Підроблена мирова угода

Якщо наявні у справі докази є суперечливими, їх оцінку з призначенням у разі необхідності судової експертизи може здійснити господарський суд. Такий висновок зробив ВС в постанові №917/1196/19, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

13 серпня 2021 року                         м.Київ                               №917/1196/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого — УРКЕВИЧА В.Ю.,
суддів: МАЧУЛЬСЬКОГО Г.М., КРАСНОВА Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» «Західукргеологія» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 у справі за позовом ДП ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» «Західукргеологія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Бізнес Капітал», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача — ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача — ТОВ «Сервісна компанія Газойл», про розірвання договору оренди індивідуально визначеного майна та стягнення грошових коштів, установив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2019 року ДП ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» «Західукргеологія» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ «Інвест Бізнес Капітал» про розірвання договору оренди індивідуального визначеного майна від 6.11.2018 №4346-562/18 та стягнення 211586,13 грн. заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови укладеного між сторонами договору оренди індивідуально визначеного майна в частині оплати орендних платежів.

3. ГСПО рішенням від 24.09.2020 позов задовольнив повністю. Розірвав договір оренди індивідуально визначеного майна від 6.11.2018 №4346-562/18. Стягнув з ТОВ «Інвест Бізнес Капітал» на користь ДП «Західукргеологія» 211586,13 грн. заборгованості, 5094,79 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до САГС з апеляційною скаргою звернувся відповідач ТОВ «Інвест Бізнес Капітал», який просив рішення ГСПО від 24.09.2020 скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

5. 31.03.2021 до САГС надійшла спільна заява ДП «Західукргеологія», ТОВ «Інвест Бізнес Капітал» та ТОВ«Сервісна компанія Газойл», в якій вони просили затвердити мирову угоду між сторонами на викладених в ній умовах.

6. САГС ухвалою від 1.04.2021 спільну заяву ДП «Західукргеологія», ТОВ «Інвест Бізнес Капітал» та ТОВ «Сервісна компанія Газойл» про затвердження мирової угоди в наданій суду редакції задовольнив та затвердив мирову угоду. Визнав нечинним рішення ГСПО від 24.09.2020, провадження закрив.

7. 05.05.2021 до САГС надійшла заява ДП «Західукргеологія» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали САГС від 1.04.2021 у цій справі.

8. На обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач послався на те, що з ухвали САГС від 1.04.2021 ДП «Західукргеологія» стало відомо про те, що ДП «Західукргеологія» нібито уклало, підписало і скріпило печаткою підприємства мирову угоду від 30.03.2021 та подало заяву про затвердження мирової угоди. Заявник стверджує, що підпис т.в.о. директора Особи 1 на мировій угоді від 30.03.2021 та заяві про затвердження мирової угоди підроблено, оскільки позивач мирову угоду не укладав, а відповідно т.в.о. директора підприємства не підписував та не скріплював її печаткою.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

9. САГС ухвалою від 22.06.2021 у задоволенні заяви ДП «Західукргеологія» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали САГС від 1.04.2021 відмовив.

10. Судове рішення мотивовано тим, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів на підтвердження наявності повноважень у т.в.о. директора ДП «Західукргеологія» на укладання мирової угоди, а тому суд дійшов висновку, що позивачем до заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали САГС від 1.04.2021 не додано належних та допустимих доказів про існування обставин (встановлення факту підробки документів), які позивач зазначає як нововиявлені.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

11. У липні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі ВС надійшла касаційна скарга ДП «Західукргеологія» на ухвалу САГС від 1.04.2021 у цій справі, в якій скаржник просить оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ДП «Західукргеологія» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали САГС від 1.4.2021 у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи касаційної скарги

12. Підставою касаційного оскарження є абз.2 с.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу.

13. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ДП «Західукргеологія» посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, ч.3 ст. 92, ч.1 ст.99, ч.2 ст.154, ч.1 ст.202, ч.3 ст.203, ч.2 ст.207, стст.215, 216 Цивільного кодексу та стст.192, 210 ГПК.

14. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції ухвалою затвердив нібито підписану ДП «Західукргеологія» мирову угоду від 30.03.2021 без участі в судовому засіданні жодних учасників (сторін) у цій справі, чим порушив приписи ч.3 ст.192 ГПК.

15. ДП «Західукргеологія» також зазначає, що суд апеляційної інстанції не перевірив повноваження сторін (представників) на наявність у них правомочностей на укладення цієї мирової угоди, а також не надав належної оцінки письмовим та усним доводам позивача щодо відсутності повноважень у т.в.о. директора ДП «Західукргеологія» Особи 1 на укладання мирової угоди згідно зі статутом цього товариства.

16. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого ст.295 ГПК, не скористалися <…>.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

23. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами — окрема форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

24. Згідно з п.1 ч.2 ст.320 ГПК підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

25. Перегляд рішення за нововиявленими обставинами є спеціально встановленою процедурою і є можливим лише за умови наявності підстав для такого перегляду, встановлених ГПК, та за умови дотримання порядку і строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, встановлених процесуальним законодавством.

26. Відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов’язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

27. Нововиявлена обставина — це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи; якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов’язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, наявний на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

28. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу рішення суду. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

29. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

30. Згідно із ч.5 ст.320 ГПК при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

31. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

32. Окрім того, під час вирішення питань щодо правової природи юридичних фактів як нововиявлених обставин та їх істотності необхідно керуватися правилами ст.86 ГПК.

33. Водночас не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

34. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту). Так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю природою є саме новими доказами.

35. ВС під час розгляду касаційної скарги враховує, що дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

36. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п.27 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Праведная проти Росії» (Pravednaya v. Russia») від 18.11.2004, заява №69529/01).

37. Подібний правовий висновок викладено у постанові ВС від 15.07.2021 у справі №910/20564/16.

38. САГС ухвалою від 1.02.2021 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Інвест Бізнес Капітал» на рішення ГСПО від 24.09.2020 у цій справі, розгляд апеляційної скарги призначив на 23.02.2021.

39. Ухвалою САГС від 23.02.2021 оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/1196/19 до 25.03.2021.

40. 1.03.2021 до САГС від ДП «Західукргеологія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, доводи викладеній у ній вважає необґрунтованими.

41. Ухвалою САГС від 25.03.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки) оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/1196/19, судове засідання призначено на 1.04.2021. З цієї ухвали вбачається, що представники сторін на судове засідання не з’явилися.

42. 31.03.2021 до САГС надійшла спільна заява ДП «Західукргеологія», ТОВ «Інвест Бізнес Капітал» та ТОВ «Сервісна компанія Газойл», в якій вони просили затвердити мирову угоду між сторонами у справі №917/1196/19 на викладених в ній умовах. Заява підписана директорами відповідача, третьої особи на стороні відповідача та т.в.о. директора позивача, скріплена печатками учасників справи.

43. Як вбачається з ухвали апеляційного господарського суду від 1.04.2021, представники сторін та третіх осіб у судове засідання суду апеляційної інстанції 1.04.2021 не з’явилися. Про дату, час та місце розгляду справи всі учасники справи були повідомлені належним чином. Розглянувши матеріали справи, дослідивши зміст мирової угоди, колегія суддів САГС дійшла висновку про затвердження мирової угоди.

44. Заявник вказує, що про призначення справи до розгляду на 1.04.2021 дізнався лише 2.04.2021 після отримання відповідної ухвали, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

45. Крім того, заявник зазначає, що ухвалу САГС від 1.04.2021 про задоволення заяви ДП «Західукргеологія», ТОВ «Інвест Бізнес Капітал» та ТОВ «Сервісна компанія Газойл», а також про затвердження мирової угоди ДП «Західукргеологія» отримало 13.04.2021.

46. Ознайомившись із вказаною ухвалою, т.в.о. директора ДП «Західукргеологія» Особа 1 встановив факт підроблення свого підпису на мировій угоді від 30.03.2021 та заяві про затвердження мирової угоди, оскільки її не підписував та вказує, що печатка, проставлена на мировій угоді та спільній заяві, відрізняється від оригінальної кольором, міркрошрифтом та формою, а сама заява була надіслана до суду директором ТОВ «Сервісна компанія Газойл». Все це свідчить про непідписання позивачем мирової угоди та спільної заяви.

47. Заявник також стверджує, що посадові особи ТОВ «Інвест Бізнес Капітал» та ТОВ «Сервісна компанія Газойл» подали до суду мирову угоду від 30.03.2021 та заяву про затвердження мирової угоди у цій справі з підробленими підписами Особи 1 та печаткою ДП «Західукргеологія».

48. Зазначає, що з метою захисту інтересів підприємства позивач подав до Головного управління Національної поліції України у Львівській області заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого стст.358, 364¹, 190 Кримінального кодексу.

49. На підтвердження зазначених у заяві обставин ДП «Західукргеологія» надало до апеляційного суду копію заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого стст.358, 364-1, 190 КК (в порядку ст.214 Кримінального процесуального кодексу) від 14.04.2021 №04-429/13 та нотаріально посвідчену заяву т.в.о. директора позивача Особи 1 від 15.04.2021, в якій останній стверджує, що не підписував і не мав наміру підписувати та не скріплював печаткою і не мав намірів скріплювати печаткою мирову угоду від 30.03.2021, будь-яку іншу мирову угоду та заяву про затвердження мирової угоди з відповідачем та третьою особою на стороні відповідача. Заявник також надав довідку ДП «Західукргеологія» від 14.04.2021 №04-428/19, згідно з якою в період з 10.02.2021 до 31.03.2021 на адресу позивача не надходило від ТОВ «Інвест Бізнес Капітал» та/або ТОВ «Сервісна компанія Газойл» жодних мирових угод у справі №917/119/19 та заяв про затвердження мирових угод у цій справі.

50. Указані обставини, на думку заявника, свідчать про наявність підстав для перегляду ухвали САГС від 1.4.2021 у справі №917/1196/19 за нововиявленими обставинами.

51. ВС з цього приводу зазначає таке.

52. Заява про затвердження мирової угоди повинна відповідати вимогам стст.191, 192 ГПК.

