Закон і Бізнес


Перешкоди у доступі


№28 (1534) 10.07—16.07.2021
2876

ЦПК не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження суддею-доповідачем одноособово. Такий висновок зробив ВС в постанові №127/23198/20, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

19 травня 2021 року                       м.Київ                               №127/23198/20

Верховний Суд у складі колегії другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого — ЧЕРВИНСЬКОЇ М.Є.
суддів: ЖДАНОВОЇ В.С. (доповідач), ЗАЙЦЕВА А.Ю., КОРОТЕНКА Є.В., КОРОТУНА В.М. —

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Егіда К» на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19.02.2021, встановив:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року Особа 1 звернулась до суду з позовом до ПП «Егіда К», в якому просила:

стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за березень 2020 року;

стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні та вимушеного прогулу за період з 1.04.2020 по дату ухвалення судом рішення;

— стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки;

— зобов’язати ПП «Егіда К» видати належно оформлену трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення, попередньо надіславши поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Позов мотивований тим, що з листопада 2018 року вона перебувала з відповідачем у трудових відносинах.

Наказом ПП «Егіда К» від 31.03.2020 №6/к її звільнено з посади начальника складського господарства з 31.03.2020 за власним бажанням на підставі ст.38 Кодекс законів про працю.

Посилаючись на те, що при звільненні відповідач не видав їй трудову книжку, не виплатив заробітну плату за березень 2020 року та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, Особа 1 просила задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17.12.2020 позов Особи 1 задоволено частково. Зобов’язано ПП «Егіда К» видати Особі 1 належно оформлену трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення, попередньо надіславши поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Стягнуто з ПП «Егіда К» на користь Особи 1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 57389,67 грн. Стягнуто з ПП «Егіда К» на користь Особи 1 компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 2381,65 грн. Стягнуто з ПП «Егіда К» на користь Особи 1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 57389, 67 грн. В задоволенні іншої частини позову Особі 1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що при звільненні позивачу не була видана трудова книжка, що є підставою для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Встановивши, що відповідач не в повному обсязі сплатив позивачу компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, місцевий суд дійшов висновку про стягнення з ПП «Егіда К» на користь Особи 1 різниці належної до виплати суми.

Оскільки повний розрахунок при звільненні з Особи 1 проведено не було, наявні підстави, передбачені ст.117 КЗпП, для стягнення з ПП «Егіда К» середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду ПП «Егіда К» звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою ВАС від 19.02.2021 у відкритті провадження за апеляційною скаргою ПП «Егіда К» на рішення Вінницького міськсуду від 17.12.2020 відмовлено з підстав, передбачених ч.4 ст.357 Цивільного процесуального кодексу.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження (перебування директора підприємства у щорічній відпустці) не можуть вважатись поважними, оскільки вони не є об’єктивно непереборними та такими, що не залежали від волевиявлення відповідача, не пов’язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме — звернення до суду із апеляційною скаргою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У лютому 2021 року ПП «Егіда К» звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на ухвалу ВАС від 19.02.2021, в якій заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував положення ч.3 ст. 58 ЦПК, відповідно до яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. В порушення ч.4 ст.357 ЦПК оскаржувана ухавала апеляційного суду постановлена суддею-доповідачем одноособово <…>

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить ВC, та застосовані норми права

У справі, яка переглядається, ухвалою ВАС від 19.02.2021 ПП «Егіда К» відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою рішення Вінницького міськсуду від 17.12.2020 з підстав, передбачених ч.4 ст.357 ЦПК, п.4 ч.1 ст.358 ЦПК.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.358 ЦПК суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З 15.12.2017 ЦПК не передбачає постановлення ухвал про відкриття або відмову у відкритті апеляційного провадження у справі чи повернення апеляційної скарги суддею-доповідачем одноособово.

За змістом ч.6 ст.357 ЦПК на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції. Його склад визначений у ч.3 ст.34 ЦПК, що міститься у гл.3 розд. І «Загальні положення» ЦПК. Згідно з приписом вказаної частини перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснює колегія суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пп.15, 16 постанови Великої палати ВС від 23.02.2021 у справі №263/4637/18  вказано, що «регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє провадження. Натомість, ухвали про повернення скарги та про відмову у відкритті провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад суду, який передбачений ч.3 ст.34 ЦПК для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у гл.І «Апеляційне провадження» розд.V «Перегляд судових рішень» ЦПК. ВП ВС вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у чч.1 і 2 ст.358 ЦПК, треба розуміти як колегію суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (ч.3 ст.34 ЦПК).

Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково постановив одноособово ухвалу від 19.02.2021 про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою ПП «Егіда К» на рішення Вінницького міськсуду від 17.12.2020, що призвело до порушення правил щодо складу суду, а тому вказана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Оскільки ВС встановив, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження одноособово, поважність наведених позивачкою підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції у складі колегії у складі трьох суддів.

Керуючись стст.400, 409, 411, 416, 419 ЦПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП «Егіда К» задовольнити.

Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19.02.2021 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.