Голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев:

«Немає можливості переслідувати осіб, які скористалися податковою амністією»

Важливим процесом у всіх сферах діяльності є оподаткування. На стратегічні питання в контексті цієї теми відповів голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило ГЕТМАНЦЕВ, котрий брав участь у Х податковому форумі, який традиційно проводила Асоціація правників України.

«Наші наміри полягають у тому, щоб не було ніяких переслідувань»

— Як в юридичній спільноті, так і серед пересічних громадян виникає багато обговорень щодо податкової амністії. Якою актуальною інформацією із цього приводу ви готові з нами поділитись?

— Нині випробовуємо ті технології, які прописані в законі. Під час розробки процедури податкової амністії ми намагалися досягнути максимального спрощення всіх процесів. Так, щоб це було доступно для всіх.

Однак є моменти, які прямо в законі прибрати не вдалося. Наприклад, це стосується фінансового моніторингу. Адже деякі комерційні банки не цілком розуміють, що мається на увазі під фінансовим моніторингом у контексті податкової амністії.

Саме тому ми спільно з Національним банком запропонували досить простий механізм. Особі необхідно заповнити анкету, в якій на власний розсуд пояснити, звідки ці кошти. Наприклад, це може бути дохід від бізнесу чи неофіційна зарплата. Крім того, особа підписується під тим, що кошти не пов’язані зі злочинною діяльністю.

Потім, якщо декларанта немає в певних санкційних списках (саме в тих відкритих реєстрах, до яких кожен має доступ), процедура фінансового моніторингу закінчена. І клієнт банку фактично через день може отримати довідку про те, що його кошти перебувають на рахунку. Цей документ прикладається до декларації про податкову амністію.

Згідно з моїм досвідом весь процес амністії займає близько тижня. При цьому амністуються різні суми: від 200 тис. грн. і навіть $1 млн. Наприклад, нині є кілька декларацій на 25 млн грн.

Першу декларацію у вересні подав заробітчанин на суму 450 тис. грн. Абсолютно різні люди приходять.

Ми вже можемо сказати, що пройшов перший потік людей, які на своєму досвіді зрозуміли доступність амністії. Відзначу наявність ажіотажу. Відповідно, є запити як до податкової служби, так і до мене особисто. Власне кажучи, процес іде.

— Деякі правники бачать великі ризики в тих гарантіях, які прописані в законі. Це стосується того, що будуть відсутні переслідування в майбутньому. На думку адвокатів, такі гарантії — ненадійний захист. Адже держава однаково перевірятиме списки амністованих. Чи є обґрунтованими такі побоювання?

— Критичне ставлення до всього, що робить влада, є частиною нашого культурного коду. Але мені здається, що юристи мають аналізувати, спираючись на певну логіку.

Закон про амністію передбачає внесення змін не тільки до Податкового кодексу, а й до Кримінального, Бюджетного. Це комплекс норм, які звільняють від відповідальності як безпосередньо за ст.212 КК, так і від інших видів відповідальності, які пов’язані із цими статтями. Ми виписували всі ці норми, зважаючи на консультації із суддями, адвокатами та ін.

Я досить часто чую загальні передбачення щодо ймовірних переслідувань. Але ніколи не було конкретики. Особисто я вважаю, що немає можливості переслідувати тих осіб, які скористалися податковою амністією.

Наші наміри полягають у тому, щоб не було ніяких переслідувань. Однак ми звільняємо тільки від податкової частини. У нас немає мети звільнити когось від кримінальної відповідальності.

Крім того, мені здаються абсолютно неправильними побоювання «відкритися». Навпаки, держава дає гарантію, що потім ці кошти можна буде використовувати на будь-які цілі. До речі, як в Україні, так і за кордоном.

Тому я вважаю зайвими різні міфи, які супроводжують ці питання.

«Ми не можемо амністувати наперед»

— Багато хто пам’ятає про податковий компроміс 2015 року. Там була норма, що в разі наявності відкритого кримінального провадження його мають закрити. Зараз такої норми немає. Чи дискутували щодо цього питання на засіданнях комітету?

— Насправді метою тієї податкової амністії було звільнення від переслідування за певними конвертаційними операціями, які набули масового характеру. Таким чином ми спробували допомогти бізнесменам. Адже підкреслюю: тоді мова йшла не про фізичних осіб, а про бізнес. Однак був негативний досвід тієї амністії.

На мою думку, якщо мова йде про відкриту кримінальну справу щодо фізичної особи, яка ухилилася від сплати податків у минулому, то декларування цих коштів може бути підставою для закриття відповідної справи. Насправді в нас дуже мало таких справ. І цієї норми в новому законі немає.

— Збір за податкову амністію можна поділити на кілька виплат. Що робити в тій ситуації, якщо особа подала декларацію і відразу не заплатила всю суму, однак у цей час проти неї відкрили кримінальне провадження?

— Чесно кажучи, я голосував проти цього механізму. Адже ми можемо амністувати кошти тільки тоді, коли заплачений збір. Якщо особа хоче платити 3 роки, то питань немає. Однак ми не можемо амністувати наперед. Тому я не рекомендую цим користуватися. Краще відразу повністю заплатити.

— Згідно із законом податковій амністії підлягають доходи, які мали місце до 1 січня 2021 року. Відповідно, платник якимось чином повинен підтвердити, що кошти були отримані до цієї дати. Імовірно, контролюючий орган захоче певного підтвердження. Наприклад, якщо це була заробітна плата, то виникне питання хто ці кошти нараховував. Однак у такому випадку в нас відсутній механізм, який можна було б застосувати до роботодавців, що не сплачували податок. Тож яким чином буде регулюватись це питання?

