Закон і Бізнес


Праця за допомогу


№30 (1536) 24.07—30.07.2021
8379

Прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата та мінімальний посадовий оклад — це геть різні явища. А їхній розмір встановлюється не для громадян, а для Уряду.


До такого висновку дійшов Конституційний Суд після тлумачення положень закону від 6.12.2016 №1774-VIII «у посутньому зв’язку» з нормами Конституції та законодавства.

Метою рішення КС від 15.07.2021 № 2-р/2021 було обґрунтувати право Кабінету Міністрів від часів Володимира Гройсмана встановлювати посадовий оклад на рівні, що наразі майже у 2,5 рази нижчий за розмір мінімальної зарплати. Судді із цим завданням впоралися, розірвавши зв’язок між поняттями «заробляти» і «платити».

Вони пояснили, що мінімальна зарплата — це хоч і соціальна гарантія, але при складанні схеми посадових окладів її не слід брати до уваги. Тобто оклад може бути меншим мінімальної зарплати, але нараховувати за місяць менше «мінімалки» роботодавецю заборонено — повинен доплачувати.

На жаль, у КС, схоже, не зрозуміли різниці між дієсловами «заробляти» і «отримувати» гроші. Бо на те вона і зарплата, що її платять за виконану роботу. А «доплата до» — це форма соціальної допомоги, яка до того ж не згадується у структурі заробітної плати. 

Урешті-решт, будь-які доплати мають бути наперед вказані у фіксованому або відсотковому виразі, як правило по відношенню до окладу. Натомість «доплата до мінімальної зарплати» є змінною: вона буде меншою, якщо службовець має більш високу кваліфікацію, отримує премії, доплати, надбавки. Тобто залежить від його здатності своїми руками дотягти місячну винагороду до гарантованої державою суми. А це вже нагадує принцип комунізму — від кожного за здібностями, кожному за потребою.