Задоволення з другої спроби

ВРП знайшла, чим відрізняються відсторонення від посади підозрюваного та обвинуваченого

Аби задовольнити повторне клопотання Генерального прокурора щодо судді, обвинуваченої в отриманні хабара, Вищій раді правосуддя довелося «системно тлумачити» ч.6 ст.64 профільного закону й навіть пояснити реальну мету цієї норми.

Небажані гості в лікарні

Генпрокурор Ірина Венедіктова подала клопотання до ВРП, в якому навела обставини, які доводять, що подальше перебування на посаді судді Харківського окружного адміністративного суду Олени Панченко, яка останні 4 роки там головує, може призвести до негативних наслідків.

Генпрокурор просила відсторонити законницю від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до відповідальності за ч.3 ст.369 Кримінального кодексу. І.Венедіктова долучила до клопотання копії матеріалів провадження, що обґрунтовували необхідність її вимог. Доповідати у справі (№1161/0/15-21) випало в.о. голови ВРП Олексію Маловацькому.

У засіданні взяли участь представник Генпрокурора Наталя Висоцька, котра просила відсторонити суддю. Натомість два адвокати законниці просили відхилити клопотання І.Венедіктової як необґрунтоване, а сама О.Панченко заявила, що воно — безпідставне.

Детективи Національного антикорупційного бюро здійснюють досудове розслідування щодо голови ХОАС із липня минулого року. За 2 місяці тодішній в.о. Генпрокурора Роман Говда склав повідомлення про підозру, яке судді вручили в той же день о 20:26 у присутності чергового лікаря-анестезіолога Мереф’янської центральної районної лікарні, де вона перебувала. Обвинувачення залишили на видному місці в палаті.

Пізніше слідчий суддя Вищого антикорупційного суду застосував щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання (до 22.11.2020), а ВРП відсторонила законницю від здійснення правосуддя більш як на місяць (№2820/0/15-20).

Проте наприкінці жовтня слідчий суддя ВАКС не задовольнив клопотання НАБУ щодо відсторонення О.Панченко від посади. Його ухвалу скасувала апеляційна палата ВАКС, задовольнивши клопотання детектива. У грудні бюро клопотало про подовження терміну дії відсторонення від посади, цього разу слідчий суддя задовольнив прохання детектива частково.

Обвинувальний акт направили до ВАКС у березні поточного року, тоді суд призначив підготовче засідання на 14 квітня. Прокурор Н.Висоцька просила відсторонити обвинувачену від посади голови ХОАС на два місяці. Зокрема, на її думку, суддя, використовуючи владні повноваження, може впливати на свідків, знищити або підробити речі й документи, які становлять матеріали адміністративної справи, за якою її обвинувачують в отриманні хабара, або ж схилити до цього підпорядкованих їй працівників.

Хоча який в цьому сенс, якщо справа вже слухається в суді та всі докази слідчі мали б зібрати до цього часу? Тож судовий розгляд призначили на 22 квітня, але в задоволенні клопотання прокурору відмовили — обвинувачена продовжувала керувати судом. Наступне засідання у справі щодо О.Панченко очікується 8 липня…

Удале обґрунтування

Тож тепер, на обґрунтування доводів клопотання, І.Венедіктова надала, серед іншого, копії протоколів допиту свідків, зокрема секретаря судових засiдань та помічника судді. До того ж Генеральний прокурор стверджувала, що перебування О.Панченко на посаді може поставити під сумнів її безсторонність як судді та зашкодити авторитету судової влади й довірі до неї суспільства. Із цим твердженням І.Венедіктової ВРП погодилася сповна.

Проте обидва адвокати судді стояли на тому, що Рада не має задовольняти клопотання, адже воно подане «повторно». Тож довелося розбиратись із ч.11 ст.63 закону «Про Вищу раду правосуддя», що регулює це питання.

Так, повторне звернення з клопотанням про тимчасове відсторонення у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності або з клопотанням про продовження його строку в межах одного кримінального провадження не допускається, крім випадків скасування попереднього рішення ВРП судом.

Однак, на думку членів Ради, «системне тлумачення ч.6 ст.64 закону дає змогу дійти висновку про певну мету встановлення цією нормою заборони, яка покликана унеможливити багаторазове звернення з клопотанням про відсторонення за наявності однакових підстав та фактичних обставин застосування такого заходу забезпечення в кримінальному провадженні».

Також у ВРП зазначили, що загальний максимальний строк тимчасового відсторонення судді від діяльності з притягненням до кримінальної відповідальності з урахуванням можливості продовження такого строку на стадії досудового розслідування становить 4 місяці, протягом яких досудове слідство має бути завершеним.

Такі рамки встановлені, аби «дисциплінувати й орієнтувати сторону обвинувачення на необхідність завершення досудового розслідування щодо відстороненого судді у строки, встановлені законом», пояснили у ВРП. Проте таке обмеження не поширюється на застосування цього заходу на стадії судового провадження. На думку ВРП, тут установлений інший термін — до набрання законної сили вироком або закриття провадження.

Тобто застосування тимчасового відсторонення судді на стадії досудового розслідування та судового провадження в межах одного кримінального провадження не тотожні за юридичним змістом, підставами, значимістю, метою та тривалістю застосування.

Аналогічних висновків у логіко-граматичних тлумаченнях поняття «повторний» свого часу дійшла і Велика палата Верховного Суду. До того ж ч.6 ст.64 закону не виключає можливості звернення з новим клопотанням про відсторонення в разі наявності відповідних потреб кримінального провадження і з метою досягнення його дієвості, яке за змістом відрізняється від попереднього звернення — норма обмежує кількісні звернення за наявності тих самих підстав або змістових складових.

Тож Рада задовольнила клопотання, відсторонивши О.Панченко до набрання законної сили вироком або закриття провадження у справі за її обвинуваченням.

А обвинувачення в «корисливому правосудді» переслідують О.Панченко буквально з перших кроків, як вона одягла мантію, адже до цього вона набиралася досвіду в судовій системі впродовж 16 років. Перший же рік її суддівства відзначився викриттям на гарячому із $6000. Тоді жінка божилася, що грошей не брала, що їх підклали в документи.

Місцевий суд установив її вину, але справу чекав апеляційний перегляд. Злі язики стверджують, що в січні 2014 року законницю засудили до 5 років, але вирок так і не набрав чинності, загубившись на непідконтрольній території — у Донецьку.