Закон і Бізнес


Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій Вилков:

«Наша судова система побудована так, що суди не виявляють довіри до адвокатів»


Голова ВКДКА Сергій Вилков: «Наша судова система побудована так, що суди не виявляють довіри до адвокатів»

№50 (1556) 11.12—17.12.2021
ТИМОФІЙ МИХАЛКОВ
3945

Попереду свято для всіх адвокатів країни, а позаду – непростий рік із все новими викликами для інституції. Чи варто ділити адвокатів на безоплатних і тих, хто працює за контрактом, наскільки обґрунтованими є чисельні скарги на адвокатів до дисциплінарних органів та чому протистояння адвокатури із Міністерством юстиції та антикорупційними органами лише загострюється? На ці питання «ЗіБ» шукав відповіді разом з головою ВКДКА Сергієм ВИЛКОВИМ.


«Вихідці з прокуратури і судової системи мають входити у професію адвоката на загальних підставах»

- У грудні відмічається День адвокатури України, і це професійне свято для понад 60 тисяч адвокатів. Наскільки зараз складна процедура вступу в адвокатську професію? В ході кількох останніх хвиль реформ судової системи питання кваліфікаційних вимог до адвокатів піднімалося під різним кутом. Яку б ідею змін процедури ви б підтримали?

- З 2012 року кваліфікаційні вимоги до адвокатів єдині – якщо ви маєте вищу юридичну освіту, два роки юридичного стажу, у вас немає ніяких несумісних із статусом адвоката посад на державній службі, судимості чи звільнення за корупційні правопорушення, ви не перебуваєте на службі в армії, не працюєте нотаріусом чи судовим експертом – ласкаво просимо складати іспит. Деталі визначені законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та затвердженими Радою адвокатів України документами - порядком допуску, складення та методики  оцінювання кваліфікаційних іспитів, відповідною програмою. З практичної точки зору, саме наші кваліфікаційно-дисциплінарні комісії приймають кваліфікаційні іспити. Завдання іспиту – виявити  як  теоретичні знання у галузі права, знання з історії адвокатури, адвокатської етики, так і рівень практичних навичок та умінь претендентів у застосуванні закону.

Крім того, уже маючи статус адвоката, кожен зобов’язаний щорічно підвищувати свій професійний рівень згідно встановленого порядку, у визначеному обсязі годин. Все це обліковується за визначеними критеріями, і відтак, наслідком невиконання цього обов’язку може стати  дисциплінарна відповідальність.

Акцентую увагу на тому, що рівень кваліфікаційних знань для адвоката встановлюється виключно кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями  регіонів.  Коли зараз деякі фейкові кваліфікаційні комісії, громадські організації та фірми пробують перетягнути на себе цю виключну функцію органів адвокатського самоврядування, власне, підмінити функцію самої адвокатури, то їхні керівники, організатори цих «схем» повинні розуміти, що матимуть і дисциплінарну, і кримінальну відповідальність.

Про перебирання на себе повноважень адвокатського самоврядування ідеться і тоді, коли органи Міністерства юстиції проводять конкурси з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Такі конкурсні комісії не вправі оцінювати кваліфікаційний рівень адвокатів і за цим критерієм допускати їх до роботи в системі БПД чи виключати.  Всі адвокати потрапили в професію через успішно складений іспит і не потребують повторної атестації органами влади.

- Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки передбачає перегляд вимог щодо набуття права на зайняття адвокатською діяльністю, зокрема, «запровадження прозорої процедури проведення єдиного кваліфікаційного іспиту, стажування». Яким чином буде реалізована ця пропозиція?

- Над методологією запровадження прозорої процедури проведення єдиного іспиту робоча група Національної асоціації адвокатів України працює вже кілька років.  Наскільки мені відомо, на початку 2022 року має бути готовий документ. З головою РАУ Лідією Ізовітовою ми дійшли спільної думки, що введення єдиного кваліфікаційного іспиту технологічно можливе без зміни чинної системи регіональних КДКА.

- Наскільки просто стати адвокатом працівнику прокуратури чи судді? Зараз і судова система, і прокуратура переживають посилений відтік кадрів, в тому числі і досвідчених. Чи варто ці групи юристів проводити через дотримання всіх формальних етапів, чи все ж дозволити їм певний спрощений порядок для зміни фаху?