— Дійсно ми не можемо амністувати ті кошти, які з’явилися в особи після прийняття цього закону. Амністувати наперед не хочемо, щоб не зменшувати обсягу податкового зобов’язання за 2021 рік.

Логіка цієї норми пояснюється тим, що в жодній країні не амністують ті кошти, що є в особи на момент набуття законом чинності. Завжди це попередні податкові періоди.

У законі заборонено контролюючим органам перевіряти джерела цих коштів. І платник не повинен нікому й нічого доводити. Він декларує суму та зазначає, що це за кошти, лише в межах фінансового моніторингу, а не податкового контролю. Жодних перевірок цих декларацій не буде. Податкова може дати запит, якщо тільки виникнуть питання стосовно арифметичних помилок.

Водночас роботодавець не звільняється від відповідальності незважаючи на те, що податкова не може контролювати джерела походження цих коштів.

Не хочу шокувати, але сьогодні вже є підстави для перевірки на предмет виплати заробітної плати будь-якого суб’єкта. Це власне і робить державна інспекція разом з податковою службою. Чим далі, тим більше вони будуть перевіряти. Тобто, з одного боку, податкова амністія не є підставою, з другого — можуть виникнути інші причини для перевірки.

— Невирішеним залишається питання стосовно криптовалюти. Як особа може задекларувати майно, яке придбала за електронні кошти?

— У нас немає закону щодо віртуальних активів. Той закон, який розробляла ВР, потребує доопрацювання. Тому ми не могли написати криптоактиви в переліку амністованих. Хоча був і запит, і дискусія з цього приводу.

Але там є інші активи. Тобто теоретично криптовалюту можна задекларувати. Основна проблема полягає в тому, що незрозуміло, який це актив — український чи закордонний. Відповідно до цього будуть різні ставки збору.

Якщо особа готова декларувати під 7% (як для закордонного активу), то думаю, що податкова служба зможе надати індивідуальну консультацію стосовно можливості це зробити.

Під ставку 5% (як для українського активу) декларувати не будемо, адже не можна визначити, де ці кошти. Загалом ми ще обговорюємо це питання.

«Ніхто ні в кого не зможе запитати, за які кошти придбано будинок»

— Однією з переваг податкової амністії є її добровільність. Багато хто дійсно розуміє як важливо мати легальні доходи. А що буде далі з тими, хто пройде через податкову амністію? Декларантам будуть задавати питання про майбутнє чи держава планує «залазити» в давні періоди? Чи запровадять якісь методи для цього й чи будуть строки давності?

— У законі є юридична презумпція. Якщо особа не звернулася до процедури декларування, то тим самим вона повідомляє про відсутність коштів, отриманих з ухиленням від оподаткування.

Безперечно, податкова амністія — це не про ревізію статків людей. Подання одноразової декларації свідчить про те, що в майбутньому особа зможе використовувати ці кошти без будь-яких обмежень як в Україні, так і за кордоном.

Ніхто ні в кого не зможе запитати, за які кошти придбано будинок. Якщо ж майно не амністувати, а тоді його продати й купити квартиру, то можуть виникнути питання. Це й будуть непрямі методи податкового контролю. Відповідний законопроект Кабінет Міністрів має розробити й подати до ВР до кінця року.

У тому випадку, коли особа не зможе надати пояснень щодо джерела походження таких коштів, то до неї застосовується ставка в розмірі 18%. Це загальна концепція непрямих методів податкового контролю, які сьогодні розробляються Урядом. Саме так це працює у світі і з великою ймовірністю працюватиме в нас.

— Як комітет бачить розв’язання проблеми щодо фінансового моніторингу, яким іноді не хочуть займатися представники банків?

— Дійсно буває, що в них виникає нерозуміння того, яким чином потрібно проводити фінансовий моніторинг. Тобто є затримка сприйняття не тільки в суспільства, а й у тих, хто начебто мав стати провідником цього процесу.

Комерційні банки іноді відмовляються від зазначених операцій, оскільки побоюються того, що піде щось не так з фінансовим моніторингом. Приходять скарги з різних регіонів, що саме в банках не хочуть зв’язуватися з податковою амністією. Тоді Нацбанк проводить з ними роз’яснювальну роботу. Однак у зв’язку із цим є певна затримка. Ще треба налагоджувати ці процеси.

Я закликаю тих, хто зіткнеться з нерозумінням від комерційних банків, повідомляти про це особисто мені.

— Україна отримала транш $700 млн від Міжнародного валютного фонду. З’явилася певна інформація, що таким чином наша держава взяла на себе певні зобов’язання. Зокрема, є питання про зміну податкового кодексу щодо Дія Сіті. Чи обговорювалось це з МВФ?

— Дія Сіті — наша принципова позиція. Я не хочу брати на себе підвищені зобов’язання, але багато що говорить про те, що найближчим часом ми за це проголосуємо.

У кожному меморандумі з МВФ зазначається, що податок на виведений капітал не вводиться. Це принципова позиція фонду, яка обґрунтована на цифрах. Оскільки ми обіцяли податок на виведений капітал, то найближчим часом будуть якісь нові рішення щодо цього питання.

У цілому робота з МВФ передбачає постійні консультації та обговорення. І все те, що зазначене в меморандумі, не є сталим для обох сторін.

Ми наполягаємо на тому, що тільки розвиток індустрії з високою доданою вартістю є запорукою нашого майбутнього як держави загального добробуту.