Гарант у межах Конституції
Президент може приймати лише рішення про присвоєння вищих дипломатичних рангів, але не про позбавлення такових. Такий висновок зробив ВС в постанові №9901/61/20, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
16 червня 2021 року м.Київ №9901/61/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої — ЮРЧЕНКО В.П.,
суддів: ВАСИЛЬЄВОЇ І.А., ГУСАКА М.Б., ПАСІЧНИК С.С., ХОХУЛЯКА В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративний позов Особи 1 до Президента про визнання протиправним та скасування указу Президента від 11.09.2019 №680/2019, в частині,
ВСТАНОВИВ:
Особа 1 звернувся до Касаційного адміністративного суду (як суду першої інстанції) з позовом до Президента про визнання протиправним та скасування указу Президента «Про скасування деяких указів Президента України» від 11.09.2019 №680/2019 (в частині), яким скасовано указ Президента від 19.05.2019 №298 про присвоєння йому дипломатичного рангу надзвичайного і повноважного посла.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що скасування Президентом раніше прийнятого указу №298 порушує закони і Конституцію, та відповідно до приписів ст.106 Конституції у Президента відсутні повноваженням позбавляти дипломатичного рангу у такий спосіб.
Позивач, посилаючись на приписи закону «Про дипломатичну службу України» від 7.06.2018 №2449-VIII зазначає, що позбавлення дипломатичного рангу можливе лише в судовому порядку, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості позбавлення особи дипломатичного рангу в будь-який інший спосіб, в тому числі, шляхом прийняття нового указу. Більше того, в такому указі не зазначено належного обґрунтування.
Особа 1 доводить суду про законність винесення Президентом указу №298. Зокрема, позивач вказує, що для отримання ним дипломатичного рангу надзвичайного і повноваженого посла були всі підстави, тому що він був народним депутатом, заступником голови постійної делегації Верховного Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи у ВР VII скликання, до січня 2020 року.
Дипломатичний ранг надзвичайного і повноважного посла йому надано як громадянину України, який обіймав керівні посади в ПАРЄ (керівна посада віце-президент ПАРЄ у 2017 році), законно та у відповідності до повноважень Президента у порядку, передбаченому ч.4 ст.25 закону №2449-УІІІ, за поданням міністра закордонних справ П.Клімкіна від 26.04.2019, з урахуванням того, що він займав посади в органах Ради Європи, ПАРЄ, зокрема: посаду віце-президента ПАРЄ; посаду голови підкомітету з проблем злочинності та боротьби із тероризмом ПАРЄ; посаду віце-президента політичної групи Європейської народної партії в ПАРЄ; посаду віце-президента комітету з юридичних питань та прав людини ПАРЄ; був членом ПАРЄ; членом Комітету по рівності і недискримінації; членом Комітету з юридичних питань та прав людини ПАРЄ; представником Комітету з юридичних питань та прав людини ПАРЄ.
У судовому засіданні, що було призначено на 16.06.2021, представники позивача позов підтримали, просили його задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні письмовому відзиву, який міститься в матеріалах справи, де зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки статус позивача, а також його місце працевлаштування на час видання Президентом указу від 19.05.2019 №298, не надавали підстав для присвоєння такого рангу. Присвоєння дипломатичного рангу надзвичайного і повноважного посла позивачу, як народному депутату, який виконував функції лише заступника голови національної парламентської делегації в ПАРЄ (не відноситься до керівних посад в органах міжнародних організацій) є незаконним, у зв’язку з чим, указом Президента №680/2019 було скасовано указ Президента №298.
У відповіді на відзив, представник позивача Ситников О.Ф., заперечуючи проти доводів представника відповідача, звертає увагу Суду на низку рішень Конституційного Суду в яких констатовано, що Президент наділений виключною компетенцією присвоювати вищий дипломатичний ранг, а не позбавляти його.
Ухвалою ВС від 17.03.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника Президента про залишення без розгляду позовної заяви в зв’язку із пропуском позивачем місячного строку звернення до суду.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників позивача відповідача, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 19.05.2019 Президентом прийнято указ №298/2019 «Про присвоєння дипломатичного рангу», яким відповідно до ст.25 закону «Про дипломатичну службу» постановлено: присвоїти Особі 1 — заступнику голови постійної делегації ВР у ПАРЄ — дипломатичний ранг надзвичайного і повноважного посла.
Даний указ був прийнятий на підставі подання Міністра закордонних справ П.А.Клімкіна від 26.04.2019 №201/11-910/5-1582.
11.09.2019 Президентом прийнято указ №680/2019 «Про скасування деяких указів Президента України», відповідно до якого скасовано як такі, що видані безпідставно:
1) указ Президента від 18.05.2019 №275 «Про присвоєння дипломатичних рангів» в частині, яка стосується присвоєння дипломатичного рангу надзвичайного і повноважного посла В.Ар’єву та А.Герасимову;
2) указ Президента від 19.05.2019 №298 «Про присвоєння дипломатичного рангу».
