Чутки ходять тут і там...

Швидко виправлена помилка зменшує шкоду — як за обсягом, так і за часом

Від компрометуючих чуток, навіть якщо вони не містять і краплі правди, можуть постраждати і особисте життя, і кар’єра. Особливо коли звинувачують у сексуальних злочинах. У Страсбурзі вирішували, чи повинні нести відповідальність і яку ті, хто озвучує підозри.

Мережа педофілів

Наприкінці грудня 2003 року два основні телевізійні канали в Португалії SIC і SIC notícias починали свої випуски репортажем про «педофілію на Азорських островах», порівнюючи це зі справою «Casa Pia», яка розслідувалася на материку. Джерелом новин був звіт, підготовлений спільно медіакомпанією та провідною щотижневою газетою Португалії Expresso, після розслідування на острові Сан-Мігель.

Зокрема, повідомлялося, що в списку підозрюваних у педофілії — відомі на всю країну політики, а також учителі, священик, магістрат, два лікарі, архітектор, юрист і кілька бізнесменів. Одна з історій, озвучених журналісткою, розповідала про 13-річного М., який зустрів юриста, котрий мав стати членом уряду Азорських островів.

У тому ж випуску репортер E.C., стоячи перед будівлею регіонального уряду, заявив, що мережа педофілів охопила й місцеву владу, а наявні дані вказують на причетність до неї члена регіонального уряду — політика, який перебуває при владі.

Незабаром Р.Р. пішов з посади регіонального міністра із сільського господарства та рибальства в регіональному уряді Азорських островів. При цьому він заявив, що не має жодного відношення до згадуваних судових розглядів, але не може ігнорувати наявність чуток, образ на його адресу, пов’язаних із цим.

Повідомлення про це супроводжувалося титрами внизу екрана: «Скандал з педофілією на Азорських островах призводить до відставки члена регіонального уряду». Пізніше журналіст зазначив, що «з політичної точки зору це абсолютно незвично, оскільки є член уряду, який вирішив піти на підставі чуток». Тема обговорювалася ще в низці репортажів. Більше того, незабаром вийшов репортаж про те, що «з 12 підозрюваних у сексуальному насильстві над неповнолітніми 8 залишаться в попередньому ув’язненні», а 4 — ні. І повідомлялося, що Р.Р. залишив суд близько 3:00.

Правда, незабаром SIC notícias виправилася, пояснивши, що Р.Р. не був у той день присутній в суді, а також не був затриманий і йому не було пред’явлено звинувачення.

Спір про збитки

Майже через 3 роки Р.Р. подав позов про дифамацію, вимагаючи з медійників майже €65 тис. як компенсацію за матеріальну шкоди та €400 тис. — за моральну. Суд першої інстанції задовольнив його частково, зменшивши другу суму в 5 разів. І зобов’язав надати Р.Р. ефірний час у прайм-тайм, щоб той міг відповісти на звинувачення.

Апеляційний суд м.Лісабона змінив попереднє рішення. Він вивів журналіста зі справи як співвідповідача і дійшов висновку, що для колишнього чиновника буде достатньо €10 тис. для відновлення душевної рівноваги. Претензії про матеріальні збитки були відхилені зовсім через відсутність причинно-наслідкового зв’язку між добровільним рішенням Р.Р. піти з посади й діями ЗМІ.

Тепер незадоволеними були обидві сторони, і вони пішли шукати захисту у Верховному суді. Той став на бік Р.Р. і змінив рішення апеляційної інстанції. Суд постановив, що, незважаючи на спростування неправдивої інформації про арешт і допит Р.Р., компанія несе юридичну відповідальність, оскільки репортери знали, що подана ними інформація була помилковою.

«Немає сумнівів, що право заявника на честь і добре ім’я було підірвано (незаконною) поведінкою репортерів SIC notícias, який, не називаючи заявника на ім’я, дав ряд характеристик, які дозволили б його легко ідентифікувати», — зазначалося в рішенні. Отже, компанія та журналіст порушили обов’язки виявляти обережність при передачі фактів, достовірність яких не була доведена й ретельно перевірена.

ВС пояснив, що сума не повинна бути чисто символічною, а має забезпечувати належну компенсацію за завдану шкоду. Адже для будь-якої людини з уявленням про чутливість і здоровий глузд зрозуміло, що необґрунтоване й неодноразове згадування людини в контексті участі в сексуальній нарузі над неповнолітніми в цілому становить набагато більше, ніж незначні незручності, що не мають юридичної значимості.

Страждання Р.Р. від паплюження його доброго імені ВС оцінив у €50000. Також було визнано доведеною й матеріальну шкоду в повному обсязі.

Страждав, але недовго

У рішенні від 27.07.2021 у справі «SIC — Sociedade Independente de Comunicação v. Portugal» Європейський суд з прав людини зазначив, що оспорювані повідомлення містили інформацію, яка становить суспільний інтерес. Крім того, повідомлення, що стали основою для новин, були отримані з різних джерел. Зокрема, факти, поширені до цього моменту, вже були опубліковані у випуску Expresso.

Суд погодився, що, беручи до уваги особливу стигматизацію правопорушень сексуального характеру за участю дітей, звинувачення в причетності до цього типу злочинів можуть завдати шкоди праву на повагу до приватного життя. Як і помилкова згадка про арешт Р.Р. і допит поліцією. Оскільки компанія-заявник «не діяла відповідально», були вагомі причини накласти санкції на неї за неправдиву інформацію.

Однак ЄСПЛ зазначив, що помилка була виправлена через кілька годин після появи новин. Це обмежило шкоду, завдану репутації чиновника, як за обсягом, так і за часом. Крім того, хоча посилання на потенційну причетність Р.Р. до такого злочину дотепер можна знайти на різних онлайн-платформах, це не завадило йому відновити свою роль у політиці.

Таким чином, ключовим питанням залишалося співвідношення санкцій та завданих збитків. Євросуд уважає, що шкода репутації Р.Р. була не настільки серйозною, аби виправдати компенсацію в такому розмірі. Особливо, якщо порівнювати з попередніми справами, що стосуються Португалії, які розглянув ЄСПЛ. Таким чином, присуджені виплати були надмірними в обставинах поточної справи.

На цій підставі Суд констатував порушення ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тепер національні суди повинні переглянути свої рішення самостійно. А державі доведеться відшкодувати компанії €4283,57 судових витрат.