Закон і Бізнес


Долаючи бар’єри стягнення

Інститут приватних виконавців незабаром може вийти з демоверсії та отримати більше повноважень


№29 (1535) 17.07—23.07.2021
Анатолій ТЕЛЯВСЬКИЙ, заступник голови АПВУ, заступник голови правління ГО «Всеукраїнське об’єднання приватних виконавців «ФАКТ»
2480
2480

Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту прийняти за основу законопроект «Про примусове виконання рішень». Цей документ повинен вивести реформу на якісно новий рівень. Проаналізуємо, чому він потрібен країні та як від нового закону мають виграти всі громадяни.


Реформа йде — статистика невтішна

Важливість показників виконання судових рішень є очевидною і не потребує додаткового доведення. Громадяни тільки завдяки дієвій судовій системі можуть розраховувати на правосуддя — захист своїх інтересів і реальне поновлення порушених прав. Попередня статистика ігнорування судових рішень призвела до значних соціально-економічних проблем. За 2020 рік розмір стягнутої заборгованості склав лише 20,7 млрд грн., поки нестягнутими залишаються 770 млрд. Загальна сума боргу, не виплаченого за судовими рішеннями, становить більше чверті річного ВВП країни.

Народні депутати, які ініціювали проект №5660, навели у пояснювальній записці вражаючу цифру рівня виконання в Україні — лише 2,6%. При цьому переважна більшість від загальної суми боргів — борги державного сектору, зокрема, державних підприємств. У таких умовах не дивно, чому в Україні продовжуються проблеми із залученням інвестицій і веденням бізнесу.

Проте тема роботи з боргами має і позитивні моменти — вже 4 роки в країні працюють приватні виконавці на рівні з Державною виконавчою службою Міністерства юстиції. Ці два інститути роботи з проблемною заборгованістю в Україні склали змішану модель примусового виконання рішень. Станом на червень 2021 року є більше 250 приватних виконавців, які продемонстрували значно більшу ефективність за колег з державної служби.

За сумами стягнутих коштів у середньому один приватний виконавець у 2020 році стягнув у чотири рази більше коштів, ніж його колега з ДВС. Якщо взяти до уваги показники реалізованого майна боржників, то вони взагалі вражають — один приватний виконавець за 2020 рік реалізував майна боржників через Систему електронних торгів арештованим майном на суму в 26 разів більшу, ніж один державний службовець. У середньому розрахунку ефективність одного приватного виконавця за показником стягнутих коштів сьогодні більш як у 5 разів перевищує ефективність одного працівника ДВС — 19,5 млн грн. проти 3,7 млн.

Незважаючи на успіхи інституту приватних виконавців в Україні, умови здійснення ними примусового виконання рішень держава залишає обмеженими. Вагомими бар’єрами водночас є неможливість приватних виконавців виконувати рішення на користь держави і численні мораторії. Усування цих обмежень вже давно назріло і може значно підвищити показники статистики виконання.

Повноваження на 800 мільярдів

Скільки існує інститут приватних виконавців в Україні, стільки він бореться за розширення своїх повноважень і захист своїх прав у відносинах із регулятором. Чотири роки спільнота налагоджувала комунікацію з Мін’юстом, представниками міжнародних донорів і Комітетом ВР з питань правової політики, аби ситуація зрушила з мертвої точки. Ключові питання нарешті вирішуються в законопроекті №5660.

Якщо проект буде підтримано, з 2023 року приватні виконавці мають дістати можливість працювати з боргами державних підприємств у розмірі до 100 тис. грн. До 2025 року їх повноваження стануть цілком рівними з ДВС, що має сформувати систему справжніх ринкових відносин у роботі з проблемною заборгованістю в Україні. Ринок самостійно врегулює кількість звернень громадян до державного органу та представників приватної професії. Громадяни і юридичні особи від цього тільки виграють: принцип диспозитивності нарешті запрацює в Україні в повній мірі й будь-яка особа матиме абсолютно вільний вибір до кого звертатися щодо виконання рішення, яким би не був її виконавчий документ.

Продуманим у законопроекті також є і питання рішень про стягнення адміністративних штрафів. Їх передаватимуть приватним виконавцям з дня початку роботи Єдиного державного реєстру виконавчих документів щодо здійснення автоматизованого розподілу рішень, за якими стягувачами є державні органи та підключення банків до відповідної взаємодії. Рішення, які передбачають учинення дій щодо майна державної чи комунальної власності, а також рішення, за якими боржником є держава

Розроблений документ подбав і про скасування застарілих мораторіїв на примусове виконання рішень, які дозволяли раніше недобросовісним позичальникам ігнорувати свої зобов’язання. Проект пропонує скасувати закони «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» і «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Кожне таке скасування дозволить актуалізувати тисячі виконавчих документів, а стягувачам отримати свої законні кошти.

Безумовно, це шлях до дієвої системи виконання зобов’язань для підприємств, а всередині спільноти виконавців — до нормальних ринкових правил і чесної конкуренції, що стимулюватиме працювати якомога краще і «приватників», і фахівців ДВС. Водночас нововведення розвантажить органи державної влади, сприятиме надходженню коштів до державного бюджету. Тільки за попередніми підрахунками, зрівняння повноважень приватних виконавців і працівників ДВС, а також відміна мораторіїв, має повернути близько 800 млрд грн. в економічний обіг. Левова частина цих коштів повернеться законним стягувачам. З цієї суми приватні виконавці сплачуватимуть податки до бюджету, виконуючи при цьому державну функцію останньої стадії правосуддя.

