Про упущену вигоду

У разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди (не факт наявності, а саме розмір) суд має визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Таку пораду дав Касаційний господарський суд, переглядаючи справу №922/3928/20.

Адвокатське бюро вимагало стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 2,99 млн грн. Адже АБ було визнано переможцем відкритих торгів, але відповідач відмовився від виконання своїх обов’язків та укладання договору, оприлюднивши повідомлення про відміну закупівлі.

Місцевий суд задовольнив позов у повному обсязі з мотивів доведення наявності в діях відповідача всіх елементів цивільного правопорушення. Апеляційна інстанція відмовила в задоволенні позову з підстав недоведення позивачем розміру неодержаного ним доходу (прибутку).

Натомість КГС направив справу на новий апеляційний розгляд, сказавши, що ухилення від належного виконання покладеного на замовника обов’язку щодо укладення договору про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем, є порушенням ст.33 закону «Про публічні закупівлі». А відповідні дії щодо скасування процедури закупівлі та ухилення від укладення договору є протиправними.

Тож учасник, який був визнаний переможцем, але згодом утратив право на укладення договору через протиправне скасування процедури, може стягнути збитки у вигляді упущеної вигоди. При цьому доведення наявності таких збитків та їх розміру здійснюється із застосуванням стандарту вірогідності доказів.