Із ТОПа в топку
Як звільнити королеву та скасувати штраф Держпраці на мільйон?
Національна асоціація адвокатів України за ініціативою комітету з трудового права провела семінар, присвячений тенденціям судового розгляду трудових спорів. Одне стало зрозумілим напевне — справжні професіонали не здаються до останнього.
Фантомні посади
Заступник голови комітету з трудового права НААУ, адвокат, радник GOLAW Катерина Цвєткова присвятила свою доповідь особливостям звільнення працівників, які є керівниками.
Припинення повноважень посадових осіб за п.5 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю є відносно новою підставою для звільнення. Ця підстава існує в КЗпП всього 7 років, її ввели у 2014 році законом «Про захист прав інвесторів». Було передбачено право інвестора чи власника компанії в будь-який момент звільнити топ-менеджера без пояснення причин і без попередження про майбутнє звільнення. У такому випадку виплачується вихідна допомога в розмірі заробітної плати за півроку, і це найбільший розмір вихідної допомоги, передбачений в КЗпП.
Однак на практиці виникає багато запитань. Перш за все в трудовому законодавстві відсутнє таке поняття, як «посадова особа». Для цього потрібно звертатися до законів про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, про акціонерні товариства, а також до Господарського кодексу. Однозначно посадовими особами є керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради, однак вичерпний перелік посадових осіб у законодавстві відсутній.
ВС визначив як виключно правову проблему питання, кого ж саме можна звільняти з підстави припинення повноважень посадових осіб. Це він зазначив у постанові від 17.02.2021 у справі №490/4465/18. Щоправда, дана справа передана на розгляд Великої палати ВС, тож остаточного рішення в ній ще немає.
Також К.Цвєткова під час свого виступу зупинилася на судовій практиці у справах про звільнення посадових осіб. У справі про звільнення з посади начальника філії АТ «Укрзалізниця» суд зазначив, що посада, з якої було звільнено позивача, не належить до тих, на які поширюється дія п.5 ч.1 ст.41 КЗпП, а позивач не є посадовою особою в розумінні закону «Про акціонерні товариства» (постанова ВС від 18.02.2021 у справі №757/43048/16).
В іншій справі відбулося звільнення виконавчого директора ПрАТ. Однак суд установив, що в товаристві не існує посадової інструкції виконавчого директора, а перелік його трудових обов’язків визначений наказом про його призначення на посаду. Водночас саме лише найменування посади не дає підстав для набуття статусу «посадової особи». Крім того, відповідна посада повинна бути передбачена статутом товариства, що безпосередньо дасть змогу довести належність працівника до категорії посадових осіб. Про це у своїй постанові від 11.06.2020 у справі №607/13039/17 зазначив ВС.
А тепер завдання із зірочкою: чи можна було б за українським законодавством та за цією логікою звільнити, до прикладу, королеву Великої Британії? Адже повноваження в неї є, а фактичного впливу на правління країною немає, що може свідчити про те, що посада «королева» ще не робить її посадовою особою…
Захист роботодавців
Член комітету трудового права НААУ, адвокат Ганна Лисенко у своєму виступі окреслила актуальні підстави скасування штрафу Держпраці. Базових підстав для скасування такого штрафу може бути три. По-перше, це відсутність порушень трудових прав. По-друге — порушення порядку проведення перевірки і по-третє — порушення порядку розгляду справи про накладення штрафу.
ВС у постанові від 9.03.2021 у справі №600/121/19 наголосив на тому, що трудове законодавство України побудовано на балансі прав та обов’язків як працівника, так і роботодавця. Тому невиконання зобов’язань, як і зловживання правами, не допускається. У обставинах даної справи йшлося про те, що роботодавець організував належним чином видачу трудової книжки та інших документів працівника у день його звільнення, однак працівник через особисті обставини свою трудову книжку у цей день не забрав. І мало того, вимагав від роботодавця сплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Та, оскільки вини роботодавця у даних обставинах суд не вбачав, у виплаті коштів працівнику було відмовлено.
У рішенні від 31.07.2020 у справі №640/23552/19 Окружний адміністративний суд м.Києва дійшов висновку на користь роботодавця. Між тим мова йшла про накладений на роботодавця штраф у розмірі майже 1,5 млн грн.
Така сума сформувалася внаслідок того, що за результатами перевірки 22 працівники виявились не працевлаштованими та такими, що працювали за цивільно-правовими угодами. Проте суд указав на те, що в основі доведення факту допуску особи до роботи без укладення трудового договору став акт, складений у результаті фактичної перевірки Головного управління ДФС у м.Києві, у межах якої було тільки висловлено припущення про наявність порушень у сфері трудового законодавства. Відомості, отримані з акта фактичної перевірки ДФС, інспектором праці безпосередньо перевірені не були, як і не була надана самостійна оцінка з посиланням на належні докази допуску працівника до роботи без укладення трудового договору. Фактично перевірка відбувалася на підставі скарги, але предметом перевірки стали інші обставини. Через що, власне, 1,5 млн штрафу й було скасовано.
ВС у своїй постанові від 30.07.2020 у справі №821/449/17 указав на те, що зазначення в направленні та наказі Держпраці лише пунктів ст.265 КЗпП без переліку питань є порушенням процедури перевірки. Тобто спроби Держпраці перевірити «все й одразу» можна сміливо оскаржувати, і суд у такому разі прийме рішення на користь роботодавця.
З огляду на означене занадто пригріватися на робочому місці, як і пригрівати на ньому змію, не варто. У першому випадку за один день із топ-менеджера за принципом «ні обіцянок, ні пробачень» ви можете перетворитися на безробітного, а в другому — дістати штраф на мільйон після скарги працівника.