяного три роки чекають» у цих випадках не спрацює, адже зволікання суддям не на користь, бо найкращий імунітет від доган — усе ж таки якісна робота.