Випереджаючи результат

Скарги до ВРП під час розгляду справ: тиск на суд чи реалізація прав?

Сьогодні непоодинокими є випадки, коли учасники судового процесу намагаються вплинути на результат вирішення спору, розгляд якого не завершено. Одним зі способів уважається подання скарги до Вищої ради правосуддя. Розглянемо підстави звернення, відповідну практику ВРП, а також процесуальну реакцію суддів на такі скарги.

Передумови звернення

Закон «Про судоустрій і статус суддів» містить більше 20 підстав, з яких суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Найпоширенішими причинами звернення до ВРП учасників справи, розгляд якої ще не завершено, є:

• безпідставне затягування розгляду;

• істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя;

• порушення засад рівності учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні їх переконливості;

• допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя;

• допущення суддею порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.

Законодавство практично не обмежує права осіб на подання скарг до ВРП. При цьому закон про судоустрій застерігає щодо недопустимості зловживання правом звернення зі скаргами на суддю, в тому числі, як засобу тиску на нього у зв’язку зі здійсненням правосуддя.

Зупинімося на випадках, коли зі скаргою на суддю до ВРП звертається учасник справи, розгляд якої ще не закінчено.

Зміна позиції РСУ

Так, до березня 2019 року вважалося, що «подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП до закінчення розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за ст.376 Кримінального кодексу». Таке положення було закріплене рішенням Ради суддів від 8.06.2017 №34. Тобто подавати скаргу на суддю до закінчення розгляду ним справи, було вкрай ризиковано.

Однак рішенням РСУ від 1.03.2019 №13 вказаний підхід було змінено. Рада пояснила, що «подання учасником судового провадження скарги на дії судді до ВРП до закінчення розгляду справи може свідчити про вплив на суд у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, зокрема, перешкодити виконанню суддями професійних обов’язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.376 КК».

Отже, якщо раніше подання скарг на дії судді до закінчення судового розгляду справи фактично вважалося тиском, то тепер така скарга лише може свідчити про вплив на суд. Тому з 2019 року значно збільшилась кількість скарг до ВРП на суддів, які ще не закінчили розглядати справу.

Однак це не єдині зміни, які полегшили можливість оскарження суддівських дій або бездіяльності до ВРП. Так, у листопаді 2019 року із закону про судоустрій було виключено норму, яка передбачала, що при неодноразовому поданні особою очевидно безпідставних дисциплінарних скарг ВРП має право ухвалити рішення про залишення без розгляду наступних скарг цієї особи протягом одного року.

Добросовісність реалізації прав

Нерідко метою скаржників може бути, наприклад, психологічний тиск або ж створення підстав для відводу судді.

Судді, яким заявляють відвід з підстави подання на них скарги до ВРП, як правило, доходять висновків, що подання скарги не свідчить про упередженість судді під час розгляду справи, а тому не може бути підставою для відводу. При цьому судді зазначають, що заявлення відводу є процесуальним правом учасників справи. Така позиція відповідає рішенню РСУ №34, яке встановлює, що наявність у провадженні ВРП скарги щодо судді не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної справи.

Отже, заявлення відводу є процесуальним правом особи, а той факт, що підставою такого відводу є скарга на суддю до ВРП, за загальним правилом, не спричиняє конфлікту інтересів.

Утім, суди іноді розцінюють факт подання або погрози подання скарги до ВРП у сукупності з іншими обставинами як спробу здійснити тиск на суд та зловживання процесуальними правами.

Систематичне та неодноразове заявлення судді невмотивованих та надуманих відводів, зокрема, з підстав подання скарг до ВРП, дійсно може свідчити про зловживання процесуальними правами. Суд має реагувати на такі випадки самостійно.

Однак, на практиці суди не завжди активно реагують на зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, хоча і мають для цього процесуальні механізми. Так, у випадках зловживань процесуальними правами суд може повернути або залишити без розгляду заяву, винести ухвалу про накладення штрафу, а також окрему ухвалу щодо такого учасника процесу.

Дисциплінарна практика

В останніх рішеннях ВРП систематично наголошує на тому, що будь-яка скарга на дії суддів не може розцінюватися як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід’ємним конституційним правом. Чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, в тому числі, й обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення розгляду справи.

Водночас ВРП притягує суддів до відповідальності за затягування розгляду справи. Прикладом такої позиції є рішення від 4.09.2020 №2542/1дп/15-20. ВРП притягнула суддю до дисциплінарної відповідальності за порушення строків відкриття провадження у справі і розгляду справи та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців.

При цьому, відповідно до актуальної практики ВРП, під час розгляду справи суддю можна притягнути до відповідальності тільки за порушення строків її розгляду. Такі висновки ВРП виклала у рішенні дисциплінарної палати від 14.04.2021 №830/1дп/15-21, зазначивши, що будь-які дії, спрямовані на перевірку наявності в діях судді ознак дисциплінарного проступку, крім як безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, можуть бути розцінені як тиск на суддю та втручання в здійснення правосуддя. За таких обставин ВРП вирішила, що доводи скарги про допущення суддею незаконних дій не можуть бути предметом перевірки, оскільки розгляд справи ще триває.

***

Отже, подання скарги на суддю є правом особи, що, за загальним правилом, не створює конфлікту інтересів та не спричиняє тиску на суд. Однак подання численних необґрунтованих скарг до ВРП та заявлення із цих підстав відводів судді може бути розцінене як зловживання процесуальними правами, на яке судді мають належним чином реагувати.

Під час безпосереднього розгляду справи суддя може бути притягнутий ВРП до дисциплінарної відповідальності за безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом. Інші допущені суддею порушення (наприклад істотні процесуальні), як правило, не можуть бути предметом перевірки ВРП, якщо розгляд справи ще не завершено.