53. Відповідно до чч.1, 2 ст.192 ГПК мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов’язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

54. До ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз’яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії (ч.3 ст.192 ГПК).

55. Згідно з п.7 ч.1 ст.231 ГПК закриття провадження у справі є наслідком затвердження судом мирової угоди у позовному провадженні, відтак процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди між сторонами спору та закриття у зв’язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв’язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної. Для встановлення обставин щодо правомірності закриття провадження у справі у зв’язку із затвердженням мирової угоди сторін у позовному провадженні належить перевірити дотримання судом при затвердженні мирової угоди вимог ч.5 ст.192 ГПК, зокрема, дослідити умови мирової угоди на предмет того, чи відповідають ці умови закону, чи не порушують права або охоронювані законом інтереси інших осіб, чи не є вони невиконуваними, а також чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють, оскільки порушення будь-якої з наведених вимог є безумовною підставою для відмови у затвердженні мирової угоди і, як наслідок, свідчить про відсутність передумов для закриття провадження у справі з цих підстав. Подібний за змістом правовий висновок щодо застосування стст.192, 231 ГПК у справах позовного провадження викладено у постановах об’єднаної палати КГС у складі ВС від 3.10.2019 у справі №911/918/15 та від 24.01.2020 у справі №911/5310/14.

56. Отже, до ухвалення судового рішення у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди суд повинен роз’яснити учасникам справи наслідки укладення мирової угоди, передбачені ч.3 ст.231 ГПК, відповідно до якої повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

57. Водночас суд апеляційної інстанції затвердив мирову угоду 1.04.2021 без участі в судовому засіданні представників сторін у цій справі, чим порушив приписи чч.3, 5 ст.192 ГПК щодо роз’яснення учасникам справи наслідків укладення мирової угоди та з’ясування того, чи відповідають дії представників сторін мирової угоди інтересам осіб, яких вони представляють.

58. ДП «Західукргеологія» у поданій до суду заяві про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали САГС від 1.04.2021, надавши копію нотаріально посвідченої заяви т.в.о. директора ДП «Західукргеологія» Особи 1 від 15.04.2021, стверджує, що Особа 1 не підписував та не скріплював печаткою мирову угоду у справі та заяву про її затвердження. Таким чином заявник обґрунтовує відсутність волевиявлення ДП «Західукргеологія» на укладення мирової угоди та факт її непідписання позивачем.

59. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, зобов’язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

60. Згідно із ч.1 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

61. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст.76 ГПК).

62. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК).

63. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 ГПК).

64. Відповідно до ст.79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

65. Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надання доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу (подібний правовий висновок викладено у постанові ВС від 16.02.2021 у справі №927/645/19, п.7.44).

66. Тлумачення змісту ст.79 ГПК свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов’язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

67. Відповідно до ст.86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

68. Виходячи з наведеного, ВС зазначає про те, що суд зобов’язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв’язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

69. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст.7 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

70. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що в цій справі суд апеляційної інстанції не взяв до уваги зазначене вище щодо вірогідності доказів, адже суд зробив висновок про наявність підпису т.в.о. директора ДП «Західукргеологія» Особи 1 на мировій угоді за наявності адресованої суду нотаріальної заяви цієї посадової особи про те, що т.в.о. директора позивача не укладав і не підписував мирової угоди.

71. Крім того, ВС звертає увагу на те, що ч.1 ст.99 ГПК визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

72. Судова експертиза — це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема суду (ст.1 закону «Про судову експертизу»).

73. У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» (рішення (Dulskiy v. Ukraine) від 1.06.2006, заява №61679/00, п.71) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід’ємну частину судової процедури.

74. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

75. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (подібний правовий висновок викладено у постанові ВС від 14.07.2021 у справі №902/834/20).

76. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції при розгляді заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали САГС від 1.04.2021 не був позбавлений можливості з власної ініціативи призначити експертизу у справі щодо достовірності підпису т.в.о. директора ДП «Західукргеологія» Особи 1, що міститься на мировій угоді, та печатки цього підприємства, а також у заяві про затвердження мирової угоди.

77. Відповідно до ст.236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах ВС. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

78. Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, оскільки не ґрунтується на повно і всебічно з’ясованих обставинах справи.

79. Допустивши вказане порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні заяви ДП «Західукргеологія» про перегляд ухвали суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами.

80. Інші доводи скаржника щодо перевірки апеляційним судом повноважень сторін (представників) на наявність у них правомочностей на укладення мирової угоди, а також належної оцінки письмовим та усним доводам позивача щодо відсутності повноважень у т.в.о. директора ДП «Західукргеологія» Особи 1 на укладання мирової угоди згідно зі статутом цього товариства стосуються правомірності укладення мирової угоди, а не наявності нововиявлених обставин у цій справі.

81. Отже, враховуючи наведене, доводи скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли підтвердження під час касаційного провадження, а тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа — направленню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд для розгляду заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду апеляційної інстанції <…>.

Керуючись стст.300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ДП ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» «Західукргеологія» задовольнити частково.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 у справі скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до САГС для розгляду заяви ДП ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» «Західукргеологія» про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали САГС від 1.04.2021.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.