Закон і Бізнес


Семеро на одного

Як РСУ одним голосуванням розгнівала гаранта та дістала звинувачення в узурпації влади


.

№38 (1544) 18.09—24.09.2021
ВАСИЛЬ КОЛІШНИЙ
32005

Неспроможність Ради суддів з першої спроби визначитися з кандидатами до етичної ради викликала надто бурхливу реакцію. І не лише з боку глави держави. До того ж збіглося в часі й нагадування про себе від органу, що до цього протистояння начебто не має жодного відношення.


Гнів Президента

«Я не допущу блокування найголовнішої реформи країни, яку обіцяв українцям та яку ініціював!» Саме з такою прямою мовою вийшло повідомлення на сайті глави держави негайно після того, як члени РСУ провалили голосування за кандидатів до ЕР. Тут уже можна було б засумніватися, кому саме були дані обіцянки. Бо Володимир Зеленський чомусь так ревно реагує на одні перепони, геть забуваючи про інші, що дійсно спонукали виборців покласти саме на нього свої сподівання.

Далі гарант перейшов від оцінок до погроз: «Кожна незаконна дія, спрямована на блокування судової реформи, отримає негайну оцінку та відсіч. Я не дозволю суддям, які перешкоджають реформі й очищенню судової системи, позбавити українців права на справедливість. А судді, які хочуть працювати в прозорій системі, повинні мати повну підтримку». Невідомо, яку саме відсіч мав на увазі гарант. Можливо, у найближчу п’ятницю це питання винесуть на Раду національної безпеки і оборони, й усіх 16 членів РСУ, котрі проігнорували бажання гаранта та наших міжнародних партнерів, унесуть до санкційного списку. Можливо, унесуть поправки до закону та припинять повноваження всієї РСУ. Це не важливо.

Головне, що Президент у наступному абзаці зробив еківок у бік тих самих міжнародних організацій, висловивши їм щиру подяку за «допомогу у сфері судової реформи та протидії корупції». Бо ж вони своєчасно делегували експертів до конкурсної комісії, що обиратиме членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів та етичної ради.

І далі було анонсовано виклик на килим очільника РСУ Богдана Моніча та Голови Верховного Суду Валентини Данішевської. Як групу підтримки В.Зеленський запросив представників парламенту та послів G7. Можливо, є розрахунок, що в послів чи то батоги, чи то пряники в рукавах, що переб’ють будь-який аргумент представників судової влади на користь своєї незалежності від зовнішнього впливу.

Поділ відповідальності

На момент, коли цей номер піде в друк, офіційні результати таких перемовин ще не оприлюднені. Натомість у Кловському палаці, схоже, вирішили перестрахуватись і заздалегідь скликали Пленум на наступний день після рандеву на вул. Банковій.

Першим питанням порядку денного значиться «розгляд звернення Вищої ради правосуддя стосовно звернення до Конституційного Суду з конституційним поданням щодо відповідності окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» від 14.07.2021 №1635-ІХ положенням стст.1, 2, ч.2 ст.5, стст.8, 22, 32, 64, чч.1 і 2 ст.126, ч.3 ст.127, стст.131, 154, 155, 157, 159 Конституції».

Тобто йдеться не про саме подання, а про голосування за його необхідність. Це може свідчити про бажання однієї частини ВС заблокувати навіть сам процес підготовки такого документа. Утім, це дозволить дізнатись якщо не прізвища, то принаймні розклад сил у судовій верхівці — скільки суддів ВС готові відстоювати незалежність вітчизняної Феміди, а скільки перебувають в іншій екзистенціальній парадигмі.

Тобто на найвищому щаблі судової системи вирішили поділити відповідальність за «протидію реформам» з усім складом ВС. Або, навпаки, переконати главу держави та іноземних партнерів, що ситуація не вийшла з-під контролю.

Щоправда, у цю «битву за престоли» несподівано втрутився ще один орган — Національне агентство з питань запобігання корупції. Зрозуміло, на боці тих, хто годує.

Склад злочину

«Замість того щоб розробити спільні позиції щодо врегулювання конфлікту інтересів, НАЗК намагається тиснути на судову гілку влади». Саме так охарактеризував Б.Моніч лист голови НАЗК Олександра Новікова з пропозицією РСУ не перебирати на себе повноваження парламенту. Випадково чи ні, але цю «колючку» було відправлено слідом за погрозами гаранта.

Про невипадковість такого збігу свідчить і сам зміст листа. Адже раді дорікають, що вона перебрала на себе повноваження давати суддям роз’яснення щодо конфлікту інтересів. Мовляв, відповідними повноваженнями закон про запобігання корупції наділяє виключно НАЗК. Натомість РСУ нехтує волею законодавця та вважає себе вправі давати відповідні роз’яснення суддям у Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів у діяльності суддів та представників судової системи та його врегулювання.

Із цього «антикорупціонери» роблять висновок, що РСУ своїм рішенням привласнила повноваження законодавчої влади, чим порушила положення стст.6 та 19 Конституції. Тобто фактично сформульований склад злочину для кожного із членів РСУ щодо узурпації влади.

Рада також не забарилася з відповіддю: «Чинне законодавство наділяє повноваженнями вирішувати одні й ті самі питання, які регулюються різними нормативними актами, двох різних суб’єктів, які, крім того, за поділом державної влади створені й діють, відповідно, у виконавчій та судовій гілках влади». Тому в раді переконані: стверджувати, нібито «роз’яснення РСУ можуть увести суддів у оману та призвести до вчинення ними правопорушень», — це від лукавого, а не законодавця.

Крім того, в РСУ нагадали чиновникам, що актом найвищої юридичної сили в країні є Конституція. І саме їй, а не комусь іншому підкоряються професійні та незалежні судді. Водночас ця незалежність забезпечується засобами правового характеру, що встановлені чинним законодавством. Тому рада вважає, що питання врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів повинні вирішуватися відповідно до п.6 ч.8 ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів». Бо цей закон є спеціальним і визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні.

З огляду на оприлюднену заяву голова РСУ нагадав, що майже рік тому вже мав розмову з О.Новіковим. І тоді було домовлено «спільними зусиллями двох органів усунути різночитання й визначитися з розмежуванням повноважень у цій сфері». Адже якщо кожен орган на свій лад читатиме слова, то жодного компромісу досягти неможливо.

Утім, аргументи про незалежність Феміди, схоже, сприймаються владою скоріше як й і посягання на свою вседозволеність. А представників НАЗК правові аргументи дратують, як дитину, в якої відібрали чужу іграшку. І питання лише в тому, як довго ця дратівливість порушуватиме баланс між гілками влади та кидатиме як на американських гірках усю країну.

Зрозуміло, що коли впаде останній запобіжник від можливої узурпації влади, то пункт призначення може виявитися будь-яким.

P.S. Як стало відомо з неофіційних джерел, «килим» на Банковій перетворився на сперечання між присутніми. Але кожен з учасників залишився при «своїх». Втім, далі гучних заяв гаранта справа не зрушила. Поки що. Можливо тому, що в ОПУ ще не обрали «інструмент» впливу на незгодних. Або ця реакція була необхідна як заспокійливе для міжнародних партнерів. До того ж сам В.Зеленській на цій зустрічі навіть не був присутнім. Докладніше про офіційні підсумки робочої зустрічі читайте тут.