Закон і Бізнес


Загублена в документообігу

Апеляційна скарга 9 місяців чекала, доки адвокат знайомилася з матеріалами справи


Скаржниця могла б з’ясувати ситуацію з її скаргою тут, у Херсонському міському суді, але вирішила залучити до цього Вищу раду правосуддя.

№30 (1536) 24.07—30.07.2021
Дарина ДНІПРОВСЬКА
5959

Під час розгляду дисциплінарного провадження з’ясувалося, що один з херсонських судів не лише цілком автоматизований, а ще й дружній до адвокатів. Доки правник знайомилася з матеріалами справи, скаргу потерпілої не відправляли до апеляційного суду.


Убивця покараний

Наприкінці минулого року на дії Олександра Зубова з Херсонського міського суду Херсонської області під час розгляду кримінальної справи поскаржилася потерпіла. Вона зазначала, що суд під головуванням цього законника постановив вирок, визнавши обвинуваченого винним у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.115 Кримінального кодексу «Умисне вбивство», та призначив покарання у вигляді 13 років тюрми.

При цьому цивільний позов потерпілої в частині матеріальної шкоди задовольнили в повному обсязі, а в частині моральної — частково, стягнувши на її користь 37 тис. та 300 тис. грн. відповідно. Жінка подала апеляційну скаргу.

Згодом, уже у зверненні до Вищої ради правосуддя, вона нарікала, що суддя тривалий час не відправляв ту скаргу в апеляційну інстанцію, тож порушив як процесуальні строки, так і права заявниці. Через це потерпіла поскаржилася голові суду, проте, як вона зазначила, О.Зубов і тут оминув її звернення увагою. Така бездіяльність судді була сприйнята нею як порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод — скаржниця вбачала привід для звернення до Європейського суду з прав людини щодо порушення доступу до правосуддя та просила для володаря мантії покарання.

Третя дисциплінарна палата відкрила провадження в березні, а в липні суддя взяв участь в її засіданні, аби дати пояснення.

Про скаргу нічого не знав

З’ясувалося, що копія вироку дійсно була надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень із затримкою у 8 місяців, і з таким же запізненням вирок був оприлюднений в ЄДРСР. Саму ж справу скерували до Херсонського апеляційного суду через 9 місяців, і там доволі швидко скаргу обвинуваченого залишили без задоволення, а вирок — без змін.

У попередніх поясненнях суддя стверджував, що здав справу до канцелярії через секретаря засідання вчасно, а про апеляційну скаргу від потерпілої, яка була подана в тому ж місяці, дізнався з листа ВРП. Мовляв, уважав, що справа давно перебуває в канцелярії суду.

Як виявилося, її передали не в апеляційну інстанцію, а помічнику судді — аби усунути недоліки у картці на засудженого відповідно до інструкції. Служитель Феміди пояснював, що після цього передав дану картку секретареві засідання, точніше «поклав її на стіл», а потім справу направили до апеляційної ланки. Стосовно ж скарги потерпілої про тривалу непередачу справи, як зазначав О.Зубов, він узагалі нічого не знав.

При цьому суддя посилався на значне навантаження, мовляв, має 500 інших кримінальних справ у провадженні, тож не дивно, що допустив суто технічну помилку, надіславши рішення до ЄДРСР невчасно. Та за такий проступок він просив дисциплінарний орган не карати його, адже сам вирок він виготовив без зволікань і вручив його копію засудженому того ж дня, а потерпілій — наступного.

На захист законника став і голова суду, який зазначав, що вхідну і вихідну кореспонденцію згідно з інструкцією одного із наказів Державної судової адміністрації приймає і реєструє в автоматизованій системі документообігу канцелярія. Інформацію про рух справи уносить відповідальний працівник апарату — невідкладно, не пізніше наступного дня.

Він запевнив, що апеляційна скарга потерпілої внесена до статистичної картки і передана О.Зубову. Скарга жінки на ім’я голови суду щодо тривалого ненаправлення справи в апеляційну інстанцію також надходила, проте на час звернення працівники суду ще не передали справу до канцелярії, тож направити її до апеляційного суду було неможливо.

Мовляв, працівник апарату, якому доручили відповісти на скаргу, повідомляв потерпілу, що справа не передається в апеляційну інстанцію через те, що захисник засудженого ознайомлюється з матеріалами. Більше скарг із цього приводу, за інформацією системи, від потерпілої не надходило.

Ознайомлення у приймальні

Дійсно, у матеріалах справи містилася заява адвоката щодо ознайомлення з матеріалами. У Херсонському міському суді навіть організували спеціально відведені місця, де захисники могли б це зробити у разі перебування справ на розгляді. Позаяк справа до апарату не передавалася, це був саме той випадок — юрист ознайомлювалася з матеріалами в приймальні судді.

Голова суду пояснював, що наразі неможливо ані підтвердити, ані спростувати факт обізнаності О.Зубова щодо надходження скарг, оскільки законники не роблять позначок у реєстрах про їх отримання. Стосовно ж оприлюднення рішень в ЄДРСР повідомив, що ті спочатку надходять адміністратору реєстру. Проте саме в той день, коли мали надіслати вирок, не було чи то голови суду, чи ЕЦП у відповідальної особи, яка мала засвідчити документ замість нього..

Знайшовши підтвердження даним фактам у матеріалах справи, ДП відзначила, що усе це не могло не вплинути на час направлення справи до апеляційної інстанції, тож законник у доступі до правосуддя не відмовляв, як і не затягував безпідставно розгляд скарги. У всякому разі, не було достатніх підстав вважати, що О.Зубов виконував свої повноваження неефективно й несумлінно чи зволікав з виготовленням рішення, через що розгляд апеляції безпричинно затягувався.

Факт порушення строку на оприлюднення вироку в ЄДРСР дійсно мав місце. Проте палата погодилася з «технічною природою» помилки, мовляв, законник був дійсно перенавантажений справами, та й дане порушення не призвело до обмеження чи порушення прав чи інтересів сторін.

На додачу до того й характеристика на О.Зубова, яку голова суду надав ВРП, була відмінна. Крім найкращих професійних якостей, володар мантії має ще й поважний стаж роботи — понад 28 років. Таким чином, палата дійшла висновку, що дисциплінарне провадження щодо законника слід закрити.

Утім, зрозуміло, що таке тривале зволікання з направленням справи до апеляційної інстанції не можна пояснити суто «технічною природою». Можливо, коріння проблеми — у необхідності подання апеляційних скарг через суд першої інстанції або в алгоритмі документообігу. Проте точно не нормально, коли реалізація права на апеляцію залежить від технічних працівників, наявності ЕЦП чи заповнення облікової картки.