Закон і Бізнес


Автомобіль з обтяженням


№30 (1536) 24.07—30.07.2021
7074

Відсутність договірних відносин між відповідачем та банком не може бути підставою для відмови у зверненні стягнення на предмет застави. Такий висновок зробив ВС в постанові №199/6263/19, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

16 червня 2021 року                         м.Київ                               №199/6263/19

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ФАЛОВСЬКОЇ І.М.,
суддів: ІГНАТЕНКА В.М. (доповідач), КАРПЕНКО С.О., МАРТЄВА С.Ю., СТРІЛЬЧУКА В.А. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Ідея Банк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпро-
петровська від 14.11.2019 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19.05.2020, встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2019 року АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до Особи 1, третя особа — Особа 2, про звернення стягнення на предмет застави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.01.2011 між АТ «Ідея Банк» та Особою 2 укладено кредитний договір №*, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 229716,20 грн., у тому числі на купівлю (фінансування купівлі) транспортного засобу. У забезпечення виконання кредитних зобов’язань між позичальником та позивачем укладено договір застави вказаного ТЗ. Однак без письмової згоди банку предмет застави відчужено, новим власником ТЗ є Особа 1. Позичальник не виконує зобов’язання за кредитним договором.

Таким чином, з урахуванням уточнених позовних вимог, АТ «Ідея Банк» просило:

— вилучити в Особи 1, ТЗ, який є предметом застави, а саме: автомобіль Honda Ассогd, 2010 року випуску, колір сірий, актуальний державний номерний знак * та передати АТ «Ідея Банк» на період до його реалізації;

— у рахунок погашення кредитних зобов’язань на користь АТ «Ідея Банк» за кредитним договором №*, укладеним між АТ «Ідея Банк» та Особою 2 в сумі 377833,77 грн., звернути стягнення на предмет застави, який належить відповідачу, а саме — автомобіль Honda Ассогd, 2010 року випуску, колір сірий, актуальний ДНЗ *, шляхом реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Амур-Нижньодніпровського райсуду від 14.11.2019 ДАС від 19.05.2020, у задоволенні позову АТ «Ідея Банк» відмовлено.

Рішення мотивовані тим, що предметом даного спору є погашення заборгованості за рахунок предмету застави, яка виникла з кредитних відносин між АТ «Ідея Банк» та Особою 2, тоді як у Особи 1 перед банком відсутні будь-які зобов’язання за кредитним договором від 28.01.2011 №*. Особа 1 не є у повній мірі належним відповідачем у даній справі, оскільки не може нести відповідальність за невиконання зобов’язань Особи 2, до якого позивачем пред’явлено вимоги. Правовідносини у вказаній справи виникли безпосередньо з кредитного договору та договору застави, однак Особу 2 не залучено в якості співвідповідача.

Аргументи учасників справи

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У касаційній скарзі, поданій у липні 2020 року до Верховного Суду, АТ «Ідея Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій застосовано сст.9, 10 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» без урахування висновку, викладеного у постановах ВС від 30.05.2018 у справі №555/661/16-ц, від 29.01.2020 у справі №344/9053/17, від 5.02.2020 у справі №569/11433/15-ц, від 12.03.2020 у справі №359/1762/17, від 29.05.2020 у справі №635/7649/16-ц, від 3.06.2020 у справі №723/1963/15-ц. Зокрема, у вказаних справах, відповідачем був набувач автомобіля, а третьою особою боржник за кредитним договором, забезпеченим заставою такого автомобіля, який без згоди кредитора був відчужений, тому останній власник не є добросовісним набувачем, оскільки застава зберегла силу, і на такий автомобіль може бути звернуто стягнення.

Таким чином, судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме стст.589, 590 Цивільного кодексу, стст.20, 27 закону «Про заставу», стст.9, 10, 25, 26 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», а також порушено норми процесуального права — стст.4, 5, 48, 51, 175, 263 Цивільного процесуального кодексу, що призвело до прийняття незаконних рішень.

Заперечення (відзив) на касаційну скаргу не надходили <…>.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Установлено, що 28.01.2011 між АТ «Ідея Банк» та Особою 2 укладено кредитний договір №*, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 229716,20 грн., у тому числі, на купівлю ТЗ Honda Ассогd, 2010 року випуску, колір сірий.

