Чи має суд призупиняти справу, аби здобути додаткові докази? Чи може митниця проводити додаткову перевірку деталей провадження? Здавалося б, запитання риторичні. Але не для захисту, що бажає досягти свого.
Галина Козленко з Солом’янського районного суду розглядала адміністративну справу щодо порушення митних правил відносно громадянина Кувейту (ст.471 Митного кодексу, стосується зони спрощеного проходження митного контролю). Іноземця захищав адвокат за договором про надання правової допомоги.
Під час розгляду справи, представник митного органу звернувся з клопотанням про повернення справи — аби провести додаткову перевірку. Захисник порушника висловився проти. Проте Г.Козленко все ж вирішила піти на зустріч митниці.
Після того, як володарка мантії проголосила рішення, адвокат висловив думку про неспроможність направлення справи для проведення додаткової перевірки, а також у категоричній формі наполягав на оголошенні перерви у засіданні.
Так і не домігшись свого, він покинув залу засідання, проте лишив по собі пам’ять у Вайбері, надіславши повідомлення на телефон, який використовується судом у робочих цілях у зв’язку із нехваткою стаціонарних. Г.Козленко зазначила, що його номер вказаний як такий, що належить її секретарю, і є загальнодоступним, адже розміщений при вході у приміщення суду.
Секретар показала переписку із адвокатом. Повідомлення захисника містили «явні та беззаперечні ознаки втручання в діяльність судді», повідомила Г.Козленко Вищу раду правосуддя (№2851/0/6-21) та Генерального прокурора. При цьому суддя додала 2 аркуші скріншотів із Вайберу у якості додатку до заяви.