Закон і Бізнес


Ціна побитих горщиків

Як ділити майно між парою, що перебувала в цивільному шлюбі?


Ганна Гаро закликала колег глибше занурюватись у причини конкретних сімейних спорів.

№35 (1541) 25.08—03.09.2021
ТИМОФІЙ МИХАЛКОВ
7516

Кажуть, проблеми починаються з появою штампа в паспорті. Однак їх виникає ще більше, якщо такого штампа немає. Адже доведення, що чоловік і жінка дійсно були сім’єю в певний період, є обов’язковою умовою для поділу майна, коли консенсусу годі й чекати.


Занурення в контекст

Про особливості поділу майна між чоловіком і жінкою, котрі проживали однією сім’єю, але не перебували в шлюбі, розповіли у Вищій школі адвокатури. Лектор курсу, к.ю.н., голова комітету із сімейного права Національної асоціації адвокатів України Ганна Гаро на початку заходу запросила всіх охочих до ознайомлення з методичними матеріалами, які випустив Центр сімейного права НААУ. Також вона закликала долучатися до роботи одного з найактивніших комітетів.

Аналізуючи останні тенденції в означеній категорії спорів, Г.Гаро відзначила, що з роками практики в сімейному праві хочеться дедалі глибше занурюватися в сімейні цінності та причини того чи іншого спору, а не тільки посилатися на рішення Верховного Суду. Водночас при вирішенні питання про поділ майна між чоловіком і жінкою, які фактично перебували в шлюбі, що не був зареєстрований, не всі дороги ведуть до суду. Якщо між колишніми є бажання мирно реалізувати свої права та немає спору щодо дати, з якої можна було б визнати фактично шлюбні відносини, то є сенс укласти договір, що посвідчить нотаріус.

При цьому лектор застерегла колег від заяв, що клієнти не перебували в зареєстрованому шлюбі. Необхідно інформувати про правові наслідки перебування в обох видах шлюбу — зареєстрованого та фактичного.

Спираючись на Сімейний кодекс, Г.Гаро зазначила, що сім’я створюється не лише на підставі шлюбу, а й тоді, коли виникає спільне господарство, спільні витрати, взаємні права та обов’язки. Про те, коли утворюється сім’я, сказано і в ч.4 ст.3 СК.

З огляду на те, про що йдеться в зазначених нормах, розглянула адвокат і питання щодо визнання шлюбних відносин в одностатевих пар. Так, згідно з чинним законодавством спільне проживання таких пар буде суперечити моральним засадам суспільства, а тому сподіватися на визнання фактично шлюбних відносин і поділ майна в порядку ст.74 СК не доводиться. Якщо така пара проживала разом, то може йтися тільки про спадкування в порядку четвертої черги.

Складнощі доказування

За словами лектора, сьогодні стає дедалі важче довести факт проживання однією сім’єю. Тут у пригоді стають одразу всі докази в сукупності. Адже жоден з них окремо від інших не переконає суд у встановленні відповідного факту. Як такі докази найчастіше використовують:

• показання свідків;

• спільні фотографії та відеозаписи (з обов’язковим зазначенням дат);

• докази спільного відпочинку (придбані квитки, бронювання готелів, спільне страхування тощо);

• докази спільного придбання товарів і послуг (чеки, акти, квитанції);

• спільний доступ до одного банківського рахунку, який забезпечує сімейний бюджет;

• зареєстроване місце проживання за однією адресою;

• докази оформлення кредитів чи позик на придбання майна для потреб сім’ї тощо.

Однак найбільш переконливим для суду доказом того, що чоловік і жінка фактично проживали в шлюбі, безумовно, є наявність спільних дітей. Щодо належності доказів можна знайти роз’яснення Верховного Суду, зокрема у справі №588/350/15-ц.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл.8 СК щодо права спільної сумісної власності подружжя. Однак майно буде спільною сумісною власністю лише в тому випадку, якщо воно придбане внаслідок спільної праці таких осіб як сім’ї та тільки якщо іншого не встановлено письмовою угодою між ними. Саме тому суду необхідно встановити не лише факт спільного проживання сторін, а й обставини придбання спірного майна. Адже сам факт перебування в незареєстрованих шлюбних відносинах без установлення обставин ведення спільного господарства, побуту та бюджету не є підставою для визнання права власності за кожною зі сторін на половину спільно нажитого майна.

Основна складність таких справ, як зазначила Г.Гаро, полягає в тому, що законодавець не встановив, що саме являє собою спільне проживання, спільний побут та які взаємні права та обов’язки мають виникнути, щоб союз чоловіка та жінки вважався сім’єю. Адже, наприклад, чоловік і жінка як співорендарі квартири також проживають разом, мають спільний побут і певні взаємні права й обов’язки, але від цього не стають сім’єю. Адвокат нагадала й про те, що такий факт може встановлюватися тільки після 1.01.2004 — моменту набрання чинності СК. Адже до цього часу такого інституту просто не було.

Неформатні приклади

Однак життєві ситуації пропонують ще складніші взаємини. Так, за однією з наведених лектором справ, після смерті чоловіка жінка, яка проживала з ним без реєстрації шлюбу протягом 16 років, приходить до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини й дізнається, що чоловік офіційно розлучився зі своєю дружиною лише кілька років тому. Тож кілька автомобілів і квартира, а також заміський будинок, які вони з чоловіком придбали за спільні кошти під час проживання разом, увійшли до спадкової маси й будуть розподілені між дітьми чоловіка від першого шлюбу як спадкоємцями першої черги. Тут Г.Гаро звернула увагу на важливий момент: у суду не буде підстав для визнання фактичних шлюбних відносин, якщо є офіційно зареєстрований шлюб.

Інший приклад: чоловік і дружина перебували в шлюбі 12 років, але у 2015 році розлучились у судовому порядку, продовжуючи при цьому проживати однією сім’єю , спільно виховувати дитину та вести господарство. Водночас вони за спільні кошти зробили інвестиції в будівництво двох квартир у Києві, які надалі набув у приватну власність чоловік. При цьому дружина, будучи державним службовцем, усі ці роки подавала декларації, не вказуючи після розлучення чоловіка як члена сім’ї.

У 2020 році пара вирішила припинити відносини, і цього разу вже не фіктивно. Однак усе майно, набуте після 2015 року, тобто вже після офіційного розлучення, було оформлено на чоловіка, адже не значилося в декларації. Тут виникають певні ризики: чи визнавати у судовому порядку фактичні шлюбні відносини? Якщо визнати, то колишній чоловік, як відповідач, може застосувати такий інструмент, як звернення до антикорупційних органів. Якщо не визнати, то чоловік має повне право володіти 100% майна, яке оформлено на нього.

У таких відносинах, як гостьовий шлюб, Г.Гаро радить в обов’язковому порядку укладати договір. Адже вимоги до належних доказів установлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу в такому випадку навряд чи вдасться виконати.