Облік боргів

Якщо громадянин винен державі, остання використає всі можливі інструменти, аби вичавити з нього борг. Якщо ж державні органи винні особі, то на всі випадки є виправдання: грошей у бюджеті не передбачено. Чи можна щось вдіяти із цим дисбалансом ?

Група народних депутатів упевнена, що із таким статус-кво не можна миритися. Тож зареєструвала проект постанови «Про невідкладні заходи щодо забезпечення виконання рішень судів» (№6012).

Коріння виникнення та тривалого існування проблеми невиконання рішень судів, у тому числі Європейського суду з прав людини, на їхню думку, пов’язане зі збором інформації. Та й ЄСПЛ у пілотному рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов/Бурмич та інші проти України» закликав Україну негайно обчислити суми заборгованості за невиконаними рішеннями, впровадити схему виплат та внести необхідні зміни до держбюджету.

Втім, як нічого не робилося, так і не робиться: судові рішення виконуються переважно частково, тільки щодо нарахування стягувачам пенсій чи інших соціальних виплат. Так, фінансові наслідки щодо впливу рішень Конституційного та Верховного судів на фінансовий стан пенсійного забезпечення протягом 2016-2020 років склав — 82,8 млрд грн. та 898,1 млн грн. Проте з органів ПФУ стягнуто 28,4 млн грн. 

Тож нардепи пропонують доручити Уряду та профільним міністерствам провести у тримісячний строк моніторинг діяльності судів та з’ясувати, скільки ж держава винна за ними. Не відомо, чи прискорить це якось погашення самих боргів, але принаймні чиновників має вразити сама цифра.