Дисципліна та кваліфікація

Законотворча ініціатива пропонує низку важливих нововведень і у сфері дисциплінарного і кваліфікаційного контролю всередині спільноти приватних виконавців. Дисциплінарний контроль Мін’юсту після прийняття законопроекту стане ефективним і обдуманим. Нормативно-правовий акт зобов’язує міністерство супроводжувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців мотивувальною частиною, завдяки чому і сторони виконавчого провадження, і сам приватний виконавець зможуть отримати необхідну інформацію і пояснення щодо конкретного рішення.

Значно зменшується тиск на приватних виконавців перевірками. Законодавчі зміни покликані припинити відповідну непродуману практику Мін’юсту. Планові перевірки офісу приватного виконавця після прийняття відповідного закону проводитимуться тільки для виявлення типових порушень в організації роботи і надання методичних рекомендацій, а не здійснення тиску і гальмування процесу роботи окремого виконавця. Позапланова перевірка, відповідно до закону, повинна буде стосуватися виключно предмета скарги на дії приватного виконавця, що значно прискорить роботу і убезпечить від надмірного тиску.

Також важливими нововведеннями дисциплінарної практики у проекті закону є відмова від такого виду покарання, як зупинення діяльності приватного виконавця. Цей вид санкцій був тимчасовим і більше карав сторони виконавчого провадження, ніж самого виконавця, адже їм доводилося витрачати більше часу на вирішення проблеми своєї заборгованості за тимчасової відсутності фахівця, який займався оформленням усієї відповідної документації. Застосування стягнення у виді припинення діяльності виконавця набиратиме чинності тільки після строку на судове оскарження. Таким чином, спільнота приватних виконавців убезпечує себе від навмисного затягування процесів виконавчих проваджень, залишаючи безумовну можливість дисциплінарного контролю за діяльністю приватного виконавця припинити його діяльність за насправді серйозний проступок, або порушення закону.

Зрештою спільнота приватних виконавців отримає прозору і автоматизовану систему відбору до професії. З іспитів нарешті прибирають суб’єктивний фактор. Зараз він криється у третьому етапі іспитів, який полягає в опитуванні представниками комісії і винесення відповідної суб’єктивної оцінки. Це нововведення гарантує доступ до спільноти тільки кваліфікованих фахівців і унеможливить утручання посадовців міністерства у надання доступу до професії тільки окремим, попередньо погодженим особам.

Порядок в арештах, платежах і постановах

Після введення в дію такого закону уникнути виконання рішення суду і виплати заборгованості стане набагато складніше. Приватні виконавці нарешті отримають працюючу систему автоматичного арешту та списання коштів, яка враховує недоторкані соціальні гарантії для громадян.

Не залишає без уваги законотворча ініціатива і впорядкування виплат винагороди приватних виконавців. У нормативно-правовому акті закріплено принцип того, що в жодному разі приватні виконавці не повинні залишатися без оплати за проведену роботу. Це має гарантувати запровадження законодавчим актом виконавчої санкції — розміру коштів, які приватний виконавець неодмінно отримуватиме після відкриття провадження. Таким чином, якщо провадження відкрито, боржник вже не зможе домовитися зі стягувачем напряму, аби не сплачувати додаткові кошти виконавцю за проведену ним роботу зі стягнення.

Також законопроект вдосконалює таку дієву процедуру впливу на недобросовісного боржника, як заборона виїзду за кордон. У разі прийняття законопроекту, приватному виконавцю не потрібно буде кожний раз готувати позов до суду, аби боржнику заборонили виїжджати за межі України. Достатньо винести постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яку має погодити керівник структурного підрозділу територіального органу Мін’юсту. Така постанова підлягатиме підлягає погодженню не пізніше наступного робочого дня з дня її отримання. Таким чином, ми покінчимо з практикою відпочинку недобросовісних позичальників на дорогих курортах у той час, як рішення суду ігнорується і кошти не повертаються законному власнику.

Погоджено Європою, вигідно всім

Проект №5660 має стати вигідним не тільки для виконавців, але і захистити як бізнес в Україні, так і кожного окремого громадянина. Робоча група в рамках Комітету ВР з питань правової політики працювала над документом більше року, погоджуючи свої пропозиції з представниками донорських проектів Європейського Союзу і Ради Європи. До групи, окрім народних депутатів і представників закордонних проектів, також входять представники Асоціації приватних виконавців України. Зміни, які пропонує новий нормативно-правовий акт, повністю відповідають зобов’язанням України згідно з меморандумом про надання Європейським Союзом макрофінансової допомоги в розмірі €1,2 млрд. Саме дієва система виконання зобов’язань була однією з ключових вимог, на яких наголошував ЄС в угоді про надання траншів. Відповідні документи були підписані ще в липні 2020 року в межах робочого візиту Прем’єр-міністра до Брюсселя.

Дієва система виконання зобов’язань значно покращить умови ведення бізнесу в нашій країні, що неодмінно позитивно позначиться на економічних показниках і якості життя громадян. Повернення майже 800 млрд. грн. до коштів, які можуть потрапити в категорію тих, що можуть бути стягнуті на користь законних власників — це мільярди гривень податків для державного бюджету та прозорі умови ведення справи.

Спільнота приватних виконавців, численні представники бізнесу, фінансові і банківські інституції з нетерпінням очікують прийняття документу. АПВУ сподівається на розсудливість і відданість принципам серед народних депутатів. Країна сьогодні потребує рішучих дій задля розвитку економіки і залучення інвестицій. Ефективна система правосуддя, яку пропонує законопроект №5660, має стати ключовою умовою для досягнення поставлених цілей.

P.S. 14 липня парламент проголосував за прийняття проекту №5660 за основу.