Закон і Бізнес


Закон і Бізнес №47/2021. Анонс публікацій


.

19.11.2021 12:57
2165

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети «Закон і Бізнес» №47 (1553), 20 – 26 листопада 2021 р.


Представники законодавчої влади ніяк не хочуть відводити прискіпливий погляд у бік судової влади та органів суддівського самоврядування. Разом з тим, з недовірою ставлячись до власної точки зору, українська влада запрошує сторонніх спостерігачів. Чому ж так упала в око народним обранцям саме судова система, як їй допоможуть іноземці та чи варто змінювати обличчя суддів? Про це та інше довідуйтеся з інтерв’ю журналістки «ЗіБ» Вікторії Якуші з колишнім суддею, народним депутатом, членом Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денисом МАСЛОВИМ.

 «Законодавство про банкрутство має відповідати економічній ситуації, яка склалась в державі». Яку оцінку нинішньому стану речей в цій сфері напередодні VІІ форуму з конкурсного права дав радник Адвокатського об’єднання ADER HABER, суддя у відставці Олександр УДОВИЧЕНКО, котрий має 20-річний досвід суддівської діяльності, брав участь у формуванні практики щодо банкрутства, розробленні профільних законодавчих актів, навчальній та методичній роботі та вже понад 3 роки працює адвокатом? Читайте в інтерв’ю журналістки Юлії Бойко на сторінках видання «Закон і Бізнес».

Колеги-парламентарі дуже тішаться й постять у «Фейсбуку» свої «усміхнені» фоточки: в Україні нарешті сформували перший склад етичної ради, яка займатиметься відбором членів Вищої ради правосуддя. В ейфорії перебувають, звісно, не всі депутати, а ті, хто пов’язував якість судочинства з обов’язковою присутністю в ЕР іноземців. «Ху із ху в етичній раді,» та чи варто аплодувати появі іноземців у конституційному полі ВРП розповіла АНТОНІНА СЛАВИЦЬКА, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики. Шукайте матеріал на сторінках «ЗіБ».

Запровадження карантинних обмежень з використанням сертифікатів вакцинації розширило можливості правоохоронних органів у частині накладання штрафів. Чи не порушує це права громадян на приватне життя? І чи не породжує влада тільки нові форми корупції серед правоохоронців і прикордонників? Відповіді на ці в статті «Без вини обмежені» дає ВАДИМ КОЛОКОЛЬНІКОВ, адвокат АО «Баррістерс».

Борис Гулько спростував інформацію, що має намір розпустити третю палату Касаційного цивільного суду. Водночас він повідомив, що скорочень «верховникам» не уникнути. Також голова суду, обраний на цю посаду повторно, прогнозує, що позачерговий XIX з’їзд суддів у грудні може не відбутися. Що ще розповів очільник КЦС про своє бачення спеціалізації суду та нового складу палат довідуйтеся в матеріалі «35 закритих вікон» Анатасії Куліш.

Не встигла Вища рада правосуддя продовжити строк відсторонення одного судді, як інший потрапив у подібну халепу. Обох володарів мантій підозрюють в одержанні неправомірної вигоди. Щоправда, суттєво різняться суми ймовірних хабарів. Як двоє суддів стали фігурантами у справах про хабарництво читайте в матеріалі Вікторії Подоляки «Без толерантності до корупції».

 «Особу встановлено. Засуджено. Розстріляно». Судді Вищого антикорупційного суду, прокурор та адвокати зібралися для публічної дискусії та жартували. Представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури доводив, що особи мають прагнути набути статусу підозрюваних, і розповів реальну історію зі смертельним фіналом. А слідчий суддя ВАКС натякнув, як мільярдера зробити мільйонером. Про ці та інші обговорення читайте в матеріалі Підозра веселих і кмітливих» Юлії Бойко.

Минуло понад два роки відтоді, як Вищий антикорупційний суд розпочав свою процесуальну діяльність. Нині багато представників професійної спільноти високо оцінюють роботу нової установи. Шукайте відповіді на загальні питання щодо діяльності в судовій системі від голови Вищого антикорупційного суду Олени ТАНАСЕВИЧ під час VIIІ конференції з кримінального права та процесу, яку традиційно проводила Асоціація правників України в матеріалі Вікторії Подоляки.

Дитина — не банківський актив, а тому поділити порівну її увагу не виходить. Визначення графіка побачень ускладнюється ще й конфліктами між членами колишнього подружжя. Аналіз свіжої практики Херсонського апеляційного суду на ці теми читайте в матеріалі Ігора Новікова Один на двох не ділиться».

Як відомо, у 2016 році Верховна Рада «змінила найменування» Верховного Суду України на «Верховний Суд» нібито для позбавлення тексту Основного Закону наслідків радянської назви — Верховний Суд Української Радянської Соціалістичної Республіки. А чи були для таких змін правові підстави? Це питання проаналізував БОГДАН ПОШВА, суддя Верховного Суду України, член робочої групи Комітету ВР з питань правової політики з питань фінансування судів та відновлення діяльності ВСУ у статті «Позбавлений «України» - шукайте матеріал на сторінках видання «Закон і Бізнес».

Мало хто стримує себе від критики парламентарів за надмірну законодавчу ініціативність у сфері публічних фінансів. Остання з них — законопроект №5600 — не стала винятком, і при перегляді коментарів бачимо: трапляються переважно страшилки, що держава вчергове закручує гайки та забирає в населення останнє. ОЛЕКСАНДР НІОРАДЗЕ, юрист ADER HABER зупинився на окремих запланованих змінах і спробував проаналізувати їх вплив на суб’єктів господарювання та пересічних громадян. Чи будуть селяни платити податок на город, а керівники підприємств-боржників відпочивати виключно вдома - дізнавайтеся в матеріалі Гайки закрутять поступово».

У той час, коли країни Європейського Союзу популяризують альтернативне вирішення спорів, Україна також у тренді. Практика застосування запроваджених у 2017 р. новел Цивільного процесуального кодексу показала: урегулювання спору за участю судді на початку розгляду справи по суті — не лише альтернативний, а й ефективний спосіб задовольнити запит пересічного користувача судових послуг. Про урегулювання спору за участю судді на початку розгляду справи по суті розповів АНДРІЙ КАЛАРАШ, суддя Верховного Суду, кандидат юридичних наук – шукайте статтю «Медіація як альтернатива,» на сторінках газети «Закон і Бізнес».

Небажання вакцинуватися та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів у сукупності призвели до розвитку нового різновиду кримінальних правопорушень, пов’язаних із підробленням Covid-сертифікатів. КРІСТІНА КОЛЬЧИНСЬКА, адвокат, радник GOLAW в матеріалі «Щеплення на папері,» з’ясовує, чим це загрожує сьогодні лікарям і громадянам і чого очікувати вже невдовзі.

Закон і Бізнес