Закон і Бізнес


Філософія фінансування

Як антиномії Канта та мовні ігри Вітгенштейна пов’язані з ДСАУ


№25 (1531) 19.06—25.06.2021
Вікторія ЯКУША
5966

Центральними темами IX міжнародного судово-правового форуму стали питання про ефективність судової системи та виконання судових рішень. Дізнаємося про погляд на суди та нову систему виконання зобов’язань.


Українські суди як феномен

Засновник Українського центру ефективності правосуддя Ілля Черногоренко виступив з доповіддю «Як виміряти (не-) ефективність українських судів?». Спікер зізнався, що вирішив унести креатив у консервативну дискусію і допоможуть йому в цьому 3 філософи, оскільки кожен юрист — трішечки філософ. Першим, очима якого доповідач запропонував поглянути на ефективність правової системи, став Іммануїл Кант, який у своїй праці «Критика чистого розуму» сформулював парні твердження — антиномії. Два твердження, які існують одночасно, але одне одного заперечують. Наприклад, щодо Всесвіту та часових рамок. Здавалося б, до чого тут судовий форум?

Але логіку антиномій, на переконання І.Черногоренка, можна застосувати, якщо поглянути на питання фінансування судової системи більш глобально. Зокрема, можна стверджувати, що ця система в Україні одна з найдешевших в Європі. За підрахунками за 2018 рік, в Україні на одного мешканця витрачається €10 на судову систему. У Німеччині цей показник становить €150. Тобто на судову систему в Україні закладаються значно менші обсяги фінансування.

У той же час в Україні судова система одна з найдорожчих в Європі. Це вже за критерієм співвідношення обсягу фінансування до ВВП. У 2018 році обсяг фінансування судової системи в Україні становив 0,5% ВВП, а в Німеччині, наприклад, це 0,4%.

«У межах цього дискурсу, про який говоримо, ми повинні розуміти, що фінансування судової системи — це складова державного бюджету, який залежить від ВВП. І глобальної зміни в бік збільшення фінансування судової системи без зміни ВВП собі уявити складно», — наголосив спікер. Хоча з 2015 по 2021 рік обсяг такого фінансування поступово збільшується. Лише у 2020-му було незначне зменшення.

Другий відомий філософ — Маршалл Мак-Люен — сформулював у ХХ ст. тезу, яка звучить так: «Спосіб повідомлення є важливішим, ніж саме повідомлення». Державна судова адміністрація у 2018 році затвердила методику оцінки ефективності роботи судів і опублікувала дані з 2017 до 2021 року у вигляді файлу, який виглядає майже нечитабельно. Тому центр сформував власний графік на основі тих же даних ДСАУ.

Торік 112 судів вчасно розглядали справи, але неефективно використовували фінансові та трудові ресурси через їх надлишок. Останній меседж доповідача пролунав слідом за Людвігом Вітгенштейном, який за допомогою концепції мовної гри продемонстрував, що існують такі пастки, коли мова може виразити неіснуючі явища. Наприклад, круглий квадрат. Таку ж проблему побачили і в графіках ДСАУ, де виявилися суди, яких фактично не існує. За словами доповідача, у звіті за 2019 рік фігурують суди, створені у 2017-му, які й досі не запрацювали через те, що не сформовано ВККС, але вони теж містили показники ефективності.

«Коли ми говоримо про збільшення фінансування судової системи, слід пам’ятати, що ми залежні від ВВП. А тому потрібно працювати паралельно над оптимізацією всередині. І це те, про що варто говорити більше, ніж про збільшення фінансування», — переконаний І.Черногоренко.

Той простір, який залишила держава, потрохи займає громадянське суспільство. Також є конструктивна пропозиція до ДСАУ — опублікувати дані за 2021 рік, щоб можна було подивитись, як пандемія вплинула на показники ефективності, а також на ефективність неіснуючих судів.

Обов’язково до виконання

Заступник голови правління об’єднання «ФАКТ», заступник голови Асоціації приватних виконавців України Анатолій Телявський зосередив свій виступ на проблемі співвідношення принципів захисту права власності й обов’язковості виконання судового рішення.

Він навів аудиторії приклади фраудаторних правочинів у сфері власності, які мали на меті уникнення виконання рішення суду. Зокрема, експерт навів справу, коли для збереження частини заставного майна боржник переписував майно на матір або вдавався до фіктивного поділу майна подружжя. В іншому випадку було навмисно виведено з ладу обладнання, попередня вартість якого складала близько $7 млн. Тобто ці справи мали всі ознаки намагання уникнути виконання рішення суду.

«Безумовно, важливо поважати право власності, яке, зокрема, гарантоване боржникам ст.41 Конституції. Проте не слід також забувати і про принцип обов’язковості виконання судового рішення, який закріплений у ст.1291 Основного Закону. Зловживання правом власності, яке спрямоване на ухилення від виконання зобов’язань, не тільки порушує право конкретної особи, якій за рішенням суду повинні повернути кошти чи майно, але і завдає руйнівного впливу на систему правосуддя та підриває суверенітет держави, оскільки таким чином ухвалене іменем України рішення втрачає свій авторитет і зникає гарантія правосуддя з боку держави», — зазначив приватний виконавець.

На думку А.Телявського, наведену проблему неможливо вирішити без формування якісно нової системи виконання зобов’язань відповідної судової практики та поваги до правосуддя в суспільстві. Останні рішення Верховного Суду щодо фраудаторності правочинів дають надію на те, що ст.1291 Конституції про обов’язковість виконання рішення суду не буде нехтуватися, а навпаки, поважатиметься так само, як і принцип недоторканності права на власність.

Отже, хоча підходи пропонуються все нові й нові, головні проблеми залишаються старими. Це питання ефективності судової системи, її фінансування та виконання судових рішень. І чим більше стратегій вирішення цих проблем з’являється, тим міцніше вони затягуються в гордіїв вузол.