Закон і Бізнес


Захист прав — на марші

З плюсів — нові КПК й омбудсмен, з мінусів — булінг і сексизм


Голова правління Української Гельсінкської правозахисної групи Є.Захаров розповів, що в написанні доповіді взяли участь близько 40 правозахисних організацій.

№10 (1100) 09.03—15.03.2013
АЛІНА АЛЕКСАНДРОВА
3670

У сфері захисту прав людини визначилися певні прогресивні тенденції. А головний плюс, який можна записати на рахунок влади, — це ухвалення нового КПК. Така думка була озвучена під час презентації щорічної доповіді правозахисних організацій «Права людини в Україні-2012». При цьому наголошувалося, що решта всіх реформ — податкова, пенсійна, медична, адміністративна — не дали очікуваного результату.


Позитив — новий КПК

Реформування кримінального процесу, мабуть, головний позитив 2012 року. В скарбничку досягнень влади можна також «внести» нові закони «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про громадські об’єднання», «Про безоплатну правову допомогу».

За словами виконавчого директора Української Гельсінкської спілки з прав людини Аркадія Бущенка, багато з того, що було реалізоване в новому КПК, — результат послідовної інформаційної кампанії, яку протягом багатьох років проводили правозахисні організації. З 2004 року вони регулярно звертали увагу на проблеми, що існували в кримінальній системі. Врешті-решт багато зауважень було враховано в новому КПК. При цьому А.Бущенко застеріг: незважаючи на труднощі, які виникають у зв’язку з реформуванням кримінального процесуального законодавства, відмовлятися від нового КПК у жодному випадку не можна.

«Зараз наша правова система перебуває в складному становищі, і в деяких людей це провокує думки про те, що потрібно відмовитися від нового КПК та повернутися до добре знайомих усталених практик і традицій. Це —
найнебезпечніший сценарій. Якщо певні сили, що лобіюють цю ідею, візьмуть гору, ми повернемося на 20—60 ро-
ків назад, і через 5—10 років знову виникне необхідність реформувати кримінальний процес», — заявив правозахисник.

На його думку, нашим політичним діячам має вистачити мужності й терпіння, щоб подолати труднощі, які зараз переживає система, адже це нормально для періоду реформ. «Думаю, з боку політиків був би доречний меседж про те, що повернення до старого не буде. Адже деякі правоохоронці досі сподіваються на те, що кодекс відмінять», — вважає А.Бущенко.

Плюс «омбудсменові плюс»

До плюсів автори доповіді зарахували й обрання молодого енергійного омбудсмена. Валерія Лутковська, взаємодіючи з громадськістю, успішно почала створювати механізм парламентського контролю за доступом до інформації і захистом персональних даних та в першу чергу — національний превентивний механізм, який до речі, повинен був з’явитися ще 6 років тому. У березні 2006-го Україна ратифікувала відповідну конвенцію і зобов’язалася протягом року створити цей механізм. У 2012-му були прийняті відповідні зміни до закону «Про Упов­новаженого Верховної Ради України з прав людини».

«Що таке національний превентивний механізм? Це досить складна дискусійна проблема, і кожна держава вирішує її по-своєму, — розповів журналістам голова правління Української Гельсінкської правозахисної групи Євген Захаров. — Один з таких підходів, який врешті-решт обрала для себе наша країна — «омбудсмен плюс». Це механізм, який працює під егідою омбудсмена, але значну частину роботи виконують неурядові організації. Наскільки я знаю, повноцінного фінансування цього механізму минулого року не було, це порушує протокол до конвенції проти тортур, яка передбачає державне субсидування. Але поки що вдається почати цю програму за рахунок приватних неурядових джерел».

За словами правозахисників, національний превентивний механізм поки що діє не на повну силу, але зараз ведеться підготовча робота: розробляють технології, методології, стратегії, набирають і навчають людей, які й становлять ядро цього механізму, — тих, хто проводить моніторинг, їздить з певною періодичністю в місця позбавлення волі.

«Це виникло не на рівному місці. Наші колеги, зокрема, Харківський інститут соціальних досліджень давно займається цією проблематикою, проводить величезну кількість тренінгів, і має певний «пул моніторів», яких можна було відразу ж використовувати. Я сподіваюся, цього року вдасться знайти державне фінансування, щоб зробити механізм ефективнішим. Думаю, ми напрацьовуватимемо в цьому питанні свій власний алгоритм дій. У будь-якому випадку я радий, що справа нарешті зрушила з мертвої точки», — вважає А.Бущенко.

