Закон і Бізнес


Наблизити професію до освіти

АПУ склала рейтинг українських правничих шкіл, щоб абітурієнти не слухали тат і мам


№37 (1543) 11.09—17.09.2021
ЮЛІЯ БОЙКО
5275

Асоціація правників України представила істотний та важливий для подальшого розвитку юридичної освіти доробок, а також обґрунтувала методологію формування рейтингу. Понад 200 вищих навчальних закладів, де готують правників, — чи не забагато? Як це сприятиме вдосконаленню освіти та як такі дані сприймуть виші? На запитання відповідали укладачі рейтингу.


Стимул до конкуренції

Відкриваючи захід, член правління АПУ Андрій Романчук висловив сподівання, що рейтинг стане щорічним і засвідчить реальний стан справ у національній юридичній освіті. Нині в Україні налічується понад 200 закладів, що готують правників. «Сподіваюся, вони звернуть увагу на рейтинг і не будуть упередженими».

«Методика, якою ми користувалися, складаючи його, не ідеальна. Звісно, її можна піддати критиці. Однак школи як суб’єкти дослідження мають підійти до неї конструктивно», — закликав координатор комісії АПУ з питань удосконалення юридичної освіти Максим Шевердін. І додав, що метою було не лише виміряти якість освіти, а й наблизити юридичну професію до юридичної освіти.

Організатори відмічали, що питання будь-яких рейтингів дійсно надзвичайно чутливе. Тому нині репрезентували насамперед не результат, а методику, якою послуговувалися в роботі над ним. «Це початок відкритого діалогу щодо якісної освіти. Від даної професії залежить значна кількість процесів. Тож студенти мають робити свідомий вибір, а не тому, що тато сказав. Ви викликали вогонь на себе. Тримайтесь!» — підтримав асоціацію заступник голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко.

Юридичний радник програми USAID «Нове правосуддя» Артем Шаіпов переконаний, що рейтинг стане важливою складовою покращення якості юридичної освіти в Україні. На майбутнє до роботи над ним вже висловили готовність долучитися й міжнародні експерти, аби оцінити та вдосконалити методику.

Репрезентуючи методологію формування рейтингу, М.Шевердін звернув увагу на те, що нині спеціальності право може скласти конкуренцію хіба що економіка. Мовляв, є думка, що кількість закладів освіти, де готують правників, значно вища, ніж того потребує ринок праці. Нині точних даних працевлаштування випускників немає, але невлаштованість нині залишається проблемою тих, хто так і не знайшов себе в професії.

У 2020 році із 17,5 тис. випускників лише 72% підтвердили рівень знань, здобутих у вишах. Так серед цілей укладачів рейтингу стали серед іншого: скласти дороговказ для роботодавця, формалізувати підходи та стимулювати конкуренцію між юридичними школами задля підвищення якості освіти.

Роль методології

До розробки методики у якості незалежного експерта долучився і віце-президент з бакалаврських програм Київської школи економіки та колишній заступник міністра освіти Єгор Стадний. М.Шевердін відмітив, що такі рейтинги складають і в США, і в Європі, спираючись при цьому на вичерпні бази даних. В Україні зі статистикою не все так добре, її недостатньо, проте дослідити та проаналізувати всі дані було б важливо.

«Один із принципів побудови методології — достовірність і незалежність цих даних від правничих шкіл, їх спільність для всіх учасників дослідження. Також статистика має відображати результат, а не процес», — наголосив доповідач. Так, до рейтингу потрапили 59 юридичних шкіл, а підґрунтям для укладачів серед іншого слугувала інформація Українського центру якості освіти.

Критерії рейтингу склали: рівень професійних знань випускників; їх рівень критичного мислення; рівень викладання іноземної мови; привабливість магістерських і бакалаврських програм; і рівень довіри роботодавців до школи. Автори рейтингу відмічають, що 5 із 6 критеріїв рейтингу при цьому є об’єктивними.

Так, суб’єктивний, але також необхідний на думку укладачів рейтингу «рівень довіри роботодавця до правничої школи» визначався на основі опитування юридичних фірм. Пройти таке опитування запросили 30 юридичних фірм відповідно до національного рейтингу, від 4 до 6 провідних регіональних фірм Харкова, Львова, Одеси та Дніпра й від однієї до трьох провідних фірм інших регіонів України, визначених АПУ.

В асоціації переконані, що розкриється рейтинг через кілька років, коли у ньому можна буде відстежити динаміку його учасників — хтось підвищить свою сходинку, хтось здасть позиції. Поки ж учасники заходу наголосили, що намагалися зробити його максимально прозорим, об’єктивним і, що не менш важливо, стимулюючим.

Як база для стажування

Керівник однієї з правничих шкіл-лідерів Андрій Бойко зазначив, що важливо, щоб виші все ж таки сприйняли рейтинг. Адже це допоможе побачити і виправити прогалини в їх освітніх програмах. «Обрані параметри далеко не випадкові й відображають багато сторін оцінки правничої школи. Сподіваюся, що виші поставляться до рейтингу з розумінням і будуть сприяти тому, аби він був щорічним», — побажав спікер.

Член АПУ й співголова комітету палати з питань правової політики Американської торговельної палати в Україні Віталій Оджиковський зазначав, що він виступає серед іншого за реформи судочинства й прокуратури, а вони, безумовно, не можливі без реформи освіти. «Для роботодавця такий рейтинг — класна штука. Він має стати базою до стажування студентів, адже саме стажування — такий необхідний крок до розвитку освіти», — переконаний В.Оджиковський.

Очільниця ліги студентів АПУ Юлія Серединська розповіла, що, коли сама вступала до вишу, подібні рейтинги були не надто об’єктивними. Тож привітала доробок як велике, значне й таке необхідне напрацювання.

У презентації рейтингу взяв участь і представник «Forbes Україна» Володимир Ланда. Журнал свого часу вже складав рейтинг вишів, правда, він запропонував 100 найкращих факультетів, серед яких 10 були юридичними. При цьому оцінювання тримало ракурс з точки зору як вступника, так і юридичної спільноти, а серед іншого досліджувалася навіть якість гуртожитків освітнього закладу.

«Вхідним критерієм є досягнення студентів протягом навчання. Адже певний відсоток у досліді показав навіть нижчий рівень знань у порівнянні з тим, який у них був від початку», — розповів В.Ланда. Слід зазначити, що перша п’ятірка вишів у рейтингу журналу збіглася з першою п’ятіркою закладів освіти, які очолили перший рейтинг АПУ.

«Не знаю, як вам прилетить за цей рейтинг. Але нам, наприклад, прилітало з інших спеціальностей — від правників не було нарікань. У будь-якому разі нехай кожен рядок рейтингу буде зацікавлений у прогресі», — побажав спікер.