Закон і Бізнес


«Бутикова тема» в мас-маркет

Два роки КзПБ: правники проаналізували переваги й недоліки застосування


Валерія Коломієць (справа на сцені) прибула на сесію першою й зазначала, що нині великі борги — це зброя в руках наших міжнародних опонентів.

№48 (1554) 27.11—03.12.2021
ЮЛІЯ БОЙКО
3220

Заступник міністра юстиції нарікала на колективну безвідповідальність у виконавчій владі, адвокати стверджували, що мораторії — це зло, у Верховному Суді повідомили, що знайшли шлях застосовування процедури банкрутства до державних підприємств, а ключовий спікер зосередився на практичному аналізі й дав поради.


До ефективного застосування

«Свого часу вважалося, що банкрутство — закрита, майже бутикова тема, що це нікому не буде цікаво. Проте ми з вами зустрічаємося вже сьомий раз», — відкрила на VІІ форумі з конкурсного права Асоціації правників України член правління асоціації, партнер Ario Law Firm Ірина Сербін. Вона наголосила, що нині дана тема як ніколи актуальна, адже, крім того, що прийшов час підбивати підсумки року й закладати амбітні плани на новий рік, днями також відбудеться з’їзд арбітражних керуючих, а Кодекс з процедур банкрутства саме святкує два роки.

Заступник міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць зазначала, що тема банкрутства важлива ще й в тому контексті, що фактично це про виконання судових рішень та виконання зобов’язань. Мовляв, заглибившись у тематику невиконання рішень національних судів, легко прийти до висновку, що на сьогодні повернення боргів кредиторам фактично стає зброєю в руках у тому числі наших міжнародних опонентів.

«Олександр Удовиченко — дуже цінний кадр для нашої спільноти, колишній суддя, який має колосальний досвід у даній галузі, а тепер адвокат. Тобто людина, яка споглядає всю цю історію з різних точок зору. Тому його погляд, очевидно, є доволі об’єктивний і сповнений життєвого й професійного досвіду», — представив модератор ключового спікера першої сесії форуму, радника ADER HABER, адвоката О.Удовиченка.

Правник зазначив, що вітав ухвалення КзПБ від самого початку й ніколи не був його критиканом. «Замість того щоб витрачати час на постійну критику, потрібно просто розбиратися та правильно застосовувати його норми». Разом з тим спікер позитивно оцінив роботу палати для розгляду справ про банкрутство Верховного Суду, відзначивши, що напрацювання «верховників» сприяють правовій визначеності, створюють довіру до суду і допомагають більш ефективному правозастосуванню.

«Ви пам’ятаєте, що проборжниківський минулий закон був пролобійований у парламенті комуністами. Після чого відбулася непрозора приватизація. Деякі з даних підприємств виросли, модернізувалися, проте переважна їх більшість була ліквідована», — поділився спостереженнями О.Удовиченко. Мовляв, арбітражним керуючим як нікому відома кількість успішних санацій в порівнянні з ліквідаціями. І рахунок тут можна вести не на сотні, а на тисячі — одна санація на тисячу підприємств.

Тож прийшов час очищувати економіку, а рушієм цих процесів може бути лише конкуренція, відзначив спікер: «Прокредиторська загроза не така вже й велика. Тим часом завдяки кодексу нарешті вдалося лібералізували процедуру відкриття справ про банкрутство. Характерно, що ніякого шквалу таких справ, як прогнозувалося, не відбулося».

Стосовно солідарної відповідальності правник відзначав, що, на жаль, нині у судах такі справи розглядають дуже повільно. Одночасно з тим спікер відзначив позитивні моменти двоступеневої процедури притягнення до відповідальності, яку започаткував ВС. На погляд експерта така конструкція є виправданою. По-перше, тому, що кожен кредитор може вирішувати буде він застосовувати цю відповідальність, чи ні. А, по-друге, це дозволяє кредитору діяти, не чекаючи закінчення спорів щодо інших кредиторів.

Також експерт говорив про перестороги автоматичного скасування мораторію. Мовляв, були побоювання, що підставні кредитори все «роздерибанять». Проте і тут ВС узяв на себе судовий контроль. І завдяки принципу судового нагляду примусова реалізація стала можлива лише за ухвали суду. «Проте у зв’язку з тим, що закон не містить підстав ні для ухвалення такої ухвали, ні для відмов у її ухваленні, такі дії повністю залишаються на розсуд суду», — наголосив адвокат.

Трохи інша ситуація спіткала інститут субсидіарної відповідальності. Мовляв, на практиці ми усе ще на шляху до своїх боржників. «А шлях цей довгий і кропіткий. Оскільки субсидіарна відповідальність може бути застосована тільки наприкінці ліквідаційної процедури, коли вже продане все майно боржника», — зазначив О.Удовиченко.

