Про фраудаторний правочин

Перехід права власності на будинок через 8 днів після відкриття провадження у справі про стягнення боргу свідчить про мету приховати це майно від майбутнього стягнення.

У справі №747/306/19 Касаційний цивільний суд застосував концепцію фраудаторного правочину до оплатного договору.

Позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу будинку, оскільки його відчуження відбулося невдовзі після відкриття провадження про стягнення з його власника понад $760 тис.

Суди двох перших інстанцій у цьому відмовили на тій підставі, що позивач не довів учинення оспорюваного правочину саме як фіктивного. До того ж у момент укладення договору жодних обмежень щодо відчуження будинку не існувало.

Натомість КЦС зауважив, що особа, яка відчужила майно на підставі договору купівлі-продажу після пред’явлення до нього позову про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами. Адже вчинив оспорюваний договір, який порушує майнові інтереси кредитора й направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. 

Своєю чергою це свідчить про недійсність правочину та необхідність скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав на нього, оскільки оспорюваний договір не створив жодних юридичних наслідків.