Закон і Бізнес


Меморандум понад Конституцію?

«Реформи ми на гроші не міняємо»: як Голова ВС закликала Пленум до діалогу


№39 (1545) 25.09—01.10.2021
ЮЛІЯ БОЙКО
3514

Про те, якими аргументами перша особа Верховного Суду переконувала суддів поговорити про звернення Вищої ради правосуддя та якими бачить передумови звернення до Конституційного Суду Велика палата ВС. Чи допоміг би «верховникам» проявити рішучість заздалегідь підготовлений проект постанови Пленуму? І, нарешті, чому суддям ВС так і не довелося обговорити долю судової влади? Такі запитання виникали в стороннього спостерігача, який слухав засідання Пленуму ВС.


До ВП не дослухались?

Можливість розгляду звернення ВРП стосовно підготовки подання до КС із приводу неконституційності певних положень закону №1635-IX наткнулася на супротив через нібито процедурні перестороги. «Я вважаю, що для схвалення звернення до КС попередній розгляд питання повинен здійснюватися або ВП, або суддями відповідного касаційного суду», — заявив суддя ВП ВС Віктор Пророк і просив виключити з порядку денного питання, що ініціювала ВРП та підтримала Рада суддів.

«Верховник» мотивував таку необхідність вимогою норми ч.2 ст.9 регламенту, яка передбачає, що окремий розгляд звернень до КС здійснюється ВП ВС або відповідним касаційним судом. «Наскільки я знаю, обговорення даного питання ВП, як того вимагає регламент ВС, не здійснювалося», — В.Пророк також просив виключити з порядку інші два питання, зазначаючи, що щодо них немає висновків управління засідань, мовляв, наявні лише висновки правового управління.

Володар мантії наполягав, що саме судді касаційної інстанції мають обговорювати між собою питання, які виносяться на засідання Пленуму, і саме за їхньою участю має готуватися висновок, який є основою подання. Суддя пропонував детальніше розібратись із питаннями й уже після цього виносити на розгляд. Прикметно, що раніше, коли «верховникам» було потрібно, наприклад, відреагувати на якесь актуальне для них питання, про подібні вимоги регламенту принаймні не згадувалося.

Утім, Голова ВС Валентина Данішевська спробувала заспокоїти колегу. Мовляв, питання щодо звернення ВРП не пропонується розглянути саме в контексті реагування на таке прохання. Власне, як і прогнозував наш тижневик, саме тому настільки обтічно й було сформульоване це питання в порядку денному (див. «Семеро на одного», №38 «ЗіБ»).

«Якби не було результатів розгляду, не було б висновків. Невже Голова ВС призначила б ці питання на розгляд Пленуму? Відповідні висновки готувалися і правовим управлінням касаційного суду, і правовим управлінням центрального офісу. Чому ми не повинні довіряти касаційному суду? Кожен із суддів ВП може брати участь у касаційному суді», — приєднався до дискусії й секретар Пленуму Дмитро Луспеник, ніби дорікаючи В.Пророку за поспішні висновки.

Промова в пітьмі

Узагалі на засіданні Пленуму, котрий зібрав 149 «верховників» і спочатку проходив у суцільній темряві (близько години судді працювали без світла через ремонтні роботи), лунали й інші аргументи. Так, хтось висловлювався, що судді мають підтримати закон №1635-IX у тому вигляді, в якому його ухвалили парламентарі лише через те, що це є зобов’язанням України перед Міжнародним валютним фондом.

«Як судді мені нічого на таке відповісти, — зніяковіла Голова ВС. — Ми реформи на гроші не міняємо. Невже меморандум з МВФ вищий за Конституцію?» Як зізналася Валентина Іванівна, у суцільній темряві їй було трохи незручно говорити через те, що не бачила суддів, але вона все ж проголосила свою промову щодо необхідності розгляду звернення ВРП, й основні постулати були такими.

По-перше, закон №1635-IX, підписаний Президентом, дійсно 5 червня набрав чинності. Проте влітку гарант, на жаль, «готувався до візиту й поспішав його підписати, тож просто не помітив, не звернув уваги на певні вади окремих його положень».

По-друге, тоді ж, 5 червня, ВРП втратила можливість розглядати дисциплінарні провадження, але конкретно цього питання Рада у своєму зверненні до ВС не піднімала. «ВРП наголошує на тому, що порушується принцип безперервності роботи органу судової влади. Тому що закон передбачає можливість фактично відсторонити, за бажанням, усіх членів цього колегіального органу. Достатньо відсторонити двох людей, аби ВРП перестала бути повноважною й мати змогу здійснювати будь-які свої функції», — наголосила В.Данішевська.

Що виправдовує перевірку?

Крім того, вона звертала увагу Пленуму на те, що членів Ради зобов’язують пройти повторну перевірку на доброчесність: «Ви пам’ятаєте, що під час реформи 2016-го, дехто називає її реформою 2014-го, була велика дискусія, зокрема суспільна, з приводу того, чи не порушує повторне оцінювання суддів принципу незалежності суддів і чи не є це впливом на суд.

