Закон і Бізнес


Ціна «електронної» країни

На які напрями цифровізації, що мали б сприяти й суддям, не вистачає коштів


.

№40 (1546) 02.10—08.10.2021
АНАСТАСІЯ КУЛІШ
2036

Як відомо, кошти на ЄСІТС вичерпані, і судова влада вже заявила, що нових модулів програми чекати не варто. Разом з тим Мінцифри, що мало також упроваджувати штучний інтелект для судів, оголосило, що їхні потреби забезпечили тільки на 36,5%.


Обговорення без обговорення

На черговому засіданні Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації погоджували проект закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (№6000).

«Після уважного вивчення проекту бюджету стає зрозуміло, що направляються кошти на розвиток стратегічної промисловості, вітчизняного підприємництва та прискорення цифровізації. Збільшується, до речі, бюджет на оборонну сферу, підвищуються соціальні виплати», — зазначив Єгор Чернєв.

Проте тут же нардеп поспішив відзначити протилежне. Мовляв, разом з тим у бюджет усе ж не заклали запити щодо коштів від їх профільного міністерства та інших органів влади. Тож Є.Чернєв запропонував для початку «обговорити це питання з представниками виконавчої влади, присутніми на засіданні». Аби, можливо, додати свої пропозиції щодо збільшення асигнувань для Міністерства цифрової трансформації та інших органів, підзвітних їх комітету.

Прикметно, що обговорення як такого під час засідання насправді не було. Стиль роботи комітету дуже нагадує плин спокійної тихої річки. Тож парламентарії просто заслухали заступника міністра цифрової трансформації Валерію Іонан, а потім без бою, баталій та з’ясування деталей вирішили запросити для Мінцифри суму, на яку у 2022 році їх обділили.

Ознайомитися з даними цікаво, по-перше, тому, що держава проголосила курс на суцільну цифровізацію. Тож варто побачити, якими сльозами влада збирається утілювати наполеонівські плани. А по-друге, просто боляче слухати про електронне правосуддя за умов, коли у країні не стало грошей не лише на машини — сканери, а навіть на людей у судах.

Від цифрової політики також багато у чому залежить впровадження реєстрів, які також можна було б поставити на службу суддям, аби ті не витрачали місяці й тони паперу на обмін конвертами з державними органами, поки люди роками очікують рішень.

«Ви добре знаєте про ефективність нашої роботи в Мінцифри та про проекти за останні два роки. І берете активну участь у процесах цифровізації країни разом з нами. Ми плануємо не лише не втрачати темп, а рухатися ще швидше й ефективніше. Для цього нам дуже потрібний ресурс», — майже кожному ці слова В.Іонан якось та відгукнуться.

«Дія» в дії

Тож за бюджетними програмами Мінцифри законопроектом такий ресурс передбачений в розмірі близько 3 млрд грн. Це 36,5% від розрахункової потреби, яка становить понад 8,2 млрд.

За рахунок визначеного обсягу видатків планується на мінімально необхідному рівні забезпечити, наприклад, 41 проект національної програми інформатизації на суму 717 млн грн.

При цьому додаткова потреба Мінцифри на наступний рік складає майже 5,3 млрд грн. З яких видатки, які планують збільшити за результатами консультації з Мінфіном та прийняття законопроекту «Про внесення змін до податкового кодексу та деяких законодавчих актів України» (№5600) на суму 1,8 млрд грн., з них 1,3 млрд — на інформаційно-технологічне забезпечення проведення всеукраїнського перепису та 500 млн — на національну програму інформатизації.

Видатки, які залишаються не забезпеченими, — 3489,7 млн грн. Це такі напрямки цифровізації: 41 млн — на керівництво та управління у сфері цифрової трансформації, 60,6 млн — на створення державної служби з питань віртуальних активів, 333 млн — на створення та розвиток нових функціональних спроможностей веб-порталу «Дія» та розвиток пріоритетних напрямів електронного урядування, 900 млн грн. — на розвиток та впровадження ІТ-розробок інноваційних технологій, 1,68 млрд — пріоритетні проекти в галузі інформатизації, і 472 млн — на регіональний розвиток ІТ-інфраструктури та адміністративних послуг.

Тож в умовах недофінансування на близько 5,3 млрд грн. Мінцифри просило додати їм ще майже 3,5 млрд грн. І комітет рекомендував ВР прийняти за основу проект бюджету, а також унести зміни до додатка, збільшивши «цифровикам» видатки на запитувані 5,3 млрд.

Тож бачимо, що навіть «Дія» далеко не серед пріоритетів на майбутній рік. Хоча Мінцифри тут можна позаздрити хоча б тому, що в нього, на відміну від суддів, є профільний комітет, покликаний захищати інтереси відомства.