Даний указ від 19.05.2019 №298 був прийнятий на підставі подання МЗС В.Пристайка від 4.09.2019 №721/11-601/1060.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Згідно із ч.1 ст.5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 2 ст.19 Конституції встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.106 Конституції Президент присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини.
Згідно з п.31 указаної вище норми Президент здійснює інші повноваження, визначені Конституцією.
За змістом ч.2 ст.106 Конституції Президент не може передавати свої повноваження іншим особам або органам.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що Президент на основі та на виконання Конституції і законів видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України.
Статтею 1 закону №2449-VIII передбачено, що дипломатична служба — це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності посадових осіб дипломатичної служби, пов’язаній з реалізацією зовнішньої політики, захистом національних інтересів України у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.
У відповідності до ч.6 ст.22 закону №2449-VIII громадяни України, які обіймають посади в секретаріатах, органах міжнародних організацій та закордонних юрисдикційних органах, членом або учасником яких є Україна, користуються привілеями та імунітетами відповідно до міжнародних договорів, що визначають обсяг таких привілеїв та імунітетів. Громадянам, які обіймають керівні посади в зазначених органах, може бути присвоєно дипломатичний ранг у порядку, передбаченому ч.4 ст.25 цього закону.
Відповідно до приписів ст.24 закону №2449-VIII дипломатичний ранг — це спеціальне звання, яке відповідно до Конституції та цього закону присвоюється дипломатичним службовцям.
Встановлюються такі дипломатичні ранги:
— надзвичайний і повноважний посол;
— надзвичайний і повноважний посланник першого класу;
— надзвичайний і повноважний посланник другого класу;
— радник першого класу;
— радник другого класу;
— перший секретар;
— другий секретар;
— третій секретар;
— аташе.
Частиною 1, 4 ст.25 названого закону дипломатичний ранг присвоюється згідно з посадою, яку займає дипломатичний службовець.
Дипломатичні ранги надзвичайного і повноважного посла, надзвичайного і повноважного посланника першого класу, надзвичайного і повноважного посланника другого класу присвоюються дипломатичним службовцям Президентом за поданням міністра закордонних справ.
За особами, яким присвоєно дипломатичний ранг надзвичайного і повноважного посла, а також за їхніми дружинами (чоловіками) зберігається право на користування дипломатичним паспортом довічно.
КС неодноразово вказував у своїх рішеннях, що повноваження Президента визначаються виключно Основним Законом і не можуть бути розширені законом або іншим нормативно-правовим актом.
Так, у Рішенні КС від 7.04.2004 №9-рп/2004 зазначено, що повноваження Президента визначаються Конституцією; у рішенні від 25.12.2003 №22-рп/2003 — що повноваження Президента закріплені лише на конституційному рівні; у рішенні від 10.04.2003 №7-рп/2003 — що повноваження Президента вичерпно визначені Конституцією.
Основним Законом передбачено обов’язковість існування одних органів державної влади і можливість утворення інших, чітко визначено суб’єктів і порядок формування кожного органу державної влади, сферу його діяльності та/або предмет відання.
В Основному Законі закріплено виключний перелік дипломатичних рангів, звань, класних чинів у присвоєнні яких безпосередньо бере участь Президент.
Це узгоджується з правовими позиціями, викладеними в рішеннях КС, у яких неодноразово йшлося про встановлення лише Конституцією повноважень Президента.
КС у своїх рішеннях, серед іншого, наголошував, що Президент при виконанні своїх повноважень згідно із ч.2 ст.19 Основного Закону зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Ураховуючи викладене, ВС доходить до висновку про те, що Президент, реалізуючи надані йому повноваження щодо присвоєння вищих дипломатичних рангів, може приймати лише рішення про присвоєння таких. При цьому скасування свого ж указу про присвоєння дипломатичного рангу, — надзвичайного і повноважного посла не є способом реалізації конституційних повноважень Президента.
У зв’язку із чим, оскаржуваний позивачем указ Президента №680/2019 в частині скасування указу №298 підлягає скасуванню як такий, що прийнятий поза межами повноважень Президента.
Керуючись стст.193, 194, 242—244, 246, 250, 257, 266 КАС, ВС
ВИРІШИВ:
Задовольнити позов Особи 1 до Президента про визнання протиправним та скасування указу Президента від 11.09.2019 в частині №680/2019.
Визнати протиправним та скасувати указ Президента №680/2019 «Про скасування деяких указів Президента України» в частині скасування указу Президента від 19.05.2019 №298 «Про присвоєння дипломатичного рангу».
Рішення ВС набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення ВС, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням ВП ВС за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу може бути подано протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.