На низькому старті
Ще кілька кроків — і ВАКС зможе захищати себе від неповаги, а молоді юристи — ставати прокурорами
Парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності вирішив, що краще пізно, ніж ніколи, та підтримав технічну поправку, яка урівнює в неповазі Вищий антикорупційний суд з іншими. Натомість зміни щодо міжнародного співробітництва в кримінальних справах залишилися завданням на літо для урядовців.
Дайте сім
Зазначений комітет уже на низькому старті перед канікулами, але поки засідання ніхто не скасовував. Тож дискусії тривають.
Щоправда, майже 1,5 року знадобилося нардепам, щоб розглянути технічну поправку про надання ВАКС права розглядати справи, передбачені в ст.1853 Кодексу про адміністративні правопорушення. Тож у проекті про внесення змін до нього (№5490) сказано, що вищі спеціалізовані суди також набудуть повноважень розглядати справи про неповагу до них. Нині це роблять місцеві, господарські, адміністративні, апеляційні та Верховний суди. Щоб не дискримінувати суддів, нардепи підтримали документ і рекомендували колегам учинити так само.
Проект «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення добору та підготовки прокурорів» (№5158) доповідач Владлен Неклюдов назвав повністю аполітичним і таким, що відкриває двері молодим прокурорам. Дійсно, цей документ має не меті підвищити ефективності механізму добору прокурорів, який буде застосовуватися з вересня поточного року. Адже через бар’єр у вигляді 2-річного стажу успішні випускники юридичних вишів не мають змоги потрапити на роботу до органів прокуратури (більш детально про голосування та суть цього проекту див. «Бенефіс Генпрокурора», «ЗіБ»).
Утім, у кожному проекті завжди є нотка політики, принаймні так вважає нардеп Андрій Осадчук. Він звернув увагу на норму про зменшення кількості заступників Генерального прокурора. «А яке відношення до добору та підвищення ефективності наповнення прокуратури кадрами має кількість заступників Генпрокурора? Наскільки я розумію, підкомітет підтримав поправку, якою збільшується кількість заступників з 5 до 7, не рахуючи керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Це питання політичне!» — сказав він.
Проте колеги відразу взялися переконувати, що у цій пропозиції немає політики, а лише прагнення до правової визначеності. Перший заступник Генпрокурора Роман Говда пояснив, що це лише питання фіксації визначеної кількості заступників. «У будь-якому випадку ми обмежуємо просто кількість замів, адже наразі їх може бути безмежна кількість. Мова не про перших замів, а всіх. Ми у своїх пропозиціях виходили з цифри не більше 5, бо враховували існуючу модель за якої ми не перевантажені роботою. Якщо буде 7, то для нас не принципово. Принциповим є те, що кількість заступників буде визначеною», — сказав він. Тож 16 голосами «за» проект таки підтримали та рекомендували парламенту ухвалити в другому читані за основу та в цілому.
Розшуки на вибір
Проект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо міжнародного співробітництва у кримінальних справах» (№5103) в Уряді називають дуже важливим. Щоправда, стан підготовленого та поданого на розгляд нардепам документа вказує на протилежне. Зауваження від нардепів, головного науково-експертного управління, Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань розбили «дуже важливий» документ ущент.
Готували проект нібито для усунення прогалини нормативного регулювання питань міжнародного співробітництва у кримінальних справах. Також мали на меті забезпечити виконання висновків та рекомендацій, що містяться у звіті за результатами 5-го раунду оцінки України комітетом експертів Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Утім, хотіли як краще, а вийшло… Навіть сам міністр юстиції Денис Малюська зрозумів, що проект «сирий», а тому відразу висловив прохання повернути його на доопрацювання. Однак проект — не горобець, подали — має бути розглянутий…
Серед іншого Уряд пропонує розглядати питання про застосування запобіжного заходу без обов’язкового оголошення особи у міжнародний розшук. Достатньо підтвердження, що підозрюваний, обвинувачений перебуває в іншій державі або на тимчасово окупованій території України та був оголошений у розшук відповідно до ст.281 Кримінального процесуального кодексу».
Нагадаємо, що в травні набули чинності зміни до згаданої статті КПК, що спрощують оголошення у розшук. Тож парламентарі звернули увагу, що відсутність конкретизації виду розшуку — міжнародний, регіональний, державний чи міждержавний — створює корупційні ризики. Адже формальне оголошення навіть у регіональний розшук дозволить розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності особи.
Дзеркальні ситуації
За словами нардепа Юлії Яцик, положення проекту не узгоджуються з багатосторонніми та двосторонніми угодами, підписаними Україною. Так, передбачена можливість за запитом про міжнародну допомогу накладати арешт на майно, активи, знаряддя злочину тією країною, в якій вони перебувають. Однак, наприклад, відповідно до договору між Україною та Індією про взаємну правову допомогу в кримінальних справах передбачено, що сторона може відмовити в наданні допомоги. Наприклад, якщо запит стосується арешту доходів, отриманих у результаті скоєння злочину, який на території запитуваної країни не визнаний таким.
Окрім того, Ю.Яцик розповіла, що урядовці додали до проекту купу термінів на кшталт «діяння» чи «злочин». Це важливе зауваження, адже віднедавна в процесуальному законодавстві існують тільки кримінальні правопорушення та проступки.
Нардеп Максим Бужанський звернув увагу на інший бік такої норми та запідозрив Д.Малюську в незаконних намірах. «Якщо ми потрапимо в дзеркальну ситуацію, то станеться незрозуміла історія. От зараз говорять, що ви в інтересах російського олігарха Олега Дерипаски проводите якісь рухи щодо Миколаївського глиноземного заводу. Уявіть, що завтра хтось потребує вашої видачі. Як ми будемо вас захищати?» —запитав він.
Та міністр заспокоїв: «Хвилюватися про мене не потрібно, і за моїх колег теж. Україна не видавала та не видає своїх громадян. А щодо глиноземного заводу є дуже цікава інформація, яка заслуговує на окрему книгу. Утім, це вже інша історія».
Тож, покритикувавши одне одного та підготовлений проект, нардепи виконали прохання урядовця та відправили документ на доопрацювання. Утім, навіщо тоді вносили? Адже матеріали навіть не були включені до плану законопроектної роботи на 2021 рік.