Закон і Бізнес


Складна математика

«Реформа заради реформи»: у ВР, РСУ, ВРП та ДСАУ рахують, скільки залишиться судів і грошей на них


Олександр Коровайко (третій ліворуч) переконаний, що завдяки таким зустрічам на реформування судової системи вдасться поглянути зсередини.

№39 (1545) 25.09—01.10.2021
ВІКТОРІЯ ЯКУША
5537

Виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики відбулось у Херсоні. Цього разу розгляд законопроектів відклали на потім і говорили про нагальні питання, пов’язані із судовою владою.


Децентралізовані проблеми

На початку зустрічі Олександр Коровайко, голова Херсонського апеляційного суду, де й відбулося засідання, звернувся з привітаннями та подякував членам комітету за те, що саме цей регіон обрали визначили місцем для проведення виїзного засідання, а також колегам і всім, хто знайшов можливість долучилися до обговорення нагальних питань судової влади.

Як повідомила прес-служба ХАС, О.Коровайко зазначив, що для суддів Херсонщини такий захід є визначною подією, адже виїзне засідання комітету відбувалося тут уперше. Така форма роботи на місцях, безумовно, дає змогу безпосередньо поспілкуватись із суддями та звернути увагу на проблеми, які перед ними постають. Далі можна вже працювати над їх розв’язанням у законодавчій процедурі, узгодженням єдиного бачення шляхів подальшого реформування судової системи, удосконалення механізмів і підвищення якості судівництва.

Голова комітету Андрій Костін, зазначив, що проведенням цього засідання започатковано одну з форм роботи. І дуже важливим є продовження запровадженої практики проведення виїзних засідань, при цьому не у великих містах, а саме у невеликих центрах, де не так часто відбуваються подібні зустрічі. Й усе задля того, щоб безпосередньо заслухати думки та почути про проблеми, які потребують вирішення, відчути реальну ситуацію на місцях. Побудова роботи комітету саме за такою формою спілкування в регіонах дозволить віднайти найбільш стратегічно правильні та головне — ефективні шляхи вирішення проблем.

Згідно з порядком денним усі учасники «децентралізованого» засідання мали заслухати всього два питання. Однак обидва питання мають вирішальне значення для судової системи.

Голова робочої групи з питань оптимізації мережі місцевих судів, народний депутат Павло Павліш репрезентував карту нових окружних судів усіх областей України. Розроблення нового територіального розподілу перебуває на завершальному етапі узгодження.

Як повідомляв «ЗіБ», над розробленням концепції оптимізації мережі місцевих загальних судів працювали народні депутати, представники Ради суддів, Вищої ради правосуддя, голови апеляційних судів. До обговорення можливих шляхів реорганізації, уточнення та деталізації нової карти були залучені представники органів та установ виконавчої влади, Національної поліції, Державної судової адміністрації та ін.

Активну участь в обговоренні взяли голови апеляційних судів, присутні на засіданні. При цьому П.Павліш звернув увагу на те, що остаточне затвердження цієї мережі знаходиться у компетенції Президента та законодавчої гілки влади. Пріоритетом була й залишається необхідність забезпечення доступності правосуддя для громадян, спрощення надання судових послуг та забезпечення їх належного рівня якості, ефективності судового захисту прав і свобод людини і громадянина.

За новою картою судів, до прикладу, в Херсонській області планується створення 8 окружних судів. На думку укладачів карти, це має забезпечити ефективне здійснення судочинства.

Погляд зсередини

Голова РСУ Богдан Моніч зазначив, що ця реформа вже давно обговорювалась у суддівській спільноті. Це було насправді викликано тим, що не один з’їзд суддів порушував питання стосовно вирівняння навантаження між суддями. Під час засідань цієї робочої групи було встановлено, що існують суди, де навантаження на одного суддю складає не більше 150 справ на рік, а є регіони, де кожен розглядає до 3000 справ за цей період.

«При цьому судді отримують однакову винагороду, і, безумовно, це не дуже коректно. Тож мета цієї оптимізації насправді полягає насамперед у тому, аби вирівняти навантаження, щоб судді працювали з приблизно однаковим напруженням. Безумовно, це покращить доступ до правосуддя в частині дотримання розумності строків розгляду. Адже очевидно, що в суді, де суддя розглядає 150 справ, він розглядає їх набагато швидше, ніж суддя, на якого припадає 3000 справ», — додав Б.Моніч.

