Закон і Бізнес


За старим сценарієм

Поділ частки ТОВ між подружжям усе ще відбувається як спір про гроші


№23 (1529) 05.06—11.06.2021
Ігор НОВИКОВ
3403

Адвокати та судді зібралися на круглий стіл, щоб обговорити актуальну тему поділу спільної сумісної власності між колишнім подружжям. Які проблеми виникають у спорах про поділ частки в товаристві та чи прослідковуються нові тенденції в судовій практиці?


Паростки серед пустелі

Національна асоціація адвокатів України за ініціативою комітету із сімейного права, комітету із цивільного права та процесу, комітету з господарського права та процесу, Київського регіонального центру Національної академії правових наук провела круглий стіл «Власність подружжя на частку у статутному капіталі ТОВ: проблемні питання та шляхи їх вирішення при поділі майна подружжя».

У своєму виступі голова комітету із цивільного права та процесу НААУ, к.ю.н. Олег Простибоженко акцентував увагу на старих проблемах і нових можливостях у способах поділу частки в статутному капіталі ТОВ. Доповідач зауважив, що в рішеннях Верховного Суду можна знайти висновки, які свідчать, що вклад не підлягає поділу, а власником майна є ТОВ. Однак ідеться саме про те, щоб не претендувати на конкретні гроші, в обмін на які була отримана частка, а саме на цю частку, оскільки вона, вочевидь, і є спільною сумісною власністю та об’єктом майнових прав.

У п.28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 зазначено, що, виходячи зі змісту чч.2, 3 ст.61 Сімейного кодексу, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім’ї, той з подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. Одначе тут акцентується увага не на самому праві власності на частку, а на конкретних коштах, отриманих від участі в такому ТОВ. У разі ж використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст.65 СК інший член подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Натомість у постанові від 19.02.2014 у справі №6-5цс14 ВСУ сказав, що сутність такого поділу полягає в праві вимоги виплатити половину вартості внесеного майна в разі поділу майна подружжя (а не в праві власності на саме майно) або в праві вимоги половини отриманого доходу чи майна, що залишилося після ліквідації підприємства. За словами О.Простибоженка, загалом таку ж практику наслідує і ВС. Зокрема, про це свідчить постанова Касаційного цивільного суду від 7.05.2019 у справі №490/1408/15-ц.

Проте в такого роду спорах є, на думку спікера, і нові паростки. До них належить постанова КЦС від 8.05.2019 у справі №683/886/16-ц, що проголошує: вклади до статутного капіталу, унесені під час перебування в шлюбі одним з подружжя, який є учасником господарського товариства, за рахунок спільних коштів подружжя, стають власністю цього товариства, а право іншого з подружжя на спільне майно трансформується в інший об’єкт — право вимоги на виплату частини вартості частки учасника в статутному капіталі. Саме це більше схоже на те, що частка сприймається як право власності.

Отже, О.Простибоженко зазначив, що наразі при поділі частки ТОВ між подружжям є 4 шляхи. Перший — це подання позову про стягнення половини дивідендів, виплачених тому з подружжя, хто є учасником ТОВ (або ж половини майна, що залишилося після ліквідації ТОВ). Другий — позов про стягнення половини вартості спільного майна, унесеного до статутного капіталу. Третій — позов про стягнення половини вартості частки в статутному капіталі, яка була внесена за рахунок спільного майна подружжя. Четвертий — позов про реальний поділ між подружжям частки в статутному капіталі товариства.

Але, до прикладу, дивіденди в українських реаліях важко прослідкувати, оскільки їх виплата відбувається в тіньовий спосіб або через надання послуг ФОПами.

Естафета постанов

Свій погляд на проблеми поділу висловили й представники суддівського корпусу. Так, суддя КЦС Ольга Ступак зазначила, що відразу після створення КЦС був складений перелік висновків ВСУ в усіх категоріях справ, що дозволило суддям зрозуміти, від яких правових позицій вони бажають відступити. Однак у категорії справ щодо поділу частки ТОВ між подружжя такої необхідності не вбачалося. Власне кажучи, тому практика ВС особливо не змінилась.

У свою чергу на практику самого ВСУ вплинуло рішення Конституційного Суду від 19.09.2012 №17-рп/2012, згідно з яким статутний капітал та майно приватного підприємства є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому, як указав ВС у постанові від 11.09.2019 у справі №756/12009/15, вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди — виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. А з моменту внесення коштів до статутного капіталу товариства за рахунок спільного сумісного майна подружжя такі кошти є власністю товариства, тому в одного з подружжя виникає лише право грошової вимоги щодо стягнення половини внесених до статутного капіталу коштів (постанова ВС від 13.03.2019 у справі №756/10797/15).

Однак відчуження частки корпоративних прав одним з подружжя під час розгляду справи судом не позбавляє права іншого з подружжя претендувати на компенсацію половини вартості частки відповідно до частки другого з подружжя у статутному фонді. Такий правовий висновок можна знайти у постанові Великої палати ВС від 3.07.2019 у справі №554/8023/15 та постанові ВС від 11.03.2020 у справі №161/19023/17.

Майно фізичної особи — підприємця також може бути об’єктом спільної сумісної власності подружжя і предметом поділу між кожним з подружжя з урахуванням загальних вимог законодавства щодо критеріїв визначення правового режиму спільного сумісного майна подружжя та способів поділу його між кожним з подружжя. Про це свідчить зокрема постанова ВС від 19.02.2020 у справі №279/6459/14.

Цілим рядом постанов підтверджується й умова, за якої якщо один з подружжя, будучи власником господарського товариства, уносить до статутного капіталу майно, яке є спільною власністю подружжя, то в іншого з подружжя виникає право вимоги виплати компенсації половини від вартості частки майна товариства відповідно до частки другого з подружжя у статутному фонді.

Тож, на думку О.Ступак, на відміну від адвокатської спільноти, нового способу захисту прав одного з подружжя при поділі частки ТОВ в українській судовій практиці не виникло. У будь-якому разі йдеться про способи отримання грошової компенсації, а не про поділ майна та права власності на нього.

Тому виходить, що сама частка ТОВ виступає зайвим обтяженням у разі звичайного бажання поділити гроші. Й ані правова дійсність, ані судова практика не вбачають нових шляхів. Тому розлучення й поділ грошей відбуваються за старим сценарієм.