Добір під диктовку

Ситуація навколо формування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів яскраво демонструє, кому і яка саме реформа потрібна. Наші партнери навіть не роблять вигляду, що їх цікавить неупереджена та незалежна Феміда. Принаймні від них самих.

Це проявилося під час скликання організаційного засідання конкурсної комісії, що мала б узятися за добір нових членів ВККС. Як повідомив голова Ради суддів Богдан Моніч, його було зірвано через відсутність кворуму. На узгоджену дату жоден експерт-іноземець не прибув.

Натомість із якогось дива до будинку Вищої ради правосуддя навідалася «група підтримки» із 7 представників посольств, представництв та грантодавців. Б.Моніч доволі дипломатично висловив сумнів, що члени КК взагалі розуміють усю складність та гостроту тих проблем, з якими наразі стикається судова влада в України. Бо якби розуміли, не стали б ухилятися від почесної місії допомогти становленню правосуддя.

Утім, останнє як ціль цієї та попередньої реформ уже не видається таким очевидним. Відсутність тих, хто мав би докласти рук до створення ВККС, і наявність інших, хто, за логікою, мав би триматись осторонь, за оцінкою голови РСУ, «породжують сумніви, що новообрані члени КК будуть незалежними та неупередженими».

Але хіба цього не розуміли ті, хто готував відповідний законопроект під надиктовування тієї самої «сімки», і ті, хто тиснув зелені кнопки в сесійній залі? Знали і розуміли, можна не сумніватися. І погоджувалися на всі вимоги наших партнерів, пропускаючи повз вуха застереження власних фахівців.

Ба більше, з’ясувалося, що з новопризначеною трійкою не можуть зв’язатися ні ВРП, ні РСУ. Тож Б.Моніч озвучив вимогу, аби іноземні експерти «негайно надали свої контактні дані». Утім, можна пригадати, як ще до карантинних обмежень працювали члени громадської ради міжнародних експертів, що формувала склад Вищого антикорупційного суду, і як їх потім розшукував суд, аби вони постали як відповідачі.

Не виключено, що іноземній трійці заздалегідь обіцяли некопітку роботу вдома і непогану винагороду за її виконання. Тільки от чи потрібно українській владі, а тим більше самим українцям, аби наш суд став першим у світі органом, що залежить від осіб у моніторі або тих, хто стоїть за або перед ними?