Закон і Бізнес


Про незаконне затримання


.

№35 (1541) 25.08—03.09.2021
23448

Відсутність передбачених законом підстав для затримання особи, відповідної ухвали слідчого судді, а також порушення порядку його проведення є ознаками вчинення незаконного затримання.


Про це нагадав Касаційний кримінальний суд у справі №754/15457/16-к.

Чоловік і жінка обвинувачувались у скоєнні умисного вбивства з корисливих мотивів, незаконному заволодінні транспортним засобом та викраденні чужого майна, що мало місце у 2016 році біля села Зазім’я, що на Київщині.

Суд першої інстанції визнав їх винними та призначив покарання у вигляді 12 років позбавлення волі кожному. Апеляційна інстанція скасувала вирок і закрила провадження через відсутність достатніх доказів в частині незаконного заволодіння автомобілем.

Утім, ККС скасував це рішення апеляційного суду, зазначивши, що поза увагою залишилися допущені істотні порушення. Так, кримінальні правопорушення були скоєнні 7.08.2016. Фактично осіб було затримано 25.08.2016 у приміщенні управління поліції перед початком проведення НС(Р)Д та оглядом місця події. Натомість повідомлення про підозру вручені після проведення слідчих дій та в подальшому на підставі ухвал слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, оперативно-технічний захід із застосуванням аудіо-, відеоконтролю проведений із порушенням вимог ст.258 Кримінального процесуального кодексу й самого принципу НС(Р)Д, фактично як допит особи. Проте — в кайданках, без участі захисника та роз’яснення прав.

Отже, спілкування у кабінеті з працівником поліції з приводу обставин вчиненого злочину не можна визнати НС(Р)Д, оскільки учасники такого спілкування не мали жодних підстав вважати, що спілкування є приватним.