Непереборна тяга до канонічності

Як нардепи шукають місця для нагород, рамки законотворчості та консенсус у фінансуванні

На заключному засіданні Комітету з питань правової політики Верховної Ради обговорювали плани на майбутнє, значимість нагород і правотворення.

Значок і значимість

Першим парламентарі розглянули проект змін до постанови ВР «Про урочисте засідання Верховної Ради України з нагоди 30-ї річниці прийняття Акта проголошення незалежності України» (№5758). За словами голови підкомітету з питань конституційності Ольги Совгирі, у проекті йшлося про уточнення, що стосувалося порядку носіння нагрудного знака ВР з нагоди 30-ї річниці поруч з іншими нагородами. Здавалося б, голосування за такі зміни мало би бути формальним, але місце для принциповості знайшлось і тут.

Так, народний депутат Сергій Власенко зазначив: «Якщо ми говоримо про те, що запроваджуємо державну відзнаку або відзнаку ВР, то зобов’язані встановити порядок її носіння». Також нардеп додав, що нині й так існує хаос у порядку носіння нагород і хоча б у таких питаннях можна було б навести лад.

«Ідеться про нагороду ВР. Якщо це просто значок, то носіть його хоч на брюках», — прокоментував проект С.Власенко. При цьому депутат зауважив, що мають існувати певні канони, адже є певна ієрархія відзнак. Бо ж не можна носити нагороду ВР там, де й відзнака «Герой України».

Однак О.Совгиря зазначила: хоч її й лякають вислови про канонічність, які лунають у рамках засідання комітету, все ж канонічні принципи в проекті дотримані. Адже передбачено носіння нагрудного знака на лівій стороні грудей нижче державних нагород.

Пригадалися слова з пісні Володимира Висоцького про те, на якій стороні грудей які татуювання розташовувалися. І добре, що ніхто не зазирає під піджаки тих, хто носитиме державні нагороди. Бо цілком може бути, що там татуювання, сенс якого порушує і проєвропейський вектор, і курс на декомунізацію.

Небачена солідарність

Наступним питанням, яке розглядалося на засіданні, став проект закону «Про правотворчу діяльність» (№5707) авторства Руслана Стефанчука. Нагадаємо, що загалом документ містить 66 статей покрокових детальних інструкцій та вимог до нормативного акта та схожий на втілення в життя чиєїсь дисертації.

Сам автор законодавчої ініціативи окреслив основну ідею: «Ми розуміємо, що та кількість нормативно-правових актів і правила, які в нас є, давно потребують нового осмислення. Тому проект і пропонує правила правотворчої діяльності, низку етапів, правила ієрархічності цих проектів та визначає необхідність їх коригування». Також Р.Стефанчук відзначив небувалу досі солідарність колег, адже в кінцевому рахунку авторами цього документа стали 195 нардепів.

Член комітету Ігор Фріс також наголосив на тому, що йдеться про найбільшу кількість народних депутатів як мінімум цього скликання, що знайшли спільну мову та орієнтири в межах даного проекту закону.

С.Власенко також підтримав ідею законодавчої ініціативи та зазначив: «Нам потрібні не нові, а канонічні погляди на законотворчість. Адже нове — це не завжди добре». На що Р.Стефанчук відповів, що погоджується з ним: «Цей проект має об’єднати старих і нових і зрештою закрити цей гештальт для України й надалі рухатись у рамках правотворчості».

С.Власенко не змарнував шансу пожартувати, а тому додав: «Ви вже два роки при владі, ви більшість, ви вже теж старе обличчя». Голосування комітету також підтвердило солідарність у рамках даної ініціативи.

За бортом розгляду

А от проект закону щодо удосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій (№5253-1) знову залишився поза розглядом. Бо голова підкомітету І.Фріс констатував, що зацікавлені сторони діалогу і досі не дійшли згоди щодо концептуальних питань і прогресу в дискусії не відбулось.

Голова комітету Андрій Костін запропонував перенести розгляд проекту, однак С.Власенко обурився тим, що вимальовується якась нова й досі невідома практика — знайти примирення між зацікавленими сторонами для голосування за документ. При цьому нардеп відзначив, що чомусь у питаннях щодо Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів такої процедури не було.

Водночас нардеп Олег Макаров, який також мав принципові правки до даного проекту, закинув тезу про те, що зацікавлені сторони просто не зацікавлені в розгляді цього питання. «Це ганьба, що партії не звітують Національному агентству з питань запобігання корупції вже 1,5 року», — додав нардеп. Але поряд із цим у нинішній редакції проекту партії потрапляють у залежність від НАЗК. Адже агентство відчуватиме себе королями становища, поки немає належного способу оскарження їх рішень. Утім, розгляд проекту щодо фінансування політичних партій так і не зрушив з місця. Узагалі цього дня атмосфера крайнього засідання напередодні канікул ніяк не сприяла тому, аби ставити крапки над «і» у питаннях щодо фінансування. Бо і піврічні та заключні звіти реципієнтів проектів міжнародної технічної допомоги, які повинні були розглянути члени Комітету, виявились заскладними для втомлених народних обранців. Так, А.Костін зазначив, що отримані звіти є завеликими та «занадто далекими від діяльності Комітету» і тому було вирішено розглянути їх уже у вересні, запросивши на засідання їх упорядників.

Заступник міністра юстиції Валерія Коломієць представила проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про угоди про вибір суду» (№5120). Ішлося про зміну повноважень на обов’язок судів розглядати справи у рамках угоди про вибір суду. Проект однак не викликав у депутатів ніякого бажання його коментувати, тому вони мовчки проголосували «за».

Наприкінці засідання парламентарі обговорили пропозиції до порядку денного наступної сесії та план роботи комітету. Також вони вирішили не припиняти роботи на час канікул. А.Костін повідомив, що може виникнути необхідність зібратися, але це ніяк не впливає на відпустки. Тим більше що члени комітету можуть долучатися до роботи онлайн з усіх затишних куточків для відпочинку.

Тож цілком можливо, що в наступному репортажі буде йтися про те, хто в якому сомбреро голосував за майбутнє правової держави…