На той час, усвідомлюючи те, що революційні події змушують владу йти на певні компроміси, було прийнято рішення, а точніше досягнуто консенсусу, що це може бути виключний, разовий підхід. Лише одного разу у зв’язку з революційними подіями, зміною влади, зміною, можливо, стандартів можна перевірити суддів».

Тож, схоже, нинішня влада вважає, що подібні дії тепер може виправдати не тільки революція. Також Голова ВС говорила про те, що в законі про ВРП «повністю знівельована роль суддів» у етичній раді, адже жодного голосу там від суддів для ухвалення рішення не вимагається. «ВРП вважає, що закон є черговим посяганням на незалежність судової влади. Тож Рада просить, аби ВС висловилася щодо цих занепокоєнь», — наголосила вона.

В.Данішевська зазначила, що нині ведуться перемовини на всіх рівнях, аби визначитися, як краще діяти.

«Ми вас почули» й «можливо»

Розповіла найвища посадова особа Суду й про результати двох зустрічей, що мала напередодні в Офісі Президента. Мовляв, вона сама ініціювала їх проведення на високому рівні, звернувшись до ВР і гаранта, аби за день до Пленуму розповісти про ризики, що несуть у собі процеси, які нині відбуваються. В.Данішевська повідомила, що дискусії, на жаль, на заході не вийшло.

«Ми як судді, які вже навчені іноземними експертами, Європейським судом, знаємо, що будь-яке втручання має сприйматися через трискладовий тест. По-перше, відповідно до закону, який прийнятий, є підстави його виконувати. По-друге, це наявність легітимної мети. Ми розуміємо мету дострокової ротації ВРП, розуміємо, про що йде мова, якої надії не виправдала нинішня Рада», — зазначила Голова ВС.

Вона наголосила, що у ВРП також є і представник Суду, який при цьому не тримається за посаду, що члени Ради, крім щоденної рутини, мають здійснювати непопулярні кроки: «Членів ВРП тримаємо на їхніх посадах ми, самі вони за свої посади не тримаються. Нині вони передають копійки від одного суду до іншого, ось чим вони нині там займаються. Плюс вони щоденно переводять суддів від одного суду до іншого, закриваючи пожежі. Питання не в тому, хто буде працювати у ВРП, питання в тому, щоб вона в принципі була».

Проект зняття відповідальності?

В.Данішевська говорила про те, що зараз судова влада може позбавитися всіх своїх органів. І саме питання пропорційності втручання найбільш дискусійне. Тому нині ВС пропонує, аби ЕР розпочала свою роботу саме із заповнення вакансій. Адже у двох членів ВРП у жовтні — листопаді спливають повноваження. Мовляв, лише після цього є сенс пропонувати 6 членам Ради пройти перевірку, і вони можуть погодитися на неї, а можуть відмовитися й піти.

«Із серпня саме ми тримаємо ВРП в повноважному складі», — наголосила Голова ВС, котра повідомила, що всі ці аргументи не переконали представників виконавчої й законодавчої гілок влади під час зустрічі, що було сказано: «Ми вас почули». Тож комюніке не підписали ні посли G7 (які в принципі не мали повноважень підписувати подібні угоди), ні судова влада.

Проте друга зустріч, з керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком, усе ж була більш обнадійливою. Політик погодився, що зміни до закону все ж необхідні, і, можливо, вони будуть. «Саме зараз я відчуваю значення слів, що ВС усе ж найвищий орган у системі судочинства», — резюмувала В.Данішевська.

Нині ВР буде тримати перерву в розгляді даного питання до 8 жовтня, аби завершити переговорний процес і підготуватися до розгляду по суті. Зараз слово «верховників» дійсно матиме життєве значення для всієї судової системи.

Та поки, на жаль, судді ВС, які брали слово на засіданні Пленуму, здебільшого, схоже, тримались опозиційно. «Проекту постанови Пленуму наразі немає. Тому я не розумію, що зараз проходить. Так робити не потрібно! Що ми зараз робимо взагалі?!» — переймався Олег Ткачук. Хтось нарікав, що такі проекти останнім часом розсилають після 17-ї години або ж їх узагалі не надсилають, а це варто було зробити, як того вимагає регламент Пленуму.

Урешті бажання сполоханих «верховників» довелось оформити Д.Луспенику. Він зазначив, що наступного разу вони просто хочуть бачити проект, щодо якого будуть голосувати. Як не прикро, але долучення всіх суддів ВС до обговорення проблеми, можливість висловитися не всіх надихала. Судді бажали повернутися до справ і своєї роботи, а занепокоєння щодо можливого безславного фіналу всієї судової влади, що, схоже, уже не за горами, висловлювалися лише у вбиральні.