Банк виконав умови кредитного договору, надавши Особі 2 суму кредиту у вказаному в кредитному договорі розмірі, що підтверджується меморіальним ордером від 31.01.2014.

Проте Особа 2 належним чином не виконував зобов’язання за кредитним договором, у зв’язку з чим виникла заборгованість, яка згідно з наданим банком розрахунком станом на 14.06.2019 становить 377833,77 грн., з яких 174474,01 грн. — прострочений борг, 202179,01 грн. — прострочені проценти; 1180,69 грн. — строкові проценти.

У забезпечення виконання кредитних зобов’язань між Особою 2 та АТ «Ідея Банк» 6.04.2011 укладено договір застави вказаного ТЗ Honda Ассогd, 2010 року випуску, колір сірий, який належав позичальнику на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ.

Договором застави (п.1 §2, п.1 §5) передбачено, що у разі невиконання зобов’язань за кредитним договором, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

Відповідно до п.2 §2 договору застави, відчуження, заміна, обтяження предмету застави будь-яким зобов’язанням здійснюється заставодавцем тільки за письмовою згодою заставодержателя.

Установлено, що заставодавець Особа 2 без письмової згоди банку, за наявності зареєстрованого обтяження на предмет застави, здійснив відчуження ТЗ Honda Ассогd, 2010 р.в., колір сірий, та з 13.11.2013 власником даного ТЗ є відповідач Особа 1, якому видано новий ДНЗ **, що підтверджується листом-повідомленням Головного сервісного центру МВС вих. №31/19707 від 25.09.2019 <…>.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить ВC, та застосовані норми права

Відповідно до ст.1 закону «Про заставу» та ст.572 ЦК застава є способом забезпечення зобов’язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У ч.4 ст.577 ЦК передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК в разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно зі ст.27 закону «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, установлених з метою забезпечення виконання зобов’язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до ч.3 ст.9 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження;

2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст.388 ЦК за умови відсутності в держреєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі ст.12 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов’язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є нечинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим законом.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у держреєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Системний аналіз положень закону «Про заставу» і закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» дає підстави для висновку про те, що у разі відчуження боржником предмета обтяження без згоди заставодержателя, обтяження рухомого майна, що є предметом застави, зберігає свою силу для нового власника (покупця) у разі, якщо воно зареєстроване в держреєстрі обтяжень рухомого майна. Покупець може бути добросовісним набувачем за умови, якщо на час укладення договору купівлі-продажу ТЗ в держреєстрі обтяжень рухомого майна був відсутній відповідний запис.

Реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень не припиняє застави, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи і на таку заставу може бути звернено стягнення з підстав, передбачених стст.25, 26 закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Указаний правовий висновок викладено Верховним Судом України в постановах від 3.04.2013 у справі №6-7цс13, від 19.11.2014 у справі №6-168цс14 та ВС у постановах від 10.10.2019 у справі №463/3582/17, від 18.12.2019 у справі №619/4033/18, від 2.03.2020 у справі №461/11912/15-ц, від 12.03.2020 у справі №359/1762/17, від 3.03.2021 у справі №544/425/19, підстав відступати від якого колегія суддів не вбачає.

Отже, відсутність договірних відносин між відповідачем та банком у даному випадку не може бути підставою для відмови у зверненні стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави на підставі чинного договору застави та зареєстрованого обтяження у держреєстрі обтяжень рухомого майна є належним та ефективним способом реалізації прав позивача, передбаченим стст.16, 589 ЦК, ст.20 закону «Про заставу» та п.1 §5 договору застави від 6.04.2011 №910.75251, а тому суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що позивач повинен був пред’явити позов, у тому числі й до Особи 2, якого необхідно було залучити в якості співвідповідача.

Отже, суди попередніх інстанцій вищевказаного не врахували та дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з вищезазначених підстав <…>.

Керуючись стст.400, 409, 411, 416 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу АТ «Ідея Банк» задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.11.2019 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19.05.2020 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.