Реалізація v. управління

Долю арештованих активів, що передаються АРМА, відтепер визначатиме суд

Ольга ДРАЧЕВСЬКА, к.ю.н., засновник і директор ЮК «Інколанс», радник з юридичних питань першого віце-президента ТПП України, член ТПП України та Києва

6109

Недосконалість законодавства так чи інакше стає причиною порушення прав простих громадян і представників бізнесу, у тому числі іноземних інвесторів. Тож народні депутати спробували вдосконалити систему управління арештованими активами. Та чи унеможливить новий закон зловживання?

Конструктивні новації

Як відомо, одним із загальносвітових показників сталого розвитку держави та її потенціалу є рівень відкритості економіки та її привабливості для інвестування. Залучення нових інвестицій сприяє зміцненню вітчизняної економіки, а, маючи сильну економіку, країна стає надійно захищеною від багатьох несприятливих чинників.

З огляду на це 14.07.2021 Верховна Рада внесла зміни до закону «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів)» (на базі проекту №5141).

Після прийняття цього проекту в редакції, що пропонувалася до першого читання, документ викликав шквал критики з боку міжнародних партнерів. Адже він потенційно міг заблокувати діяльність АРМА в управлінні окремими арештованими активами та перетворити агентство на «камеру схову» для арештованого майна.

Натомість завдяки внесеним до другого читання поправкам документ суттєво доопрацювали та доповнили низкою конструктивних новацій.

Так, у початковій редакції проекту №5141 при визначенні поняття «управління активами» (п.4 ч.1 ст.1 закону про АРМА) пропонувалося досить поверхово вирішити питання щодо збереження активів у інший спосіб. Фактично «забезпечення їх збереження в інший спосіб» створювало третій шлях управління активами. Проте було відсутнє визначення терміна «збереження активів», не було сказано, у чому саме полягає цей інший спосіб, а також будь-яке регулювання питань щодо забезпечення такого збереження.

Щодо розміру вартості активів, який є підставою для їх передачі в АРМА, то він приведений у відповідність до Кримінального процесуального кодексу, не підніметься й залишиться на рівні 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У редакції ж до першого читання цей поріг пропонували збільшити.

Однак така пропозиція руйнувала філософію, закладену при утворенні АРМА, що передбачає збереження вартості якомога більшої кількості арештованих активів. Крім того, значне підвищення вартості активів, що можуть бути передані АРМА, давало змогу залишати коштовне майно в розпорядженні потенційних корупціонерів.

Ще однією новацією проекту №5141 є те, що рухоме майно може бути передано для реалізації без згоди власника за рішенням слідчого судді, суду за наявності хоча б однієї з таких підстав:

• майно піддається швидкому псуванню;

• майно швидко втрачає свою вартість;

• витрати на зберігання рухомого майна протягом одного календарного року становлять більше ніж 50% його вартості.

До прикладу, чинна редакція закону передбачає реалізацію активів, що встановлені Урядом у Примірному переліку (постанова Кабінету Міністрів від 13.09.2017 №685).

Без «зацікавлених осіб»

Окремо зупинимося на змінах, запропонованих до ч.8 ст.21 закону. Так, у редакції до першого читання йшлося про повернення активів на підставі надходження від «зацікавленої особи» належним чином засвідченої копії судового рішення, що набрало законної сили.

З кінцевої редакції «зацікавлених осіб» прибрали. Адже така норма могла спричинити безліч маніпуляцій, оскільки незрозуміло, хто саме є зацікавленою особою. КПК й закон про АРМА не містять поняття «зацікавлена особа». Крім того, запропоноване суперечить принципу правової визначеності законодавства.

Якщо ж парламент мав на меті розширити перелік осіб, які можуть звертатися до АРМА з питанням щодо повернення активів, то слід було перелічити учасників кримінального/судового провадження згідно з КПК. До прикладу: потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Законодавець дослухався до здорового глузду. Тепер повернення активів відбуватиметься на підставі судового рішення, направленого судом, слідчим суддею, стороною кримінального провадження, представником юридичної або фізичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Щодо вдосконалення порядку повернення активів власникам за рішенням суду, то АРМА буде зобов’язана повернути актив протягом 10 робочих днів з моменту появи ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Саме суд матиме право у своєму рішенні про передачу в управління активів АРМА визначати їх подальшу долю: реалізація чи управління.

Зловживання «речовими доказами»

Водночас Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності повернув на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи «парний» законопроект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів» (№5142), який повинен узгодити норми закону й КПК.

На питання, чи унеможливить новий закон зловживання з боку органів слідства щодо накладання арешту на активи суб’єктів господарювання через довільне їх віднесення до речових доказів, відповідь буде, на жаль, негативною. З огляду на досвід і запропоновані норми можна сміливо стверджувати, що проект №5141 не вирішить питання зловживання органами слідства при накладенні арешту на активи суб’єктів господарювання через довільне віднесення таких активів до речових доказів.

Більше того, цього не вирішить навіть законопроект №5142, що вносить зміни до КПК. Хіба що з’являються шанси, що рішення про передачу майна в управління АРМА ухвалюватимуть більш аргументовано та продумано. І навіть це — тільки у випадку прийняття проекту №5142 як закону.

Наразі з 1.11.2021 АРМА не реалізує майна без відповідного рішення суду. Хоча це, по-перше, не завжди на краще, по-друге, знову ж таки, жодним чином не унеможливить зловживання органів слідства.

***

Отже, «перезавантаження» діяльності АРМА з огляду на прийнятий законопроект №5141 — це лише один із кроків до покращення управління арештованими активами, уся ключова робота ще попереду. Зокрема, парламенту слід узгодити нові норми із чинним КПК, урегулювати питання щодо планування перед передачею в управління й, нарешті, розпочати проведення конкурсу на заміщення посади керівника АРМА.