Закон і Бізнес


Відмовити чи повернути?


№23 (1529) 05.06—11.06.2021
5462

Відсутність бюджетного фінансування не дає суб’єкту владних повноважень права в будь-який час після сплину строку реалізовувати право на апеляцію. Такий висновок зробив ВС в постанові №640/3393/19, текст якої друкує «Закон і Бізнес».


Верховний Суд

Іменем України

Постанова

28 квітня 2021 року                         м.Київ                               №640/3393/19

Велика палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача — ПРОКОПЕНКА О.Б.,
суддів: АНЦУПОВОЇ Т.О., БРИТАНЧУКА В.В., ГРИГОР’ЄВОЇ І.В., ГРИЦІВА М.І., ГУДИМИ Д.А., ДАНІШЕВСЬКОЇ В.І., ЗОЛОТНІКОВА О.С., КАТЕРИНЧУК Л.Й., КНЯЗЄВА В.С., ЛОБОЙКА Л.М., ПІЛЬКОВА К.М., ПРОРОКА В.В., СИТНІК О.М., СІМОНЕНКО В.М., ТКАЧА І.В., ШТЕЛИК С.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби в м.Києві (правонаступником якого є ГУ Державної податкової служби в м.Києві) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення за касаційною скаргою ГУ ДПС у м.Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020,

УСТАНОВИЛА:

У лютому 2019 року ТОВ «Аскоп-Україна» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м.Києві від 20.02.2019 №0007431409.

Окружний адміністративний суд м.Києва рішенням від 16.97.2019 позов задовольнив.

Ухвалою від 4.09.2020 Шостий ААС апеляційну скаргу ГУ ДФС залишив без руху та надав скаржнику строк для сплати судового збору; ухвалою від 31.10.2019 продовжив строк для виконання вимог попередньої ухвали, а ухвалою від 28.11.2019 — повернув апеляційну скаргу внаслідок неусунення зазначеного вище недоліку.

27.12.2019 відповідач удруге подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 16.07.2019.

27.01.2020 Шостий ААС апеляційну скаргу ГУ ДФС залишив без руху відповідно до ч.3 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства, а також унаслідок невиконання апелянтом вимог п.1 ч.5 ст.296 КАС.

Ухвалою від 20.02.2020 Шостий ААС відмовив у відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою ГУ ДФС на рішення ОАСК від 16.07.2019.

На обґрунтування ухвали апеляційний суд зазначив, що станом на 20.02.2020 ГУ ДФС недоліки апеляційної скарги не усунуто, а саме: не сплачено судовий збір у розмірі 6259,11 грн. та не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення ОАСК від 16.07.2019, що є перешкодою для відкриття апеляційного провадження.

Не погодившись із цією ухвалою, ГУ ДПС (як правонаступник ГУ ДФС) подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу.

Відповідач у касаційній скарзі наводить доводи щодо обмеження фінансування судового збору, у зв’язку із чим він не зміг виконати вимоги ухвали суду та сплатити судовий збір вчасно.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Аскоп-Україна» просить залишити касаційну скаргу без задоволення та звертає увагу на те, що відповідач протягом тривалого часу не сплатив судовий збір та стверджує, що його доводи про неможливість сплатити судовий збір у встановлений судом строк є безпідставними. Крім того, позивач зазначає про те, що ГУ ДПС в касаційній скарзі наводить доводи лише щодо неможливості сплати судового та не спростовує встановлені судом обставини неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження як підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Касаційний адміністративний суд ухвалою від 14.09.2020 відкрив касаційне провадження в зазначеній справі. 19.01.2021 він постановив ухвалу, якою на підставі ч.5 ст.346 КАС передав цю справу на розгляд Великої палати ВС.

Відповідно до ч.5 ст.346 КАС суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд ВП ВС, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Зазначене рішення КАС обґрунтовано наявністю виключної правової проблеми у зв’язку із суперечністю в правозастосуванні судами передбачених стст.298 та 299 КАС наслідків недоліків апеляційної скарги як у межах однієї юрисдикції, так і в межах різної юрисдикції.

На думку КАС, підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст.299 КАС є невідповідність апеляційної скарги вимогам КАС лише в частині невиконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху внаслідок неподання заяви про поновлення строку або ненаведення інших поважних причин його пропуску.

Наслідком же неусунення скаржником інших недоліків (зокрема, у разі несплати судового збору) є повернення апеляційної скарги, а не відмова у відкритті апеляційного провадження.

