За старим сценарієм

Поділ частки ТОВ між подружжям усе ще відбувається як спір про гроші

Адвокати та судді зібралися на круглий стіл, щоб обговорити актуальну тему поділу спільної сумісної власності між колишнім подружжям. Які проблеми виникають у спорах про поділ частки в товаристві та чи прослідковуються нові тенденції в судовій практиці?

Паростки серед пустелі

Національна асоціація адвокатів України за ініціативою комітету із сімейного права, комітету із цивільного права та процесу, комітету з господарського права та процесу, Київського регіонального центру Національної академії правових наук провела круглий стіл «Власність подружжя на частку у статутному капіталі ТОВ: проблемні питання та шляхи їх вирішення при поділі майна подружжя».

У своєму виступі голова комітету із цивільного права та процесу НААУ, к.ю.н. Олег Простибоженко акцентував увагу на старих проблемах і нових можливостях у способах поділу частки в статутному капіталі ТОВ. Доповідач зауважив, що в рішеннях Верховного Суду можна знайти висновки, які свідчать, що вклад не підлягає поділу, а власником майна є ТОВ. Однак ідеться саме про те, щоб не претендувати на конкретні гроші, в обмін на які була отримана частка, а саме на цю частку, оскільки вона, вочевидь, і є спільною сумісною власністю та об’єктом майнових прав.

У п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 зазначено, що, виходячи зі змісту чч.2, 3 ст.61 Сімейного кодексу, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім’ї, той з подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. Одначе тут акцентується увага не на самому праві власності на частку, а на конкретних коштах, отриманих від участі в такому ТОВ. У разі ж використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст.65 СК інший член подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Натомість у постанові від 19.02.2014 у справі №6-5цс14 ВСУ сказав, що сутність такого поділу полягає в праві вимоги виплатити половину вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не в праві власності на саме майно) або в праві вимоги половини отриманого доходу чи майна, що залишилося після ліквідації підприємства. За словами О.Простибоженка, загалом таку ж практику наслідує і ВС. Зокрема, про це свідчить постанова Касаційного цивільного суду від 7.05.2019 у справі №490/1408/15-ц.

Проте в такого роду спорах є, на думку спікера, і нові паростки. До них належить постанова КЦС від 8.05.2019 у справі №683/886/16-ц, що проголошує: вклади до статутного капіталу, унесені під час перебування в шлюбі одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільне майно трансформується в інший об’єкт — право вимоги на виплату частини вартості частки учасника в статутному капіталі. Саме це більше схоже на те, що частка сприймається як право власності.

Отже, О.Простибоженко зазначив, що наразі при поділі частки ТОВ між подружжям є 4 шляхи. Перший — це подання позову про стягнення половини дивідендів, виплачених тому з подружжя, хто є учасником ТОВ (або ж половини майна, що залишилося після ліквідації ТОВ). Другий — позов про стягнення половини вартості спільного майна, унесеного до статутного капіталу. Третій — позов про стягнення половини вартості частки в статутному капіталі, яка була внесена за рахунок спільного майна подружжя. Четвертий — позов про реальний поділ між подружжям частки в статутному капіталі товариства.

Але, до прикладу, дивіденди в українських реаліях важко прослідкувати, оскільки їх виплата відбувається в тіньовий спосіб або через надання послуг ФОПами.

Естафета постанов

Свій погляд на проблеми поділу висловили й представники суддівського корпусу. Так, суддя КЦС Ольга Ступак зазначила, що відразу після створення КЦС був складений перелік висновків ВСУ в усіх категоріях справ, що дозволило суддям зрозуміти, від яких правових позицій вони бажають відступити. Однак у категорії справ щодо поділу частки ТОВ між подружжя такої необхідності не вбачалося. Власне кажучи, тому практика ВС особливо не змінилась.

У свою чергу на практику самого ВСУ вплинуло рішення Конституційного Суду від 19.09.2012 №17-рп/2012, згідно з яким статутний капітал та майно приватного підприємства є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому, як указав ВС у постанові від 11.09.2019 у справі №756/12009/15, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди — виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. А з моменту внесення коштів до статутного капіталу товариства за рахунок спільного сумісного майна подружжя такі кошти є власністю товариства, тому в одного з подружжя виникає лише право грошової вимоги щодо стягнення половини внесених до статутного капіталу коштів (постанова ВС від 13.03.2019 у справі №756/10797/15).

Однак відчуження частки корпоративних прав одним з подружжя під час розгляду справи судом не позбавляє права іншого з подружжя претендувати на компенсацію половини вартості частки відповідно до частки другого з подружжя у статутному фонді. Такий правовий висновок можна знайти у постанові Великої палати ВС від 3.07.2019 у справі №554/8023/15 та постанові ВС від 11.03.2020 у справі №161/19023/17.

Майно фізичної особи — підприємця також може бути об’єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя. Про це свідчить зокрема постанова ВС від 19.02.2020 у справі №279/6459/14.

Цілим рядом постанов підтверджується й умова, за якої якщо один з подружжя, будучи власником господарського товариства, уносить до статутного капіталу майно, яке є спільною власністю подружжя, то в іншого з подружжя виникає право вимоги виплати компенсації половини від вартості частки майна товариства відповідно до частки другого з подружжя у статутному фонді.

Тож, на думку О.Ступак, на відміну від адвокатської спільноти, нового способу захисту прав одного з подружжя при поділі частки ТОВ в українській судовій практиці не виникло. У будь-якому разі йдеться про способи отримання грошової компенсації, а не про поділ майна та права власності на нього.

Тому виходить, що сама частка ТОВ виступає зайвим обтяженням у разі звичайного бажання поділити гроші. Й ані правова дійсність, ані судова практика не вбачають нових шляхів. Тому розлучення й поділ грошей відбуваються за старим сценарієм.