Очільник органу суддівського самоврядування також звернув увагу і на важливі моменти, пов'язані з недофінансуванням судової гілки влади й на умови роботи місцевих загальних судів, а також на ситуацію з суддівськими кадрами. «До оптимізації нас підштовхує й кадрова ситуація в судах. Зараз в Україні не вистачає понад 2000 суддів. Тож результатом оптимізації може стати більш ефективне використання того людського ресурсу, який ми маємо», — зауважив голова РСУ.

Щодо питання відстані до судів за новою картою, то Б.Моніч акцентував на тому, що ця проблема є дещо перебільшеною. «Проблема відстані насправді й не настільки важлива. Я сам є представником адміністративної юрисдикції, й всі справи стосовно соціальних виплат, які розглядалися в місцевих загальних судах, були передані на розгляд до окружних адміністративних. У ті суди, які розташовані в обласних центрах. Ця категорія спорів торкається дійсно найбільш вразливих верств населення: пенсіонерів, осіб з інвалідністю, учасників бойових дій. Я б не сказав, що вони відчувають проблеми при звернені саме до окружних судів. Ці справи вчасно розглядаються і саме тому проблема відстані перебільшена», — сказав Б.Моніч.

Не квапитися з ліквідацією

Коментуючи процес підготовки до зміни мережі судів, яка буде адаптована під новий адміністративно-територіальний устрій, в.о. голови ВРП Олексій Маловацький зазначив: «Я не зовсім погоджуюсь із тезою, що ми можемо просто піти шляхом укрупнення. Не можна проводити реформу заради реформи, потрібно все прораховувати на три-чотири кроки вперед. Мета судової влади — стабілізувати суспільні відносини в державі. І якщо в результаті реформи держава не зможе забезпечити реалізацію права особи на доступ до правосуддя, наслідки будуть негативними».

О.Маловацький також наголосив, що одним з визначальних чинників, який варто враховувати при розробленні нової мережі, є стан транспортного забезпечення, а отже і можливість громадян дістатися до суду, який визначено центром округу. У результаті перебудови має бути передусім гарантована доступність правосуддя для громадян.

Виконувач обов’язки голови ВРП зауважив: крім вирішення організаційних питань та питання технічного розміщення судів, належна увага має бути приділена юридичним та процесуальним аспектам. «Ліквідація суду — це ліквідація юридичної особи з усіма правовими наслідками. Виникає запитання: що робити із суддями, які призначені в певний суд? Також потрібно визначитись, в якому суді буде проводитися авторозподіл справ», — зазначив О.Маловацький.

Також спікер наголосив на необхідності вжити заходи, які унеможливлять паралельне існування старої та нової мереж. На думку О.Маловацького, реєстрації законопроекту має передувати узгодження позиції судів і суддів щодо цього вкрай важливого питання.

«Можливо, слід витратити більше часу на підготовчий етап, дійти спільного бачення, щоб потім не виправляти похибки», — зазначив О.Маловацький.

Ще не вечір

Як не дивно, менш жваве обговорення викликало питання фінансування судової системи. Мабуть, тому, що «сидіти на дієті» остання вже звикла. Та й сьогодні ще не грудень, коли зазвичай б’ють у дзвони через найбільш обділені планом на держбюджет сфери.

Голова робочої групи з питань забезпечення належного фінансування судової гілки влади Сергій Демченко звернув увагу на законопроект про бюджет на наступний рік, а також на те, що робочою групою опрацьовано зведені пропозиції розпорядників бюджетних коштів судової гілки влади. На основі зведених пропозицій за зверненням народних депутатів комітету Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів уже додали до судового бюджету 3 млрд грн. порівняно з тим, що було закладені в бюджетній декларації.

Своєю чергою т.в.о. голови ДСАУ Олексій Сальніков, поінформував про поточний стан фінансування судової влади, зокрема про виплату заробітної плати працівникам апарату судів. Як було зазначено, на теперішній час погоджено перерозподіл 246 млн грн., що будуть спрямовані на виплати заробітних плат останнім. Крім того, очікується, що понадпланові надходження до кінця року можуть сягнути 800 млн грн. Відповідно до фонду заробітної плати, як повідомив О.Сальніков, може бути спрямовано ще додатково близько 360 млн грн.

Тож поки «контурні» карти реформованої системи правосуддя домальовуються, а день «Х» здається все ще далеким, про плани на фінансування судової влади годі й говорити. Імовірно, кошти будуть розподілені знову за залишковим принципом: тобі, мені, а решта — на суди. Бо вони вміють виживати в таких скрутних умовах.