При цьому за наявності в апеляційній скарзі вад, які перешкоджають її руху, на думку КАС, питання поважності причин пропуску строку її подання вирішуватися судом не може.

Перехід суду до з’ясування обставин, встановлення яких може бути підставою для відмови у відкритті провадження, стає можливим лише внаслідок попереднього усунення недоліків апеляційної скарги, які можуть бути підставою для її повернення відповідно до ч.4 ст.298 КАС, для чого й надавався строк.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, ВП ВС дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

У ч.1 ст.13 КАС передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення.

Право на апеляційне оскарження закріплено також у ст.293 КАС і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено ст.296 КАС, строки подання скарги — ст.295 цього кодексу.

Статтею 298 КАС передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього кодексу, застосовуються положення ст.169 цього кодексу (ч.2).

Положеннями ст.169 КАС визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (п.1 ч.4, ч.8 ст.169КАС)

Питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом 5 днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом 5 днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.295 цього кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.3 ст.298 КАС).

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі. Також підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пп.3, 4 ст.299 КАС).

За відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі (ст.300 КАС).

Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог ст.296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, — апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

повернення скарги — у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у ст.296 КАС (п.1 ч.4 ст.169КАС), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

відмова у відкритті апеляційного провадження — у разі неусунення недоліків, пов’язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пп.3, 4 ч.1 ст.299 КАС).

На переконання ВП ВС, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені п.4 ч.1 ст.299КАС.

Приписи п.4 ч.1 ст.299 КАС є імперативними та зобов’язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Наявність передбаченої п.1 ч.4 ст.169 КАС підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов’язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.299КАС.

Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб’єктів адміністративного судочинства.

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін — учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Так, усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов’язаних з дотриманням процесуальних строків, якот сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.

З матеріалів справи, що розглядається, убачається, що копію оскаржуваного рішення від 16.07.2019 представником відповідача отримано 26.07.2019 (підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення), отже, удруге подана 27.12.2019 апеляційна скарга (через 5 місяців з дня отримання оскаржуваного рішення), подана з пропуском установленого ч.1 ст.295 КАС 30-денного строку на апеляційне оскарження цього рішення. До скарги не було додано доказів сплати судового збору. Матеріали апеляційної скарги містили клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому скаржник просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне скарження та зазначив, що ГУ ДФС пропустило строк на апеляційне оскарження у зв’язку з недостатнім фінансуванням.

Суд апеляційної інстанції з огляду на те, що з моменту отримання відповідачем оскаржуваного судового рішення минуло 5 місяців, дійшов висновку, що ГУ ДФС мало достатньо часу для сплати судового збору, однак апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджували б неможливість оплати судового збору в установлений КАС строк та поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги,

Тому ухвалою від 27.01.2020 суд надав контролюючому органу строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги у спосіб надання доказів сплати судового збору, а також обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

10.02.2020 до Шостого ААС ГУ ДФС подано заяву про усунення недоліків, у якій скаржник просив продовжити строк на сплату судового збору або відстрочити сплату до вирішення справи по суті.

Необхідність відстрочення сплати судового збору або продовження строку для цього скаржник обґрунтував відсутністю у ГУ ДФС можливості сплатити судовий збір.

Суд відмовив у задоволенні такого клопотання й оскаржуваною ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ГУ ДФС.

Велика палата погоджується з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, адже особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб’єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не дає суб’єкту владних повноважень права в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок… і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси».

Тобто виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов’язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку — за рахунок платника податку у зв’язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника).

Відповідачем не було надано суду належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань, і суд апеляційної інстанції надав йому достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме — для надання доказів сплати судового збору та обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

Однак скаржником у заяві про усунення недоліків таких причин (інших ніж ті, що суд умотивовано визнав неповажними)не наведено та не подано заяву про поновлення такого строку.

Таким чином, оскільки ГУ ДПС, крім того, що не усунуто недоліки апеляційної скарги щодо сплати судового збору, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення ОАСК від 16.07.2019 з наведенням підстав для поновлення такого строку, то суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою.

Такий висновок ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права і не спростований доводами касаційної скарги.

Ч.1 ст.350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення — без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи викладене, ВП ВС уважає за необхідне залишити касацій-ну скаргу ГУ ДПС без задоволення, а ухвалу Шостого ААС від 20.02.2020 — без змін.

Керуючись стст.243, 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС, ВП ВС

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м.Києві залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.