Закон і Бізнес


На латинський штиб

Поділу на державних і приватних нотаріусів не буде: реформа передбачає створення єдиного нотаріату


№44 (1550) 30.10—05.11.2021
ВІКТОРІЯ ЯКУША
12629

У Комітеті Верховної Ради з питань правової політики цього разу обговорювали як давні справи з новими проблемами, так і нові, які викликали згадку про старі проблеми. Мапа місцевих судів, реформа нотаріату та майнові права переселенців опинилися в порядку денному.


Революційні зміни

Першим розглянули черговий законопроект, який мав на меті відкласти введення в дію нової мапи місцевих судів (№5387) та продовжити повноваження діючих судів до 1.01.2022. Таке рішення підтримали всі з проханням відтермінувати революційні зміни, до яких місцеві суди нині просто не готові.

Однак голова Ради суддів Богдан Моніч висловився доволі скептично, зазначивши, що він би взагалі не ставив кінцевих дат. Комітет проголосував за такі зміни одностайно.

Наступним став уже не вперше винесений на засідання проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання нотаріальної діяльності» (№5644). Раніше після тривалого обговорення було прийнято рішення про перенесення його розгляду («ЗіБ»).

Цього разу член комітету, а в минулому досвідчений нотаріус Ігор Фріс репрезентував проект як фундаментальну реформу нотаріату. Розроблення здійснювалося за участю Міністерства юстиції та Нотаріальної палати.

Як пояснив нардеп, реформа нотаріату потрібна в силу ряду обставин. Адже у 1994 році з’явився приватний нотаріат, а у 1995-му почали працювати перші приватні нотаріуси. Тоді, у 1990-ті, люди займали чергу о 5-ій ранку для того, щоб потрапити до нотаріуса. І це попри те, що на той час в руках нотаріусів не було таких правочинів як іпотека чи шлюбний договір. За цей досить нетривалий порівняно з досвідом інших країн шлях український приватний нотаріат дуже потужно ввірвався на ринок. І сьогодні нотаріуси мають найвищий рівень довіри серед усіх органів юстиції.

Етапи були послідовними, але з 2009 року після низки законодавчих змін різниці за функціями між державним і приватним нотаріусом вже немає. Утім, є різниця між українським та міжнародним нотаріатом. Саме на усунення цієї різниці й спрямований документ.

Ідеться про створення нотаріату латинського типу, коли нотаріуси не діляться на приватних і державних, а тому несуть однакову відповідальність. Звісно, введення єдиного нотаріату потребує приведення національного законодавства до європейського. Реформа ж передбачає перерозподіл повноважень НПУ та Мін’юсту.

Представник міністерства зазначив, що пропонується й передача функцій нормотворчого характеру від Мін’юсту до НПУ. Крім того, передбачається створення електронної системи нотаріату.

У палаті ж зазначили, що перехід до єдиного нотаріату, попри те, що й сьогодні документи нотаріусів рівні між собою, є важливим кроком. На нього у відповідному проекті відведено 5 років. Вже на сьогодні існує проблема недостатнього матеріально-технічного забезпечення державних нотаріусів.

При цьому в НПУ наголосили на тому, що порівняно з іншими процесами цифровізації в державі, введення електронного нотаріату дуже відстає. Але й на це є свої причини. НПУ не підходять пілотні проекти, бо йдеться про захист нотаріальної таємниці.

Зрештою цього разу на засіданні комітету вдалося визначитися з подальшою долею даного проекту, і голосування виявилось схвальним та одностайним.

Назва має значення

А ось попередній розгляд наступних законопроектів, який і з точки зору процедури не повинен був переходити до розгляду документів по суті, викликав неабиякі суперечки політичного характеру.

Народні депутати розглядали одразу два законопроекти — «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії» (№5177) та альтернативний йому «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил» (№5177-1).

Руслан Горбенко представив свій варіант доволі пафосно — як обов’язок подбати про матеріальне становище тих, хто постраждав від військової агресії. Автор альтернативного проекту Наталія Королевська на засідання комітету не з’явилась. Утім, голова підкомітету Іван Калаур, а слідом за ним і голова комітету Андрій Костін учепились у назву, яка, на їхню думку, суперечить Конституції.

І хоча першою пропозицією А.Костіна було пропустити обидва документи до сесійної зали, він дуже швидко змінився в тоні після зауважень І.Калаура. Так, за логікою патріотично налаштованої частини нардепів, виходило, що Н.Королевська пропонувала проект, сама назва якого свідчила про наявність внутрішнього конфлікту в державі.

Утім, представнику опозиції Василю Німченку здалося, що це взагалі не етично з точки зору законотворення відмовляти автору через назву проекту. На його думку, тлумачення назви зводилось до особистого сприйняття, а не колективного судження. На думку нардепа Сергія Власенка, логічно було б говорити про те, що документ суперечить Конституції, коли це очевидно.

Член комітету Роман Бабій також уважав, що тлумачення — не в повноваженнях комітету, а дискусію варто перенести на час розгляду проекту в порядку першого читання.

А.Костін ще раз попередив, що йому дуже не подобається назва, і, попри незгоду колег, поставив на голосування пропозицію повернути проект. Утім, така позиція не набрала потрібної кількості голосів, а тому обидва документи пішли однією дорогою.