На думку правозахисників, В.Лутковська зіграла позитивну роль у створенні НПМ, а ось попередній омбудсмен Ніна Карпачова категорично відмовлялася від прийняття програми.

З квітня 2012 року ситуація в цій сфері значно покращилася. Незважаючи на відсутність фінансування, минулого року відбулося 176 візитів у «місця не надто віддалені». А в офісі омбудсмена з’явилося спеціальне управління, яке займається створенням і розвитком національного превентивного механізму.

Про булінг і сексизм

Що стосується захисту прав жінок і дітей, то однією з найактуальніших і найбільш обговорюваних стала тема усиновлення, зокрема міждержавного. За словами президента міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда — Україна» Катерини Левченко, цю проблему зазвичай порушують, коли до Верховної Ради подається на ратифікацію Конвенція про права дитини й виникає питання про співпрацю у сфері міждержавного усиновлення. «Минулого року був відкритий для підписання третій факультативний протокол до Конвенції про права дитини, який стосується процедури подання індивідуальних скарг від дітей. Але замість того, щоб готувати національне законодавство, проводити просвітницькі кампанії, минулого року почали здійснювати протилежні інформаційні кампанії. Знайшлися політики, які говорили про те, що скарги з боку дитини — це порушення права на цілісність сім’ї, руйнування традиційних українських цінностей», — констатує К.Левченко.

Водночас на відкриту 1 січня національну гарячу лінію за 2 місяці надійшло понад 4000 звернень від дітей. Причому більшість дзвінків були пов’язані зі стосунками з однолітками, однокласниками, в першу чергу — так званим булінгом (переслідуваня, фізичний або психологічний тиск). Останнім часом поширений і кібербулінг — переслідування через інтернет.

За словами К.Левченко, в національному законодавстві — ні в КпАП, ні в КК — немає такого поняття, як «булінг», не передбачено покарання за нього, хоча цього вимагає низка міжнародних документів, ратифікованих Україною. 10% дзвінків було пов’язано з питаннями насильства в сім’ї, неуважного ставлення з боку батьків, побиття. Частина звернень стосувалася сексуального виховання. З’ясувалося, що дітям від 10 до 15 років не вистачає інформації, яку можна було б отримати від кваліфікованого фахівця, крім того, бракує дорослої людини, яка готова серйозно й спокійно обговорювати ці питання з ними.

Якщо говорити про порушення прав жінок, то тут балом заправляє сексизм і дискримінація в інформаційному просторі, набули поширення фундаменталістські рухи. К.Левченко особливо відзначила дискримінацію на ринку праці: за даними представництва ООН в Україні, різниця в оплаті чоловічої й жіночої праці становить 25% (за рівноцінну роботу), за даними Міністерства соціальної політики, — 8%.

Прокурори vs правозахисники

Представники УГПГ відзначили інші традиційні у сфері захисту прав проб­леми, наприклад погані умови тримання в’язнів у місцях позбавлення волі, застосування тортур правоохоронцями. На думку правозахисників, це свідчить про те, що «прокуратура не захищає права людини, хоча згідно із законом це — одна з її функцій».

«Прокуратура за Конституцією є, так би мовити, нашою колегою. Але де-факто результати діяльності правозахисного співтовариства й прокуратури різні. Впадає в око відсутність будь-якої реакції прокуратури на порушення прав людини, що зафіксоване десятками рішень ЄСПЛ та інших міжнародних інституцій», — безапеляційно заявив А.Бущенко.

Звісно, думки прокуратури і правозахисників не збігаються. Так, Генеральний прокурор Віктор Пшонка неодноразово стверджував, що готовий до реформування і розраховує на внесення Верховною Радою змін до закону про прокуратуру до 2013 року. «Є проект цього закону, є тенденції ухвалення, є обговорення, і, я думаю, що на державному рівні, коли цей проект обговорять, вже цього року ми приймемо зміни до закону про прокуратуру», — заявив він, виступаючи на колегії. За його словами, вищезазначений законопроект був підготовлений ГПУ і містить низку нововведень, покликаних перетворити її на орган, створений за європейським зразком.