- Відстоюю позицію, що дозвіл на спрощений порядок входження до професії адвоката працівникам прокуратури чи суду є неправильним. Лобістами цих ідей є самі колишні прокурори і судді. Вони відстоюють свій інтерес, але ці юридичні професії – не тотожні. Це не перевчитися з викладача математики на викладача мов програмування. Я не буду першим, хто скаже, що робота в правоохоронних органах – це одна картина світу, а робота адвоката – інша. Якщо людина роками працює в системі, націленій на доведення обвинувачення, вона за місяць не розверне свій професійний арсенал знань і навичок в інший бік. Я не перший, хто  говорить про певну професійну деформацію. Тому вихідці з прокуратури і судової системи мають входити у професію адвоката на загальних підставах.  Втім, я також не прибічник дискримінаційних обмежень, що пропонуються наразі деякими законопроектами. З іншого боку, адвокати заходять у судову систему без жодних пільг і проходять всі етапи підготовки, оцінювання і вступу в суддівську професію.

«Реально обґрунтованими є лише 30-40% скарг до КДКА»

- Очолювана вами інституція розглядається звичайними громадянами і правоохоронними органами як інстанція покарання адвокатів. Який процент скарг, поданих до ВКДКА, ви б могли назвати реально обґрунтованими? Як часто фінальним рішенням, яке виносить ВКДКА, є позбавлення права займатися адвокатською практикою?

- До КДКА регіонів надходить багато скарг на адвокатів, оскільки така природа будь-якого спору - завжди є задоволені та незадоволені результатами його вирішення. Звичайно велика кількість рішень КДКА регіонів оскаржується до ВКДКА, оскільки, знову ж таки, є незадоволена сторона. Проте, мушу сказати, що реально обґрунтованими є лише 30-40% скарг. Інші ж є або необґрунтованими взагалі, або їхні доводи не знаходять свого підтвердження при перегляді рішень КДКА.

Стосовно прийняття ВКДКА рішень про позбавлення адвоката права займатися адвокатською діяльністю, то комісія завжди всебічно та виважено оцінює оскаржувані рішення та матеріали справ, і якщо дійсно адвокат вчинив відповідний дисциплінарний проступок, - приймає об’єктивне рішення про позбавлення його такого права. Варто сказати, що такі випадки є непоодинокими. Так, зокрема, на останньому засіданні ВКДКА, комісія прийняла рішення, яким притягнула адвоката до дисциплінарної відповідальності та  наклала на нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

- Якщо виникає конфлікт між адвокатами, то для його вирішення вони також звертаються до дисциплінарних органів. Наприклад, резонансними були конфлікти між адвокатами БПД та адвокатами, які працювали за договором у кримінальних справах проти відомих політиків чи посадовців. Наскільки поширеними є звернення до КДКА і ВКДКА, коли суд залучає адвокатів БПД в обхід захисників, яких обрав клієнт самостійно?

- Так, адвокати також виступають скаржниками на інших адвокатів. Дійсно, існує практика звернення адвокатів, які працювали за договором про надання правової допомоги, зі скаргами на адвокатів, які входять до системи БПД.

Також, наразі поширеною стала практика, коли Вищий антикорупційний суд, незважаючи на наявність у обвинуваченого адвоката по договору, залучає у справу адвоката з системи БПД, ігноруючи право особи на вільний вибір захисника, яке вона намагається реалізувати, оскільки в справі вже є обраний нею адвокат. Яка функція адвоката БПД разом з адвокатом, який працює за договором та якого обрав сам підзахисний - питання риторичне. Відповідь на нього можливо може дати надати сам підзахисний.

До речі, на останньому засіданні ВКДКА розглядалася скарга адвоката за договором на адвоката БПД, який був залучений у справу на підставі ухвали ВАКС.

«І безоплатний адвокат має бути незалежним і працювати без зовнішнього контролю чи втручання»

- Згадана Стратегія також передбачає вдосконалення порядку та умов залучення адвокатів до надання безоплатної правової допомоги. В який спосіб має бути вирішено це питання?

- Цей стратегічний пріоритет, якщо його прочитувати з розумінням реального становища адвокатів у БПД, означає, що буде кардинально змінене законодавство про організацію безоплатної правової допомоги. Чинний закон про БПД був прийнятий раніше закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». На його основі розбудована система, яка не враховує принципу самоврядності адвокатури. Ідея передати адміністрування БПД органам адвокатського самоврядування економічно доцільна, тому що це економить кошти державного бюджету, і в більшій мірі відповідає принципам незалежної адвокатської діяльності. Тому що і безоплатний адвокат має бути незалежним і працювати без зовнішнього контролю чи втручання. Такий підхід неодноразово був підтриманий на з’їздах адвокатів і обговорений у РАУ. Мені відомо, що РАУ працює над таким законопроектом і передасть цей документ суб’єктам законодавчої ініціативи.

