Семеро проти одного

Правники занепокоєні новим важелем тиску на Феміду, який взяло на озброєння ДБР

Після скасування ст.375 Кримінального кодексу (щодо неправосудного рішення) її місце в арсеналі засобів влади було пустим недовго. Тепер на озброєння, схоже, взяли іншу статтю, аби тримати під слідством суддів, які наважуються йти наперекір.

Від слів — до дій

Як повідомляв «ЗіБ», Касаційний адміністративний суд визнав протиправним і скасував указ Президента «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» від 27.03.2021 №124/2021 в частині скасування указу Президента від 14.05.2013 №256 про призначення позивача суддею Конституційного Суду.

Реакція з вул. Банкової не забарилася: Верховний Суд оголосили новою загрозою, що намагається захистити корупційну систему та знищити судову реформу. Тож стало зрозуміло, що без ходу у відповідь в Офісі Президента це не залишать. І вже за два дні ВС повідомив, що до нього надійшов запит Державного бюро розслідувань щодо надання низки документів стосовно розгляду справи №9901/96/21 за позовом Олександра Тупицького проти Президента.

У ВС одразу запевнили, що «розгляд справи відбувався відкрито і прозоро, рішення підлягає оскарженню до Великої палати ВС». Тобто не слід квапитися з оцінками, бо це ж не остаточне рішення. Хоча сам факт ініціювання кримінального провадження не міг не насторожити.

Адже, як зазначено в повідомленні ВС, «за змістом запиту ДБР убачається, що бюро здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК (зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки)».

Тобто замість ст.375 КК «Постановлення завідомо неправосудного рішення» в арсеналі правоохоронців знайшлася інша. І тепер, схоже, саме нею реагуватимуть на будь-які рішення, що будуть не до вподоби главі держави, прокурору чи просто слідчому.

Першою на критику рішення КАС відреагувала Рада суддів, засудивши «подібного роду виступи й коментарі» з боку посадових осіб ОП, «які демонструють суспільству не лише ігнорування чинного законодавства, але й упереджене ставлення до судової влади». Орган суддівського самоврядування назвав їх неприпустимими та закликав «утримуватися від дій, які точно не повернуть довіру і повагу до судової гілки влади».

Утім, як бачимо, від коментарів не утрималися, та ще й перейшли до дій.

Звернення до гаранта

На цьому тижні відразу 7 асоціацій, що об’єднують суддів, суддів у відставці та інших правників, висловили занепокоєння діями ДБР. У відкритому зверненні наголошено, що внесення правоохоронними органами відомостей до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією «зловживання владою або службовим становищем» відносно суддів КАС є порушенням конституційних гарантій незалежності суду, формою впливу на всіх суддів України. Адже тим самим демонструється можливе переслідування суддів у випадку прийняття ними рішень, які не подобаються владі.

У суддівсько-правничих асоціаціях, що підписали звернення до гаранта додержання Конституції, такі обставини викликали занепокоєння «щодо реальних негативних наслідків недотримання прямих міжнародних рекомендацій та національних конституційних гарантій щодо незалежності судді при здійсненні правосуддя». Юристи нагадали, що відповідно до Основного Закону виключно на суди покладені повноваження здійснювати правосуддя, у тому числі перевірку законності указів глави держави.

Водночас Конституція забороняє вплив на суддів у будь-який спосіб, від кого б він не походив — сторони процесу чи Президента. Крім того, за європейськими стандартами, прагнення досягти яких оголосила країна, для захисту незалежності судової влади від неналежного тиску потрібно з великою обережністю встановлювати межі притягнення суддів до кримінальної, цивільної та дисциплінарної відповідальності.

У відкритому зверненні асоціацій відзначається, що внесення «правоохоронними органами відомостей до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією «зловживання владою або службовим становищем» (ч.2 ст.364 КК) відносно суддів КАС є порушенням конституційних гарантій незалежності суду, формою впливу на всіх суддів України, оскільки демонструє можливе переслідування суддів у випадку прийняття рішень, які не подобаються владі».

З огляду на це всі семеро звернулися до гаранта, аби він ужив невідкладних заходів щодо «забезпечення конституційного принципу незалежності правосуддя як запоруки реалізації права на судовий захист прав і свобод громадян, передбаченого ст.55 Основного Закону», а також доручив Генеральному прокурору «вжити невідкладних заходів щодо проведення нагляду за додержанням ДБР законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності і досудового розслідування відносно суддів».

Утім, у деяких експертів є сумніви щодо дієвості прокурорського нагляду в цій ситуації. Оскільки сьогодні в тренді — інший принцип: для знищення загроз закон не завада. Тож порятунок Феміди — у руках самої Феміди. І в руках тих правників, які зацікавлені в її незалежності.

Утім, з огляду на те, як ці події згуртували суддів, адвокатів та інших правників, можна припустити, що не все ще втрачено. Бо шлях до правосуддя точно не пролягає через монополізацію всіх гілок влади.