У той же час правник позитивно відзначив те, що заявити про субсидіарну відповідальність може лише ліквідатор: «У цьому є логіка, і це збігається із загальною практикою відліку позовної давності. Проте на практиці ліквідаційна процедура може тривати більше ніж рік», — у такому разі спікер порадив ліквідаторам, які не хочуть аби сплив трирічний строк, подавати заяву про субсидіарну відповідальність. Мовляв, навіть якщо її відхилять, це допоможе зупинити відлік часу й у майбутньому все ж ініціювати дану процедуру. Більше про застосування КзПБ О.Удовиченко розповів у інтерв’ю «ЗіБ».

Мораторій — це зло

Народний депутат Олексій Мовчан зазначав, що нині готовий до комунікації з Міністерство юстиції, аби збалансувати кодекс в інтересах як кредиторів, так і боржників. Він повідомив, що нині в парламенті запускають окрему робочу групу при профільному підкомітеті, аби додатково заслухати стейкхолдерів, думку яких, можливо, не почули при підготовці законопроекту №4409, який вносить зміни до КзПБ. Мовляв, побажання покладуть уже в окремий проект. Зараз у порядку денному ВР також ініціатива №4220.

«А кодекс був ухвалений в тому вигляді, в якому це було можливо. Зараз у нас більше можливостей, адже за нами більшість у парламенті», — наголосив нардеп. Тим часом модератор, партнер Ario Law Firm, адвокат Руслан Сидорович висловив побажання й застереження, аби законотворці утрималися від уведення нових мораторіїв, а також по можливості зняли мораторії з державних підприємств: «Мораторій — це зло», — резюмував він.

В.Коломієць зазначала, що нині виконавчій владі не вистачає консолідації. Мовляв, нині проблем з парламентом уже немає, адже ведеться співпраця з підкомітетом.

«Проте, якщо ми не можемо консолідувати ідеї й утілити їх у реальні зміни під час взаємодії з Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Фондом держмайна та іншими стейкхолдерами, логічно, що все це працювати не буде. Важливо, аби колеги з інших центральних органів виконавчої влади також розуміли важливість і необхідність змін. Адже все це впливає на наш міжнародний імідж. Тим часом у виконавчій владі діє принцип колективної безвідповідальності», — пояснила заступник міністра, мовляв, колективна безвідповідальність — це «коли ти сам придумав, то сам і роби, а в нас немає політичної волі».

Проте директор департаменту з питань банкрутства МЮ Владислав Філатов нарікав, що законопроект №4409 це також інтрига, адже мало хто знає його кінцеву редакцію. Чиновник говорив про необхідність призначення на державні підприємства, а також підприємства стратегічного значення арбітражних керуючих, які мають певний фах. «Кодекс поставив великі ставки і вимоги до арбітражних керуючих, і не всі вони об’єктивно готові», — застерігав спікер, який у зв’язку із цим також критикував автоматичний розподіл у спільноті «арбітражників».

Секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду Володимир Погребняк зазначав, що прийняття і введення в дію кодексу поділило всю практику на до і після. Мовляв, спільнота рада тому, що практика субсидіарної і солідарної відповідальності сколихнула правову реальність.

Також у переліку позитивних трендів спікер відзначав фраудаторність правочинів, банкрутство фізичних осіб, досудову санацію, істотне зниження продажів майна через неелектронну систему торгів. В.Погребняк наголосив, що Феміда й досі розглядає справи, в яких визнаються недійсними результати аукціонів, які були проведені ще за правового регулювання закону Про банкрутство.

«Буквально вчора палатою ми розглядали дві справи. В одній з них вдалося знайти шлях такого тлумачення, який би дозволив застосовувати процедуру банкрутства щодо державних підприємств. Це підприємства, які підпадали під дію перехідних положень закону №145-IX. Це щодо побажань подолати мораторій. Такі мораторії приносять більше шкоди ніж користі, тому шляхом тлумачення й правозастосування ми намагаємось виправити ситуацію», — розповів спікер.

Тим часом модератор висловлював побажання на більший розвиток інституту фраудаторності. «Якщо раніше вигідно було тікати, зараз вигідно наздоганяти. Це, безумовно, впливає на добросовісність процедур в економіці держави», — наголосив він. А голова ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова нарікала: незважаючи на те що норми кодексу збалансовані, їх застосування нині на боці боржника та арбітражного керуючого. Тож, як бачимо, попри величезну кількість позитивних зрушень з ухваленням КзПБ, стейкхолдери саме перебувають у процесі активного діалогу стосовно необхідних змін і бажаного правозастосування його норм.