- Певний час між адвокатами БПД і всією адвокатською спільнотою намагалися прокласти розділові лінії, в тому числі й етичного характеру. В регіонах, де зовсім інший ринок адвокатських послуг, можливість отримувати клієнтів завдяки центрам правової допомоги, інколи є єдиним способом заробляти. Як виправити залежність адвокатів від того, чи є вони в реєстрі безоплатних адвокатів, чи немає, чи відповідають такі адвокати вимогам якості надання БПД, які встановлює держава, чи ні?

- Хочу наголосити, що адвокатура України є єдиним цільним інститутом, а всі адвокати є рівними в ній. Я не є прихильником будь-якого розділення адвокатів на якісь категорії, для мене немає «адвокатів по договору» та «адвокатів БПД», є адвокати України. Адвокати повинні бути рівними в наданні правової допомоги тим, хто цього потребує, незважаючи на їх наявність чи відсутність в реєстрі безоплатних адвокатів. Так само і особа, яка потребує професійної правничої допомоги має право на вільний вибір захисника для захисту своїх прав. А тому, обмежувати відповідним реєстром таке право вільного вибору захисника, на моє переконання, є неприпустимим. Кожен адвокат може надавати професійну правничу допомогу, а кожна особа має право вільного вибору собі адвоката для захисту свої прав.

- Чому адвокатура не підтримала реформу, яка передбачала запровадження так званої оцінки колег (peer review)?

- Ця ідея кілька років поспіль шукає своєї підтримки в урядових і адвокатських колах. Цього року від уряду подали законопроект, який запроваджує peer review у такий спосіб, який не відповідає Конституції. Законопроект обговорювали на заходах за участю адвокатів та представників офісу Ради Європи, і великого захоплення ці позиції законопроекту не викликали.

По-перше, запровадження такої реформи нічим не обгрунтовано. Міністерство юстиції наполягало на тому, що це підвищить якість БПД, але ж звіти самого міністерства свідчать про те, що адвокати самовіддано й ефективно працюють в системі БПД, мають виправдувальні вироки стосовно клієнтів. За офіційною статистикою, скарг на адвокатів також майже немає. Тому аргумент про необхідність виправити погану роботу адвокатів у БПД нічим не підтверджується. Немає потреби для результативного захисту над адвокатом нагромаджувати нові комісії з контролю якості. Друге питання, що склад цих комісій незрозумілий, як і критерії оцінки. Все це віддається на розсуд Мін'юсту, який буде всі прогалини закону заповнювати своїми наказами. Ми запропонували, аби такі комісії оцінювали роботу юристів, які працюють у системі БПД. А роботу адвокатів мають оцінювати адвокати з комісій, утворених радами адвокатів регіонів. Ці комісії існують, хоча Мінюст, коли відстоював законопроект в експертних колах, чомусь вирішив, що ми такі комісї не сформували. Спростування цих фактів адвокатура надавала.

Зрештою, в профільному комітеті парламенту погодилися, що ідея з peer review позбавляє весь законопроект про зміни до БПД шансів на прийняття і суперечить стандартам адвокатської діяльності. Цей законопроект так і не пішов на голосування у ВР, і кращий варіант, після майже річної паузи, – це його відкликання.  

«На адвокатів, які обрані до органів адвокатського самоврядування, не може поширюватися дія закону «Про запобігання корупції»

- Орієнтовно з середини цього року між адвокатурою і Національним агентством з питань запобігання корупції триває публічний діалог, якщо не сказати конфлікт, з приводу обов’язку подавати декларації в адвокатів, які працюють у КДКА і ВКДКА. Чому ця історія виникла тільки цього року? за вашим прогнозом, яким буде фінальне вирішення? Чи були випадки, коли адвокати погоджувалися і подавали декларації, аби уникнути проблем з фінансовим контролем?

- Діалогом це вже назвати складно, це скоріше протистояння, яке має з боку адвокатури на меті захист своєї незалежності.

Почати варто з того, що з системного аналізу положень закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та міжнародно-правових актів слідує висновок, що адвокатура в Україні є незалежним самоврядним професійним правозахисним інститутом громадянського суспільства, тобто недержавним інститутом, діяльність якого не пов’язана з виконанням функції держави або місцевого самоврядування. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування не вправі втручатись в діяльність адвокатури та органів адвокатського самоврядування. А тому, я відстоюю позицію, що на адвокатів, які обрані до органів адвокатського самоврядування, не поширюється і не може поширюватися дія закону «Про запобігання корупції» в частині можливості віднесення вказаних осіб до осіб, які зобов’язані подавати е-декларації та звітувати перед НАЗК.

Щодо того чому питання такого протистояння виникло саме в цьому році, а не раніше, мені здається, що це обумовлено зміною керівника відповідного профільного агентства, який був призначений на таку посаду з лав прокурорів та, можливо, має свої особисті рахунки з адвокатурою.

