Клієнт системи БПД не завжди правий - форум
.
Люди, які звертаються до центрів з надання БПД та отримують правничу допомогу, не завжди бачать, наскільки якісною вона є. Що взагалі характеризує цю допомогу як якісну?
Із закликом знайти відповідь на це запитання звернувся до учасників форуму «Оцінювання якості безоплатної правової допомоги» в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов, передає кореспондент видання «Закон і Бізнес».
Нагадаємо, необхідність удосконалення стандартів якості надання безоплатної правової допомоги шляхом упровадження механізму оцінювання якості наданої правової допомоги з використанням інструменту рецензування (peer review) була передбачена Указом Президента від 08.11.2019 № 837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».
Втім, в Україні не змогли одразу запровадити механізм перехресного оцінювання, - зауважив керівник Управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру Сергій Дрелінський. На сьогодні вдалося «відпілотувати» механізми на базі власних працівників, зокрема у Донецькій і Луганській областях, де існує вельми різноманітний спектр правничих проблем, якими опікується і Програма ООН із відновлення та розбудови миру.
Існування проблеми об’єктивності оцінювання якості правової допомоги з боку клієнтів підтвердив і голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій Вилков. «Слід виходити з того, що ми працюємо з людьми, які часто бувають незадоволені послугами. А деякі з них обов’язково будуть скаржитися на адвокатів незалежно від якості», - зауважив він. Очільник ВКДКА як приклад навів випадок, коли система БПД надала особі п’ятнадцять адвокатів і на всіх їх клієнт готував і подавав скарги. Рішенням КДКА щодо цих скарг надавалася оцінка і у Вищій комісії.
Можливість застосування скарг клієнтів для оцінювання якості надання правової допомоги піддав критиці професор права та директор Центру професійних правничих досліджень Школи права Університету Страсклайд (Шотландія) Алан Патерсон. Міжнародний експерт звернув увагу, що у багатьох країнах вже намагалися це зробити, але для такого механізму існують суттєві обмеження. «Якщо адвокат не звернувся до суду, то клієнт це, звісно побачить. Так саме він може оцінювати випадки, коли юрист не відповідає на листи, не піднімає слухавку. Але якщо правник працює, спілкується з людиною, клієнт (більшість з яких не розуміються на законодавстві і судових процедурах) має довіритися фахівцю і виходити з того, що та або інша порада грунтується на законі і судовій практиці».
Також неефективність скарг клієнтів для оцінки якості правової допомоги А.Патерсон пояснив тим, що згідно із проведеними дослідженнями лише 10% незадоволених клієнтів вчиняють якісь активні дії у зв’язку із цим. Тож скарги не можна вважати ефективною вибіркою для аналізу.
На існування колізії інтересів держави і незалежного інституту адвокатури звернув увагу голова підкомітету з питань організації та діяльності адвокатури, органів надання правової допомоги Комітету ВР з питань правової політики Володимир Ватрас.
«Наразі точаться дискусії: адвокатура виступає проти будь-якого втручання у діяльність з боку держави, зокрема і Міністерства юстиції в частині оцінювання якості надання правничої допомоги, - зауважив нардеп. – Але кожен рік ми приймаємо закон про державний бюджет, куди закладаємо кошти на безоплатну правову допомогу. Тож держава має право контролювати як цільове використання коштів на БПД, так і якість її надання. В тому числі, притягувати до відповідальності. Звісно, органи адвокатури мають бути долучені до системи і повинні мати можливість впливати на її формування».
Цікаво, що у питанні відповідальності О.Баранов висловив іншу думку. На його переконання, перевірка якості має бути спрямована скоріше не на те, щоб карати адвокатів, але щоб підвищувати їхню кваліфікацію. У цьому ж контексті на необхідність комплексного вирішення проблеми звернув увагу і С.Вилков. Він вважає, що алгоритм оцінки не повинен обмежуватися лише контролем. З урахуванням вже існуючих стандартів оцінка має здійснюватися під кутом «як зробити краще для клієнтів», а не «чому поганий адвокат».
Голова наглядової ради (в минулому – керівник) Координаційного центру з надання правової допомоги Андрій Вишневський зауважив, що існує два ключові критерії оцінки послуг: їх доступність та якість. «Слід враховувати, що якість не закінчується на якості самого адвоката, а доступність – на фізичній доступності», - зауважив він. Доступність, на його погляд, включає в себе, в тому числі, два питання: 1) наскільки система знає потреби людей, та який може запропонувати спектр послуг та 2) чи готові запропонувати спеціалізовані послуги, аби наблизити до потреб. Що стосується якості, то визначальними критеріями тут є: забезпечення реалізації прав і законних інтересів особи, не порушення прав в процесі надання правової допомоги та якість самої комунікації між правником та його клієнтом (наявність у центрах кімнат для конфіденційних побачень тощо).
Також в ході заходу А.Патерсон презентував дослідження програми ООН із відновлення та розбудови миру peer review у системі безоплатної правової допомоги та розповів про міжнародний досвід у цій сфері.
Більше фото із заходу можна переглянути за посиланням.