Погрози ще не мотив

Нестиковки в доказах не доводять причетності влади до злочину

Російська влада не забезпечила ефективне розслідування вбивства відомої журналістки і правозахисниці Наталії Естемірової. Але і переконливих доказів причетності до цього злочину держави немає.

Таке рішення від 31.08.2021 виніс Європейський суд з прав людини в справі «Estemirova v. Russia», розглянувши скаргу Світлани Естемірової — сестри вбитої. 

Журналістка і правозахисниця Наталія Естемірова була викрадена в Грозному 15 липня 2009 року. Того ж дня її тіло з пораненнями в груди та голову знайшли в Інгушетії, в полі біля шосе, пише DW.

На думку С.Естеміровой, до вбивства сестри причетні військовослужбовці. Мотивом злочину нібито послужило розслідування викрадень, тортур і позасудових розправ, імовірно скоєних в ході антитерористичних операцій в Чечні у період з 1999 до 2009 року. В документах, спрямованих до Страсбургу, С.Естемірова вказала, що перед убивством сестра отримувала погрози, в тому числі від представників чеченської влади.

Слідство розглядало різні версії злочину. Однак на початку 2010-го основним підозрюваним був названий чеченський бойовик Алхазур Башаєв, убитий в ході спецоперації кількома тижнями раніше.

Одним із доказів був пістолет, знайдений в покинутому будинку бойовика. Поруч зі зброєю лежало підроблене міліцейське посвідчення з фотографією А.Башаєва. Інший «доказ» — частинки шкіри передбачуваного вбивці під нігтями Н, Естемірової. Слідство заявило, що вони належать А.Башаєву. Однак колеги вбитої, розшукали двоюрідного брата бойовика і, провівши аналіз його ДНК, переконалися в хибності цього твердження.

Називаються й інші нестиковки, тому правозахисники вважають рішення ЄСПЛ «половинчастим». Утім, Суд і не може прямо констатувати вину або її відсутність з боку держави. Як і в рішенні від 8.11.2005 у справі «Гонгадзе проти України», ЄСПЛ лише зазначив відсутності ефективного розслідування викрадення і вбивства журналістки і вказав на порушення ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також ЄСПЛ зазначив, що російська влада не надала матеріали справи в повному обсязі.

Водночас Суд зазначив, що не може погодитися із твердженням заявниці про те, що обставини викрадення її сестри подібні prima facie до викрадення представниками держави. Оскільки ця версія заснована на показах свідків, що мають низьку доказову цінність: на чутках із невстановленого джерела, отриманих більш ніж через 6 років після вбивства.

Тому Суд схильний вірити свідченням, записаним незабаром після інциденту. Вони переконливо доводять, що обставини викрадення Н.Естемірової відрізняються від інших випадків, які були пов’язані з проведенням військовими спецоперацій у Чечні. Натомість у даному випадку жінку схопила невелика група людей, які приїхали на цивільній машині рано вранці й викрали її далеко від очей багатьох свідків.

У підсумку, Суд постановив, що РФ повинна виплатити заявниці €20 000 в якості компенсації моральної шкоди.