Душа без гроша

Особа, пов’язана з банком, має бути безхатьком, інакше стане довічною жертвою ФГВФО

Бути посадовою особою — подвійна відповідальність. І це лише здається, що відповідальність особи разом з посадою приходить та йде. Бо особам, пов’язаним навіть з ліквідованим банком, доведеться нести ярмо майнової відповідальності невизначений час.

Дамоклів меч

Національна асоціація адвокатів України за ініціативою комітету з господарського права та процесу в співпраці з комітетом з дослідження судової практики Асоціації розвитку суддівського самоврядування України провели форум, присвячений ефективним способам вирішення банківських спорів.

З вітальним словом до учасників заходу звернулися суддя Господарського суду Тернопільської області, голова комітету з дослідження судової практики АРССУ Володимир Гевко та заступник голови комітету з господарського права та процесу, адвокат Олександр Черних. Вони вказали на важливість професійного обміну думками між адвокатами, науковцями й суддями, які розглядають банківські спори, та необхідність нормотворчого процесу в цій сфері.

Перша сесія форуму була присвячена роботі банків з проблемною заборгованістю. Її модератор суддя Господарського суду Луганської області, член правління АРССУ Олена Фонова звернула увагу на велику кількість питань, що виникають під час судового вирішення банківських спорів, пов’язаних саме з внутрішньою роботою банків.

Так, під час першої сесії представники банків познайомили слухачів з портретом позичальника, визначенням умов фінансування, розповіли про тонкощі резервування, підходи до проведення реструктуризацій, бухгалтерський та податковий облік кредитної заборгованості, операції з врегулювання проблемної заборгованості, вимоги НБУ до роботи банків з проблемною заборгованістю, а також познайомили з поняттям «масовий роздрібний портфель» та особливостями роботи з ним.

У ході обговорення О.Черних звернув увагу на те, що ідеї створення окремого суду для розгляду банківських спорів не були підтримані юридичною та науковою спільнотою, оскільки на сьогодні господарські суди, а з ними і Верховний повною мірою справляються з розглядом банківських спорів та формуванням єдності судової практики. Поряд із цим спікер наголосив на тому, що після «банкопаду» 2014 року, який завершив формування банківської системи у тому вигляді, в якому вона існує зараз, та застосованого політичного популізму, було прийнято ряд законів, які непропорційно перевищили повноваження Фонду гарантування вкладів.

Так, О.Черних зізнався, що і його особисто, і всю банківську спільноту збентежило те, що, за новими законодавчими змінами, усі особи, пов’язані з банками, протягом усього часу життя банку, а потім навіть і протягом необмеженої кількості років після його ліквідації та виведення з ринку з виключенням запису в державному реєстрі все одно несуть відповідальність усім своїм майном. У результаті будь-яка пов’язана з банком особа, перед призначенням на посаду, відтепер розмірковує над тим, чи так вже їй це потрібно. Навіть ходять анекдоти, за якими така людина має бути кристально чистою та не мати й гроша за душею, а найкраще — безхатьком. Тобто як жити людям на таких посадах із дамокловим мечем у країні, де ситуація з банками може кардинально змінитись за кілька років, — незрозуміло.

Баланс інтересів

Під час другої сесії, яка стосувалася ефективних способів захисту прав та інтересів у банківських спорах, були розкриті питання банківських гарантій, застосування відповідальності за порушення прав споживачів за ч.5 ст.10 закону «Про захист прав споживачів», юрисдикції банківських спорів, застосування ст.23 закону «Про іпотеку» при вирішенні спорів за участі банків, а також способів ефективного захисту у банківських спорах та їх розгляд у суді першої інстанції.

Завершальна сесія була присвячена практиці розгляду і вирішення банківських спорів ВС. Головними питаннями, що були розглянуті під час останньої сесії, стали: конкуренція норм закону «Про виконавче провадження» та закону «Про іпотеку». А також перспективи позовів до власників істотної участі ліквідованих банків, відповідальність пов’язаних осіб неплатоспроможного банку. Учасники заходу обговорили особливості банків, як учасників справ про неплатоспроможність; своєрідність розгляду банківських спорів у процедурі банкрутства; грошові вимоги банківських установ у справах про банкрутство юридичних осіб.

Якщо ж поглянути на статистичні дані, то, якщо порівняти І квартал 2020 року з аналогічним періодом 2021-го, проглядається зменшення кількості банківських спорів, що були розглянуті Касаційним господарським судом. Однак це можна пояснити тим, що вже існує усталена практика ВС щодо вирішення банківських спорів і суди першої та апеляційної інстанції її дуже активно застосовують. Саме тому велика частина рішень судів попередньої інстанції в даній категорії спорів залишається КГС без змін.

Про законодавчі умови та співвідношення прав боржників та кредиторів розповів адвокат, арбітражний керуючий, член комітету з питань банкрутства, що діє в складі НААУ, юрист ЮК «Правова константа» Олександр Дерябкін. Так, спікер зазначив, що лише у 2013 році баланс цих інтересів почав більш менш відповідати умовам розумності та доброчесності. КзПБ після тривалих дискусій також схильні вважати більш прокредиторським нормативно-правовим актом.

Під час доповіді арбітражний керуючий Олена Ольшанська розповіла про грошові вимоги банківських установ у справах про банкрутство юридичних осіб. Так, адвокат звернула увагу на основні поняття КзПБ — «грошові вимоги» та «грошові зобов’язання», а також на мораторій на задоволення вимог кредиторів та його наслідки.

Спікер детальніше зупинилась і на особливостях визначення розміру грошових вимог, які є процентами за користування кредитними коштами за кредитним договором. Так, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред’явлення до позичальника вимог згідно із ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу або у разі закінчення строку кредитного договору. У кредитора виникає право на нарахування відсотків згідно ч.2 ст.625 ЦК (3% річних, індекс інфляції), а не у вигляді стягнення процентів. На це ВС звертає увагу в ряді постанов: від 27.07.2021 у справі №910/18943/20; від 4.02.2020 у справі №912/1120/16; від 25.05.2020 у справі №924/1226/18; від 4.07.2018 у справі №310/11534/13-ц; від 28.02.2018 у справі №444/9519/12.

Після обговорення учасники заходу дійшли висновку, що сьогодні банківські спори є дуже актуальними як для адвокатської, так і для суддівської спільноти. Законодавче регулювання зазначеного питання потребує вдосконалення шляхом унесення змін до КзПБ та інших нормативно-правових актів.