Закон і Бізнес


Очищення з милосердям

Екс-главі ВККС дозволять піти у відставку, незважаючи на люстрацію


.

№42-43 (1548-1549) 21.10—29.10.2021
ОЛЕНА ІВАНОВА
4980

Поки офіційний Київ готується провести чергову судову реформу, в ЄСПЛ час від часу повертаються до попередньої. Цього разу високі судді закликали владу дати право чиновникам, яких люстрували, самим залишити посаду, зберігши пільги.


Втрачена пенсія

Рішення від 14.10.2021 у справі «Samsin v. Ukraine» стосувалося скарги колишнього глави Вищої кваліфікаційної комісії суддів, судді Верховного Суду України Ігоря Самсіна. У квітні 2017 року Вища рада юстиції звільнила його з посади судді за відмову подати декларацію про те, чи підлягає він люстрації. Фактично це означало б «явку з повинною», і тому І.Самсін не став займатися самовикриттям.

Невдовзі до ВРЮ звернувся тодішній міністр юстиції, щоб констатувати очевидне: суддя ВСУ більше року (згідно з визначенням закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні») працював у ВККС — з 2010-го до 2014 рр. Зрештою, в квітні 2017-го ВРЮ позбавила його мантії, а незабаром І.Самсін вийшов на пенсію, досягнувши 60-річного віку. Правда, отримувати став менш 11 тис. грн. замість тих сум, які йому належали як колишньому представнику вищого органу в судовій вертикалі, якби ВРЮ задовольнила його заяву про відставку.

В принципі, нічого особливо нового ЄСПЛ не сказав, спираючись на своє рішення від 17.10.2019 у справі «Polyakh and Others v. Ukraine». Нагадаємо, що в Страсбурзі виходять з того, що люстраційний акт являє собою втручання в право на повагу до приватного життя. Хоча це відбувалося «відповідно до закону», і навіть, можливо, мало законні цілі.

Тобто, для того, щоб з'ясувати, чи мало місце порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод., Залишається, як зазвичай в практиці Суду, останній критерій - «необхідність у демократичному суспільстві». І представник І.Самсіна в ЄСПЛ - відомий юрист Іван Бойченюк - зміг відстояти у Страсбурзі необхідність дотримання конвенційних гарантій щодо його клієнта.

Уявна підстава

Звертаючись до цього питання, Суд зазначив, що в згаданій справі «Polyakh and Others v. Ukraine» він уже встановив, що застосування до заявників люстраційних заходів порушило ст.8 конвенції. Адже законодавець не обґрунтував, у чому саме винні чиновники, які працювали за часів Віктора Януковича. Крім того такі суворі заходи не містили індивідуальної оцінки їх поведінки при відсутності переконливих причин для такого підходу і досить вузькою адаптації цих заходів для задоволення «нагальної соціальної потреби».

Представник Кабміну в ЄСПЛ Іван Ліщина (недавно звільнений з цієї посади) доводив, що індивідуальній оцінці ролі і поведінки І.Самсіна завадила відсутність декларації, яку останній відмовився подавати. Тим більше що, за оцінкою Великої палати Верховного Суду, така відмова сама по собі була «серйозним порушенням заявником обов'язків судді ВСУ, що виправдовує його звільнення».

Але навіть посилання на думку БП ВС не змінила позиції високих суддів. ЄСПЛ нагадав, що, по суті, в декларації, яку закон зобов'язує подавати чиновників високого рангу, не міститься (та й не можуть міститися) будь-які невідомі факти кар'єри. Адже мова не йшла, як в деяких інших країнах колишнього соціалістичного табору, наприклад, про таємну співпрацю зі службами безпеки. Що стосується І.Самсіна, то навряд чи він міг приховати той факт, що очолював стільки часу ВККС - орган, який був у всіх на виду і слуху.

У той же час в ЄСПЛ допускають, що суддю ВСУ звільнили не через те, що він не подав декларацію. І в П56 рішення робиться укол в сторону БП ЗС, яка (нібито?) не помітила справжніх мотивів звільнення екс-глави ВККС, аргументувавши своє рішення «зневагою законом та обов'язками судді»

Тому в Страсбурзі констатували: «за відсутності будь-яких доказів конкретних відомих актів неправомірної поведінки з боку заявника, і навіть при допущенні законності переслідуваних цілей, ці цілі не могли бути досягнуті в конкретних обставинах його справи». Тому рішення Суду, по суті, зводиться до того, що влада повинна була прийняти заяву І.Самсіна про відставку, а не «доганяти» його рішенням про звільнення.

Так що крім тих сум, які, швидше за все, будуть виплачені судді ВСУ у відставці І.Самсіну, з бюджету доведеться компенсувати ще 5000 євро моральної шкоди та 1500 євро судових витрат.