Закон і Бізнес


Про зняття арешту


№28 (1534) 10.07—16.07.2021
5572

Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, — належного відповідача.


Більше 11 років тому в рамках кримінальної справи постановою слідчого був накладений арешт на нерухомість товариства як речовий доказ. У 2011-му особу, яка проходила в якості обвинуваченого, було звільнено від відповідальності на підставі акта амністії, а справу закрито.

Оскільки в рамках кримінального провадження питання про зняття арешту не може бути вирішено через втрату чинності Кримінальним процесуальним кодексом 1960 р., ТОВ звернулося до господарського суду із відповідним позовом до обласної прокуратури. Однак перші дві інстанції дійшли думки про неналежність вказаного відповідача.

Касаційний господарський суд у справі №924/691/20 зауважив, що для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов’язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови — підстава для відмови в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов’язок відповідати за позовом покладено на іншу особу.

КГС зауважив, що суди, по суті, усунулись від вирішення питання про встановлення «належності» відповідача і повністю переклали цей обов’язок на позивача. Хоча встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов’язком саме суду.