Сам законодавець встановив, що існує відповідна правова невизначеність у цьому питанні. А тому, в парламенті на другому читанні перебуває законопроект №3602, який повинен усунути правову невизначеність та зупинити протистояння двох інститутів.

Варто звернути увагу, що мали місце лише одичні випадки, коли адвокати подавали е-декларації. Але це було зумовлено питаннями, які не пов’язані із обранням їх до органів адвокатського самоврядування. Скоріше за все, це були питання особистої думки кожного.

- Другий рік Україна працює в режимі карантинних обмежень, проте, судова система працює. При цьому,  з боку суддів стали частіше лунати звинувачення, що адвокати затягують справи. Очевидно, що для вирішення цієї проблеми подано і законопроект, який надає ВАКС повноваження притягувати до адміністративної відповідальності. Наскільки карантин ускладнив відносини адвокати – судді і чи стало більше надходити скарг на адвокатів з боку суддів з причин неявки до суду?

- Адвокати теж люди, адвокати теж хворіють. Звичайно в умовах пандемії непоодинокими є випадки, коли адвокати не можуть з’явитися у судове засідання через те, що захворіли, чи погано себе почувають, чи мають перебувати на ізоляції через відповідні карантинні правила.

Наша судова система побудована так, що суди не виявляють довіри до адвокатів та вимагають у будь-якому випадку всіма можливими документами підтверджувати поважність своєї неявки у судове засідання. Дійсно, в цьому році була чимала кількість справ, в яких судді скаржилися з причин неявки адвокатів до суду. Судді піддають сумніву ті обставини, що пандемія може завадити адвокату з’явитися до суду. Судді вважають, що адвокати використовують пандемію як засіб затягування процесу, хоча, звертаю увагу, що від вірусу не захищений жоден, навіть адвокат. Хочу зауважити, що самі ж судді коли хворіють і знімають справи з розгляду не надають адвокатам, як і іншим учасникам процесу, будь-яких доказів, що вони хворіли і судове засідання відкладено з поважних причин. Проте, ми їм віримо.

- Стратегічно, подальші зміни в адвокатурі передбачатимуть конкретизацію підстав, процедур притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та порядку оскарження рішення про притягнення до такої відповідальності; запровадження інституту спрощеного дисциплінарного провадження; удосконалення порядку розгляду скарг на дії адвоката. Тобто, це всебічні зміни інституту дисциплінарної відповідальності. В який бік вони мають розвиватися?

- Звичайно будь-які зміни повинні розвиватися в бік покращення та вдосконалення. В даному випадку зміни повинні бути спрямовані на оперативність розгляду скарг. Наразі вже почалися перші кроки запровадження інституту спрощеного дисциплінарного провадження. Зокрема, рішенням РАУ від 03.07.2021 №64 про внесення змін та доповнень до Регламенту ВКДКА та положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, внесено зміни у відповідні нормативні акти, а саме такі: Розгляд скарг на рішення КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи, про відмову в порушенні дисциплінарної справи, клопотання адвоката про вжиття заходів забезпечення розгляду скарги у ВКДКА, відбувається на засіданні ВКДКА без участі сторін дисциплінарної справи (пункти 3.2., 3.14. регламенту ВКДКА, ст. 38-2 положення).

Таке спрощення дисциплінарного провадження відповідає позиції Верховного Суду, який зауважив, що рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для адвоката жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжує для нього будь-яких обов`язків, оскільки правові наслідки для позивача може створювати виключно рішення, прийняте за результатами розгляду дисциплінарної справи (Постанова КАС від 24.06.2020, справа №813/2639/18).

Окремо варто звернути увагу, що наразі опрацьовуються нормативні акти, які регулюють діяльність КДКА, для впровадження в них спрощеного дисциплінарного провадження.

- Ви берете участь у справі про вбивство відомого адвоката Юрія Грабовського. Коли буде прийнято судове рішення проти звинувачених і чи буде це рішення відповіддю на питання, хто вбив Ю.Грабовського?

- Дана справа слухається вже довгий час. Проведена велика кількість судових засідань. Процес досить складний, неодноразово змінювались колегії суддів та захисники одного з обвинувачених. Разом з тим справа доходить до свого завершення в суді першої інстанції.

Я приймаю в ній участь з самого початку та маю надію, що суд прийме законне й справедливе рішення. Зважаючи на презумпцію невинуватості зазначу лише те, що крапку у цій справі вже зовсім скоро поставить суд. В середині грудня повинно відбутися останнє засідання в суді першої інстанції та очікуємо на вирок.

Закон і Бізнес